ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/38836/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
29 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позов задоволено.
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційну скаргу вперше подано до суду 02 липня 2026 року.
16 липня 2026 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати судового збору.
30 липня 2026 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Дана ухвала в касаційному порядку не оскаржувалася.
Апеляційну скаргу апелянтом повторно подано до суду 14 серпня 2026 року і водночас надає платіжну інструкцію № 5052 від 24 липня 2026 року у сумі 1 816, 80 грн.
При цьому апелянт додав до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав ведення воєнного стану в Україні.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З приводу посилань апелянта на введення в Україні режиму воєнного стану як на поважну причину пропуску строку, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 19 вересня 2024 року у справі № 440/16664/23 зауважив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Також слід зазначити, що твердження про поважність пропуску строку через військову агресію проти України є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки скаржником не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, труднощі, стали перешкодою, унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у строк встановлений ст. 295 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 01 червня 2026 року та отримано відповідачем з урахуванням положень ч.6 ст.251 КАС України 02 червня 2026 року о 23:57. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 03 липня 2026 року.
При цьому суд звертає увагу апелянта на те, що платіжна інструкція про сплату судового збору від 24 липня 2026 року, при цьому первинна апеляційна скарга була повернута 30 липня 2026 року, тобто апелянт без поважних причин зволікав подати даний документ до суду апеляційної інстанції до моменту повернення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 298 КАС України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Безименна Н.В.