Справа № 533/218/26
Провадження № 2-п/533/7/26
УХВАЛА
іменем України
про скасування заочного рішення
29 вересня 2026 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шелудько Оксани Олександрівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
14 серпня 2026 року представниця відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Шелудько Оксана Олександрівна від імені та в інтересах відповідачки через підсистему «Електронний суд» звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області зі заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила суд:
- поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі ст. 284 ЦПК України;
- скасувати заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року по справі № 533/218/26 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;
- призначити справу до розгляду в загальному порядку;
- у разі скасування заочного рішення - відкликати виконавчі листи, видані на підставі заочного рішення суду від 18 травня 2026 року по справі № 533/218/26 без подальшого виконання.
Заява обґрунтована тим, що заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року по справі № 533/218/26 було проголошено 18 травня 2026 року. Заочне рішення суду у даній справі фактично не було отримано відповідачкою. Відповідачка була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про зміст ухваленого заочного рішення та реалізувати своє право на його оскарження у встановлений законом строк.
Відповідачка не отримувала жодних документів по справі, зокрема, судові повістки, а тому не була обізнана про відкрите судове провадження. У відповідачки відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Що стосується заперечень проти позовних вимог по суті, то відповідачка вважає позовні вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представниця відповідачки уважає, що укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не рівнозначне угоді про банківське обслуговування фізичних осіб. У справі відсутні матеріали, що підтверджують, що відповідачка укладала з позивачем угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Натомість акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не означає укладення між сторонами договору (угоди) про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. В акцепті відсутні будь-які положення щодо погодження чи прийняття відповідачем умов оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки. Паспорт споживчого кредиту не може вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору. Більше того, у паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, а наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 30.07.2017. Отже, інформація у паспорті була актуальна лише протягом одного місяця: з 30.06.2017 по 30.07.2017. Договір, укладений між позичальником і банком, не містить умов про нарахування комісії, а тому нарахована сума комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника. З розрахунку та з виписки вбачається, що банк стягнув з позичальника за комісією РКО в період з 30.06.2017 по 13.12.2024 таку суму: 46056,31 грн. Враховуючи безпідставність нарахування та списання грошових коштів за комісію розрахунково-касового обслуговування, загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму 46056,31 грн. У матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, пункт договору щодо стягнення з відповідача овердрафту. Дана умова є істотною умовою для кредитного договору. Під овердрафтом позивач зазначає як несанкціонована заборгованість.
Відповідачка вважає, що стягнення заборгованості у частині овердрафту (несанкціонована заборгованість) у розмірі 49141,56 грн є безпідставною, оскільки правомірність її нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.
З наданої позивачем виписки, вбачається, що відповідачка не користувалася кредитними коштами, не здійснювала будь-які покупки після 26.02.2022, а лише позивач в односторонньому порядку здійснював нарахування відсотків, списанні плати, в тому числі ті, які не передбачені акцептом.
Позивачем за весь період кредитування стягнено в рахунок погашення комісії РО та овердрафту, які не були передбачені договором взагалі, то заборгованість за кредитним договором відсутня. Тому, з огляду на те, що надані банком докази об`єктивно не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, слід частково відмовити в задоволені позовних вимог.
При нормативному обґрунтуванні заяви про перегляд заочного рішення представниця відповідачки також посилалася на статті 15, 16, 638 Цивільного кодексу України, статті 12, 76, 77, 80, 81, 89, 95, 123, 127, 128, 178, 223, 280, 281, 284, 284, 288 ЦПК України, статтю 12 Закону України «Про споживче кредитування», Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 та правові висновки Верховного Суду у справах № 500/1912/22 (постанова від 22 вересня 2022 року), № 393/126/20 (постанова від 23 травня 2022 року), № 202/5330/19 (постанова від 31 серпня 2022 року).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 14.08.2026 клопотання представниці відповідачки про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення - задоволено. Поновлено відповідачці пропущений нею строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Прийнято до розгляду заяву відповідачки про перегляд заочного рішення, судове засідання для розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначено на 29.09.2026 (а.с.15-16).
17.09.2026 від представника позивача АТ «Сенс Банк» надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
24 вересня 2026 року від представниці відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шелудько О.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режим відеоконференції поза приміщенням суду.
У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, у тому числі представники сторін не вийшли на зв`язок у режимі ВКЗ.
Суд, розглянувши заяву представниці відповідачки, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 533/218/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
18.05.2026 судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 30.06.2017 у загальному розмірі 59752 гривень 63 коп. У задоволенні решти позовних вимог на суму 6936 гривень 21 коп. - відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2170 гривень 47 коп.
Виходячи зі змісту статті 280 ЦПК України, законом визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ч. 2 ст. 285 ЦПК України встановлено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Частинами третьою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).
Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом. Аналогічні норми містяться у статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також у всіх процесуальних кодексах України.
Поняття «перегляд судового рішення» є значно ширшим ніж «оскарження судового рішення» у розумінні процесуального законодавства.
Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується у законі, бо воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану заяву чи скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ОП КЦС ВС у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), забезпечуючи єдність судової практики, скасувала постанову апеляційного суду зробивши такі правові висновки.
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
ЄСПЛ зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
У ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення в суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).
Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань», стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».
14.08.2026 представниця відповідачки звернулася до суду зі заявою про перегляд заочного рішення та поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. У заяві стверджувала, що відповідачка не отримувала ухвалу про відкриття провадження у справі, не знала про існування справи відносно неї, що свідчить про поважність причин неявки у судове засідання та неповідомлення їх суду, а також про наявність причин неподання відзиву на позовну заяву. Також представниця відповідачки навела аргументи на обґрунтування заперечень проти вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідачки судом направлялися копія ухвали про відкриття провадження та повістка, однак відповідачка їх не отримувала, через що вони були повернуті до суду та зберігаються у матеріалах справи (а.с. 67).
Заочне рішення суду, про перегляд якого просить представниця відповідачки, та яке направлялось судом на адресу відповідачки 18.05.2026, також фактично не було вручено відповідачці та повернуто до суду зі зазначенням причин повернення «адресат відсутній» (а.с. 89-90).
Незважаючи на те, що у розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 та п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України і повістка з ухвалою суду про відкриття провадження у справі і заочне рішення суду вважаються врученими відповідачці, однак, зважаючи на те, що право на справедливий суд та безпосередню участь у судовому засіданні має бути не формальним та ілюзорним, а таким, що забезпечує «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, ураховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду, а також те, що розгляд справи у суді першої інстанції за відсутності учасника справи (відповідача), який фактично скоріш за все не був повідомлений про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, суд уважає, що відповідачка з поважних причин (через необізнаність) не прибула у судове засідання та не подала відзив на позовну заяву, з якою не погоджується.
Заява про перегляд заочного рішення в цілому відповідає вимогам ч. 2 ст. 285 ЦПК України.
Наведені у заяві аргументи представниці відповідачки підлягають оцінці по суті під час повторного розгляду справи судом першої інстанції.
У зв`язку з наведеним вище, заява представниці відповідачки підлягає задоволенню, заочне рішення - скасуванню, а справа - призначенню до нового судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, зважаючи на систематичне неотримання відповідачкою судових повісток та іншої кореспонденції суду, з метою швидкого та оперативного розгляду справи, суд уважає за потрібне запропонувати відповідачці та її представниці повідомити суду зручний та актуальний для відповідачки спосіб отримання кореспонденції (повісток та судових рішень): актуальну поштову адресу, електронну адресу тощо, а також нагадати про обов`язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами та недопустимість зловживання процесуальними правами.
Що стосується вимоги відкликати виконавчі листи, видані на підставі заочного рішення суду від 18.05.2026, без подальшого виконання - то, по перше, така вимога нормативно не обґрунтована представницею відповідачки; по друге, норми процесуального закону не уповноважують суд на відкликання виконавчих листів; по третє, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Тож, у разі, якщо позивач пред`явив до примусового виконання виконавчий лист, виданий судом, на виконання заочного рішення, відкрите виконавче провадження підлягатиме закінченню на підставі ухвали суду про скасування заочного рішення. Така ухвала є самостійною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження (якщо таке відкрито). Після скасування заочного рішення, виконавчі листи, видані на його підставі, примусовому виконанню не підлягають.
Керуючись ст. 284, 285, 286, 287, 288 ЦПК України суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шелудько Оксани Олександрівни про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року у цивільній справі № 533/218/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Призначити справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 23 жовтня 2026 року на 09 годину 30 хвилин.
Запропонувати відповідачці та її представниці повідомити суду зручний та актуальний для відповідачки спосіб отримання кореспонденції (повісток та судових рішень): актуальну поштову адресу, електронну адресу тощо.
Установити відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов до позивача.
Установити позивачу строк десять днів з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов`язаний її копію надіслати відповідачу.
Установити відповідачу строк десять днів з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене статтею 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою ст. 178 ЦПК України. Копію заперечення і доданих до нього документів одночасно з поданням його суду відповідач повинен надіслати позивачу.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/sud1611/.
Роз`яснити учасникам справи, що у суду є технічна можливість проводити судові засідання у режимі відеоконференції. Про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції учасник справи має подати заяву у порядку, визначеному ст. 212 ЦПК України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала суду складена і підписана суддею 29.09.2026 .
Суддя В.П. Козир