ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/16239/16 Суддя першої інстанції: Колеснікова І.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Приватне підприємство «Ілтекс», про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України), третя особа - Приватне підприємство «Ілтекс» (далі - третя особа, ПП «Ілтекс»), про скасування реєстрації декларації про готовністю об`єкта до експлуатації від 31.08.2011 №КВ14211035395 «Реконструкція забудови міжколонного простору для розширення діючого магазину продовольчих товарів за адресою: вул. І. Пулюя, 5 у Солом`янському районі м. Києва».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, яке набрало законної сили 07.07.2025, позов задоволено повністю:
- скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 серпня 2011 року № КВ 14211035395 «Реконструкція забудови міжколонного простору для розширення діючого магазину продовольчих товарів за адресою: вул. І. Пулюя, 5 у Солом`янському районі м. Києва»;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 551,21 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять одна копійка).
У січні 2026 року Головне управління Державної казначейської служби України звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якій просила замінити боржника у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №826/16239/16 про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 551,21 грн з Державної архітектурно-будівельної інспекції (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 заяву задоволено та замінено боржника у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №826/16239/16 з Державної архітектурно-будівельної інспекції (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
При цьому суд виходив з того, що з 15.09.2021 Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України) розпочала здійснення повноважень як орган державної влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а відтак за нормами статтей 52, 379 КАС України є правонаступником ДАБІ України.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ДІАМ України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не повідомлялося ДІАМ України про розгляду заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, а також судом не враховано, що за нормами чинного законодавства уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, розташованих у межах міста Києва з незначними (СС1) і середніми (СС2) класами наслідків, є Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, а відтак він і є належним правонаступником у правовідносинах, щодо яких виник спір.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 07.08.2026.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 29.09.2026.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.12.2025 Київським окружним адміністративним судом у справі №826/16239/16 видано виконавчий лист в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 551,21 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять одна копійка). Боржником за вказаним виконавчим листом визначено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912).
У зв`язку з тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 ДІАМ України розпочала виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду, а щодо ДАБІ України внесено 06.03.2023 запис №100070111[телефон приховано] про припинення, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому документі, за наслідками якої Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, зміст якої був зазначений вище.
Перевіряючи відповідні висновки суду першої інстанції, колегія суддів з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Приписами частин першої та четвертої статті 379 КАС України закріплено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З аналізу наведених норм вбачається, що сторона виконавчого провадження замінюється внаслідок вибуття на правонаступника.
Пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій України про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
У свою чергу колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до нього 06.03.2023 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ДАБІ України (код ЄДРПОУ 37471912).
У постанові від 18.03.2024 у справі № 826/6799/15 Верховний Суд зазначив, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19 зазначила, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.
При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
У постанові від 30.11.2022 у справі № 640/15797/21 Верховний Суд дійшов висновків, що ДІАМ України і є тим самим «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, яким раніше була ДАБІ України. У цій справі суди попередніх інстанцій не мали підстав уважати, що після постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 (про ліквідацію ДАБІ України) держава остаточно відмовилася від завдань і функцій, які виконувала ДАБІ України, а тому констатували, що відбулася не «повна ліквідація» ДАБІ України, а її реорганізація в ДІАМ України.
У постанові від 06.02.2025 у справі №620/17004/21 Верховний Суд констатував, що постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 та №219 було вирішено ліквідувати ДАБІ України та утворити Державну сервісну службу містобудування України й Державну інспекцію містобудування України, які згодом були ліквідовані постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 з утворенням ДІАМ України, яка з 16.09.2021 продовжує виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що раніше були покладені на ДАБІ України.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України перейшли до його правонаступника - Державної інспекції архітектури та містобудування України, оскільки Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912) з 06.03.2023 ліквідована, що підтверджується записом № 100070111[телефон приховано].
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» від 09.04.2015 №320-VIII передано частину повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю виконавчим органам сільських, селищних, міських рад та структурним підрозділам Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Цим Законом статтю 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI доповнено частиною третьою, згідно з якою до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» від 19.08.2015 №671 органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування. У разі, коли сільські, селищні, міські ради не утворили органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 18 березня 2020 року, повноваження таких органів здійснює Державна інспекція архітектури та містобудування.
Згідно з пунктом 1 Примірного Положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 №6294/6335, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням Київської міської ради від 23 липня 2015 року №761/1625 «Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Згідно з пунктом 4 указаного Положення основними завданнями Департаменту є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності) на території міста Києва, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності стосовно об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності), а також забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.
Матеріали справи свідчать, що листом від 30.12.2025 №8736/04/18-25 ДІАМ України (т. 2 а.с. 86) повідомило ОСОБА_1 , що за актом приймання-передавання документів від 11.10.2016 №38 повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів класу наслідків СС1 та СС2 на території міста Києва здійснює Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
Належність таких функцій до повноважень Департаменту підтверджується й листом цього Департаменту від 03.02.2021 №10/26-6/0302/05 (т. 2 а.с. 25-26).
Колегією суддів враховується, що із змісту декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.08.2011 №КВ14211035395 вбачається, що категорія складності об`єкта будівництва визначена ІІ (т. 1 а.с. 21-25).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який набрав чинності 10.06.2017, з дня набрання чинності цим Законом об`єкти будівництва I та II категорій складності належать відповідно до об`єктів з незначними (СС1) наслідками.
А відтак, здійснення на цьому об`єкті заходів архітектурно-будівельного контролю наразі належить до сфери компетенції Департаменту, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що у спірному випадку правонаступником ДАБІ України є ДІАМ України.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що подана Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві заява про заміну боржника у виконавчому листі від 10.12.2025 у справі №826/16239/16 з ДАБІ України на ДІАМ України задоволенню не підлягає, позаяк у площині цього публічно-правового спору правонаступником ДАБІ України є Департамент.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 379 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну боржника у виконавчому листі - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.