У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 560/1394/26
29 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року визнано неповажними причини пропуску Хмельницькою митницею строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року. Апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
24.09.2026 року скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що враховуючи нагальну потребу у фінансуванні за КЕКВ 2800, Хмельницькою митницею направлено лист до Державної митної служби України з пропозицією щодо наближення асигнувань за КЕКВ 5000 (в т.ч.КЕКВ 2800) та внесення відповідних змін до плану асигнувань загального фонду бюджету Хмельницької митниці на 2026 рік. Слід зазначити, що можливість оплати та/або доплати судових зборів у Хмельницькій митниці виникне після надходження фінансування на реєстраційний рахунок митного органу КЕКВ 2800 та здійснення ГУ ДСКУ у Хмельницькій області безспірного списання коштів згідно виконавчих листів, наявних на дату надходження відповідного фінансування. Отже, обставини, що перешкоджали в строки, встановлений КАС України, реалізувати право на захист прав та законних інтересів Хмельницької митниці як контролюючого органу, не залежали від волевиявлення Відповідача, адже видатки Хмельницькій митниці як відокремленому підрозділу Держмитслужби як органу державної влади фінансуються з Державного бюджету України. Оскільки для сплати судового збору відсутні кошти на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», слід зазначити, що ця обставина є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, тому що є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення митного органу, та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджена відповідними доказами шляхом долучення до клопотання виписок з рахунку про відсутність коштів. Вказує, що 02 березня 2022 року Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до яких рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху та інше.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання апелянта, суд дійшов наступних висновків.
Вперше апеляційну скаргу відповідачем подано до суду 15.07.2026, однак Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.08.2026 року апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року повернув заявнику у зв`язку із несплатою судового збору у встановлений судом строк.
Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 05.08.2026 згідно з відомостями з КП "ДСС" через систему "Електронний суд" апелянту доставлено до електронного кабінету 05.08.26 20:41.
Вдруге скаржником подано апеляційну скаргу 14.08.2026 з мотивацією, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно до суду апеляційної інстанції, а повернення апеляційної скарги відбулося через відсутність коштів для оплати судового збору. Також вказує на наявність права на повторне звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши доводи наведеного клопотання, суд враховує наступне.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року апеляційну скаргу залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що враховуючи нагальну потребу у фінансуванні за КЕКВ 2800, Хмельницькою митницею направлено лист до Державної митної служби України з пропозицією щодо наближення асигнувань за КЕКВ 5000 (в т.ч.КЕКВ 2800) та внесення відповідних змін до плану асигнувань загального фонду бюджету Хмельницької митниці на 2026 рік. Слід зазначити, що можливість оплати та/або доплати судових зборів у Хмельницькій митниці виникне після надходження фінансування на реєстраційний рахунок митного органу КЕКВ 2800 та здійснення ГУ ДСКУ у Хмельницькій області безспірного списання коштів згідно виконавчих листів, наявних на дату надходження відповідного фінансування. Отже, обставини, що перешкоджали в строки, встановлений КАС України, реалізувати право на захист прав та законних інтересів Хмельницької митниці як контролюючого органу, не залежали від волевиявлення Відповідача, адже видатки Хмельницькій митниці як відокремленому підрозділу Держмитслужби як органу державної влади фінансуються з Державного бюджету України. Оскільки для сплати судового збору відсутні кошти на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», слід зазначити, що ця обставина є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, тому що є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення митного органу, та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджена відповідними доказами шляхом долучення до клопотання виписок з рахунку про відсутність коштів. Вказує, що 02 березня 2022 року Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до яких рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху та інше.
Розглянувши доводи клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 195 КАС України щодо строків на апеляційне оскарження апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали учаснику справи вчасно подати апеляційну скаргу.
За висновками Верховного Суду, що висловлені у постановах від 31.03.2021 у справі №560/2780/20, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, від 23.10.2019 у справі №826/7997/18, закон не виключає можливість поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. При вирішенні питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд має враховувати, що відповідач після повернення апеляційної скарги повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою без невиправданих затримок та зайвих зволікань.
Верховний Суд у справі №560/770/23 погодився з висновком Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо того, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційний суд урахував правову позицію Верховного Суду у справі №560/15534/21, відповідно до якої строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов`язків, встановлених законом або судом.
Право апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.
У даній справі повернення первинно поданої апеляційної скарги відбулося у зв`язку з невчасним виконанням вимог ухвали суду, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що « особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».
Таким чином, обставини, які зумовили повернення первинно поданої апеляційної скарги пов`язані з неналежним її оформленням, а не з об`єктивними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Отже, учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, апелянт не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку, наведені Хмельницькою митницею в своїй заяві, є неповажними та непідтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. визнати неповажними причини пропуску Хмельницької митниці строку на апеляційне оскарження.
2. відмовити Хмельницькій митниці у задоволенні клопотання про повторне відстрочення сплати судового збору.
3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.