П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/1421/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
29 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно п.6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках відповідно;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно п. 7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках відповідно;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п.6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020 році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п.6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2021 році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2022 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п.6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2023 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2023 році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п.7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п.7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив у 2020-2023 роках військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
15.02.2025 позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Однак, у листі від 26.03.2025 р. відповідач повідомив позивача про добровільне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24. (а.с. 11).
Матеріали справи містять копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 р., відповідно до якого зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання ухвали суду від 05.06.2026 р. відповідачем надано інформацію та довідку від 09.06.2026 р., в якому повідомлено, що грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2020-2023 роках здійснювалась із застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року (а.с. 115).
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ст.1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно із п.2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції станом на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін. Тобто, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно із ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 р., зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» із 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 01.01.2023 року, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.
Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/20063/24 констатував, що грошове забезпечення позивача підлягає розрахунку з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік.
У даній справі є спірним є нарахування та виплата у 2020-2023 роках відповідачем грошової допомоги для оздоровлення в повному обсязі та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках. При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, у спірних періодах грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань нарахована та виплачена без урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Слід врахувати, що питання обрахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 1 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із абз.1 п.6 розділу XXIII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п.1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно із абз.1 та абз.3 п.7 Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно із п.14 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Таким чином, аналіз вказаних норм Порядку №260 дає підстави для висновків, що грошова допомоги для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань розраховуються з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, з урахуванням встановлених обставин в адміністративній справі №420/20063/24, грошова допомога для оздоровлення у період 2020 р. - 2023 р. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2020 р. - 2021 р. підлягала нарахуванню позивачу з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.