ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/58655/24 суддя першої інстанції: Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Воловика С.В.,
суддів - Кравченка Є.Д., Осіпової О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Бетіна М.О.,
представника позивача - Янович Л.В.,
представника відповідача - Приходька О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/58655/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - апелянт, відповідач, ГУ ДПС у Київській області), у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 334562-2413-1007-UA3214007[телефон приховано] про визначення суми грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 283 483,96 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позовну заяву задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 834,84 грн.
Підставою для задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що земельна ділянка ОСОБА_1 розташована за межами населеного пункту (с. Крушинка), нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки не проведено, у зв`язку з чим базою оподаткування є її площа (підпункт 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України), а ставка податку має визначатися відповідно до статті 277 цього Кодексу та рішення Глевахівської селищної ради від 08.07.2021 № 304-13-VIII у розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Київській області. Натомість відповідач, не підтвердивши жодним документом розмір нормативної грошової оцінки 1 649 121,49 грн/га, застосував ставку 3 відсотки, передбачену статтею 274 Податкового кодексу України для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, що суперечить критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у Київській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції проігнорував принципи процесуального права, закріплені статтею 90 КАС України, здійснив поверхневий аналіз наявних у матеріалах справи доказів та не врахував аргументи контролюючого органу, що призвело до неправильної юридичної оцінки обставин, які мають значення для справи.
Нарахування позивачу земельного податку за 2024 рік здійснено відповідно до цільового призначення земельної ділянки на підставі рішень місцевих рад про встановлення ставки податку, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки, передбачених статтею 289 Податкового кодексу України, та згідно з інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за формулою: 653 800 грн/га (середня вартість 1 га землі для земель промисловості по с. Крушинка) х 3 % (ставка податку) х коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки х 5,73 га (площа земельної ділянки).
Крім того, апелянт зауважив на тому, що у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки витяг з технічної документації оформлюється протягом трьох робочих днів із наявної технічної документації за заявою до територіального органу Держгеокадастру відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026 відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, ОСОБА_1 у відзиві зазначив, що апеляційна скарга подана з порушенням строку апеляційного оскарження без клопотання про його поновлення, у зв`язку з чим просив розглянути питання про закриття апеляційного провадження.
Крім того позивач зауважив на тому, що скарга не містить конкретних доводів щодо порушення судом першої інстанції норм права, земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а її нормативна грошова оцінка не проводилась, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 26.03.2024 № НВ-9934610742024 та відповіддю в.о. селищного голови Глевахівської селищної ради від 12.12.2023 № 2380/02-22.
Також ОСОБА_1 звернув увагу, що стаття 289 Податкового кодексу України не визначає базу оподаткування, яка встановлена статтею 271 цього Кодексу, а показник 653 800 грн/га і рішення Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7 відповідач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 30.06.2026 о 10 год 30 хв.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026, витребувано докази, які мають значення для розгляду справи, судове засідання відкладено на 19.08.2026 о 12 год 00 хв.
У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, судове засідання 19.08.2026 не відбулось, внаслідок чого розгляд справи відкладено на 25.08.2026 о 12 год 00 хв.
З огляду на ненадання витребуваних ухвалою суду від 30.06.2026 доказів, розгляд справи відкладено на 29.09.2026 об 11 год 00 хв.
В судовому засіданні 29.09.2026 відповідач вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовільнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача та повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,7288 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0002, яка розташована за межами населеного пункту с. Крушинка Фастівського району Київської області на території, що обслуговувалася Крушинською сільською радою, а на даний час належить до Глевахівської селищної територіальної громади, і має цільове призначення - землі промисловості (код 11.02 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).
ГУ ДПС у Київській області на підставі пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 334562-2413-1007-UA3214007[телефон приховано], яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 283 483,96 грн. Розрахунок суми податку у повідомленні-рішенні здійснено за формулою: площа земельної ділянки 5,73 га х нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації 1 649 121,49 грн/га х 12/12 х ставка 3 відсотки.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної податкової служби України від 28.08.2024 № 26118/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. За змістом цього рішення базу оподаткування пов`язано з рішенням Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7 «Про затвердження технічної документації Крушинської сільської ради», а ставку 3 відсотки - з рішенням Глевахівської селищної ради від 08.07.2021 № 304-13-VIII.
Рішенням Глевахівської селищної ради від 08.07.2021 № 304-13-VIII, яке застосовується для визначення ставок податків на 2024 рік, для фізичних осіб на землі промисловості з кодом 11.02 встановлено ставки земельного податку: 3 відсотки нормативної грошової оцінки - за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), та 5 відсотків нормативної грошової оцінки ріллі по області - за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 26.03.2024 № НВ-9934610742024 у графах про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та дату її проведення відомості відсутні.
Згідно з листом в.о. селищного голови Глевахівської селищної ради від 12.12.2023 № 2380/02-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0002, розташованої за межами с. Крушинка, не розроблялась.
Крім того, листом від 04.09.2026 Глевахівська селищна рада повідомила апеляційний суд про те, що рішення Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7 та додатки до нього у її документах і архівних матеріалах не виявлено. Натомість, серед наявних документів є рішення Крушинської сільської ради від 10.01.2011 № 22/1 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сіл на території Крушинської сільської ради», яким встановлено базову вартість одного квадратного метра земель населених пунктів с. Крушинка, с. Мала Бугаївка, с. Зелений Бір, с. Дерев`янки, с. Борисів і с. Залізне та яке не містить відомостей про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0002.
Документів чи відомостей про поширення нормативної грошової оцінки, розробленої у 2010 році, на землі за межами населеного пункту с. Крушинка рада не має, а земельна ділянка позивача розташована за межами цього населеного пункту. Після 2010 року щодо земель колишньої Крушинської сільської ради ухвалено рішення Глевахівської селищної ради від 27.02.2023 № 1146-29-VIII, яким лише надано дозвіл на виготовлення технічної документації, та рішення від 12.08.2025 № 1925-56-VIII, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель громади, чинність якої відповідно до пункту 2 цього рішення починається з 01.01.2027.
Державна податкова служба України листом від 07.09.2026 № 12806/5/99-00-06-02-02-05 повідомила, що за даними Державного земельного кадастру, відображеними в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, за позивачем обліковується земельна ділянка площею 5,7288 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0002 та цільовим використанням (11.02). При цьому, в даних цієї системи, які формуються на підставі даних Державного земельного кадастру, по вказаній земельній ділянці відсутнє значення нормативної грошової оцінки.
Крім того, у заяві, що надійшла до суду 23.07.2026, ГУ ДПС у Київській області пояснило, що відповідно до «затвердженої технічної документації» середня (базова) вартість 1 кв. м земель населеного пункту становить 65,38 грн згідно з рішенням Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7, а вартість 1 га земельної ділянки розраховано шляхом множення цього показника на 10 000, на коефіцієнти індексації 1,249; 1,433; 1,06; 1,1; 1,15; 1,051 та на ставку 3 відсотки, що становить 49 473,64 грн/га, а з урахуванням площі 5,73 га - 283 483,96 грн. При цьому ні рішення від 20.05.2010 № 135-8-7, ні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки до заяви не додано.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з визначенням земельного податку за 2024 рік податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2024, а тому норми Податкового кодексу України та інших актів матеріального права застосовуються й наводяться в редакціях, чинних станом на цю дату та в означеному податковому періоді, зокрема статті 271 і 277 ПК України - в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914-IX.
Згідно з підпунктами 14.1.72 та 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок є обов`язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, і однією з форм плати за землю у складі податку на майно.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок (стаття 269 ПК України), а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (стаття 270 ПК України).
Податкове повідомлення-рішення відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані державного земельного кадастру.
За пунктом 286.5 цієї статті нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно до підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Згідно з пунктом 271.2 цієї статті рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або зміни, а в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Стаття 274 ПК України встановлює ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Пунктом 277.1 статті 277 цього Кодексу передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють органи місцевого самоврядування (пункт 284.1 статті 284 ПК України).
На виконання пунктів 289.1 та 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, який розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік і який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації.
За змістом статей 13, 15, 20 та 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, для визначення розміру земельного податку. Підставою для її проведення є рішення органу місцевого самоврядування. За результатами нормативної грошової оцінки складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини п`ятої статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, і на даний час такою методикою є Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (далі - Методика № 1147), якою передбачено, що витяг з технічної документації оформлюється автоматично за наявності відомостей у Державному земельному кадастрі, а за їх відсутності - протягом трьох робочих днів із наявної технічної документації за заявою до територіального органу Держгеокадастру.
Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, а відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу суд може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в контексті наведеного нормативного регулювання, колегія суддів насамперед вважає за необхідне розглянути клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у зв`язку з пропуском відповідачем строку на апеляційне оскарження, викладене у відзиві.
Стосовно цього клопотання колегія суддів зазначає, що питання дотримання строку апеляційного оскарження вже було предметом перевірки суду апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та отримало належну процесуальну оцінку в ухвалі від 05.05.2026.
За змістом частини першої статті 300 КАС України питання про відкриття апеляційного провадження вирішується за відсутності, зокрема, підстав для повернення апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому пунктом 4 частини першої статті 299 цього Кодексу прямо передбачено відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо скаржником не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені ним підстави для його поновлення визнано неповажними.
Отже, дотримання строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для його поновлення є питаннями, які підлягають вирішенню судом саме на стадії відкриття апеляційного провадження. Після постановлення ухвали про відкриття провадження повторна оцінка цих обставин можлива лише у випадках, прямо передбачених процесуальним законом.
Водночас частина перша статті 305 КАС України визначає вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження, серед яких пропуск строку на апеляційне оскарження не передбачений. За таких обставин сам по собі пропуск цього строку, якщо питання щодо нього вже вирішено судом при відкритті апеляційного провадження, не може бути підставою для його закриття.
З огляду на наведене підстав для закриття апеляційного провадження з мотивів, наведених у відзиві, колегія суддів не вбачає, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, спір між сторонами зводиться до правомірності визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2024 № 334562-2413-1007-UA3214007[телефон приховано] суми земельного податку за 2024 рік за земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту, а вирішальним для його розв`язання є питання, чи проводилась нормативна грошова оцінка саме цієї земельної ділянки, оскільки від цього залежить застосування або підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 та статті 274 ПК України, або підпункту 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 та статті 277 цього Кодексу.
В той же час, доводи апеляційної скарги по суті зводяться до загальних тверджень про поверхневий аналіз доказів судом першої інстанції та неврахування аргументів контролюючого органу без зазначення того, які саме докази досліджено неповно та які саме доводи не враховано.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Втім, за результатами такої перевірки колегія суддів не встановила ані порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, ані неправильного застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами, та норми, що підлягають застосуванню.
Так, підпункти 271.1.1 і 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 ПК України визначають два взаємовиключні види бази оподаткування, вибір між якими залежить не від розсуду контролюючого органу і не від цільового призначення земельної ділянки, а від того, чи проведено нормативну грошову оцінку саме цієї земельної ділянки. Якщо таку оцінку проведено, базою є нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, а ставка визначається відповідно до статті 274 цього Кодексу; якщо ж її не проведено, базою є площа земельної ділянки, а ставка визначається за статтею 277 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Посилання апелянта на статтю 289 ПК України, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, позаяк ця норма регулює індексацію вже існуючої нормативної грошової оцінки, та не визначає базу оподаткування і не дозволяє замінити нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки будь-яким іншим показником.
Як підтверджено матеріалами справи, витяг з Державного земельного кадастру від 26.03.2024 не містить відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ОСОБА_1 та дату її проведення.
У листі від 07.09.2026 Державна податкова служба України також зазначає про відсутність значення нормативної грошової оцінки по цій земельній ділянці у даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, які формуються на підставі даних Державного земельного кадастру.
Отже, дані Державного земельного кадастру, які відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України є підставою для нарахування земельного податку, не містять показника, який ГУ ДПС у Київській області поклало в основу розрахунку.
Ці обставини узгоджуються і з поясненнями Глевахівської селищної ради, наданими на виконання ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно до яких рішення Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7 та додатків до нього у документах і архівних матеріалах ради не виявлено, а рішення від 10.01.2011 № 22/1 стосується земель населених пунктів і не містить відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача.
Документи про поширення нормативної грошової оцінки, розробленої у 2010 році, на землі за межами с. Крушинка відсутні, рішення від 27.02.2023 № 1146-29-VIII є лише дозволом на виготовлення технічної документації, а рішення від 12.08.2025 № 1925-56-VIII набирає чинності з 01.01.2027. Тобто, жодне із згаданих рішень у 2024 році нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача не встановлювало.
Доводи апелянта ґрунтується на застосуванні «середньої (базової) вартості 1 кв. м земель населеного пункту» в розмірі 65,38 грн, яка, за його твердженням, встановлена рішенням Крушинської сільської ради від 20.05.2010 № 135-8-7. Проте ні цього рішення, ні витягу з технічної документації, ні будь-якого іншого документа, що підтверджував би його існування, зміст та поширення на земельну ділянку позивача, відповідач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, а Глевахівська селищна рада існування такого рішення не підтвердила.
Навіть за припущення, що таке рішення було ухвалене, за поясненнями самого апелянта воно встановлює середню (базову) вартість одиниці площі земель саме населеного пункту, тоді як земельна ділянка позивача розташована поза його межами. Відповідач не навів нормативного обґрунтування того, чому проіндексована середня (базова) вартість земель населеного пункту без застосування будь-яких показників, що характеризують конкретну земельну ділянку, може вважатися нормативною грошовою оцінкою цієї ділянки, дані про яку відповідно до статті 20 Закону № 1378-IV оформлюються як витяг з технічної документації.
За таких обставин, колегія суддів робить висновок про те, що визначивши ОСОБА_1 податкове зобов`язання за ставкою 3 відсотки від показника, що не є нормативною грошовою оцінкою його земельної ділянки, відповідач фактично застосував до земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено, правила статті 274 ПК України, тоді як підлягали застосуванню підпункт 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 та стаття 277 цього Кодексу, що свідчить про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/58655/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/58655/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 328 КАС України, у строк, встановлений статтею 329 цього Кодексу.
В повному обсязі постанова складена 29.09.2026
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова