Справа №949/1376/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 серпня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) зареєстровано шлюб, про що 17 серпня 2022 року складено відповідний актовий запис за № 1691 у Рівненському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та видано відповідне свідоцтво. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часом шлюбні відносини між сторонами погіршились через протилежні погляди на шлюб та сім`ю і постійні непорозуміння; особисті стосунки тривалий час мають негативний характер, нормальне спілкування між подружжям відсутнє. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, шлюб має формальний характер. На думку позивача, надання строку для примирення не виправить становища, оскільки попередні спроби примирення результатів не дали, тому він звернувся до суду із цим позовом.
Позивач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Богельський І.В. в судове засідання не з`явилися. 26 серпня 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 серпня 2022 року. Шлюб зареєстровано Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 17 серпня 2022 року складено відповідний актовий запис за № 1691, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , оригінал якого долучено до матеріалів справи за заявою представника позивача (а.с. 11). Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 лютого 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 300 від 21 лютого 2023 року (а.с. 6 на звороті).
Позивач ОСОБА_3 є громадянином Туркменістану, постійно проживає в Україні на підставі посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 , виданої 20 вересня 2023 року органом 5601, строк дії до 19 вересня 2033 року (а.с.4). Його місце проживання з 05 квітня 2019 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 23 червня 2022 року № 23472 (а.с.5). Відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, її місце проживання з 10 липня 2019 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 12 вересня 2022 року № 2022/000543017 (а.с. 6).
Оскільки позивач є іноземцем, спірні правовідносини ускладнені іноземним елементом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України розглядають справи з іноземним елементом, якщо відповідач у справі має місце проживання на території України. Відповідач проживає в Україні, отже справа підсудна суду України.
Згідно зі статтею 63 цього Закону припинення шлюбу визначається правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу відповідно до статті 60 Закону, а саме за відсутності спільного особистого закону подружжя - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Сторони мають різне громадянство, шлюб зареєстровано в Україні, обидва з подружжя проживають в Україні, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню право України.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім`ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім`ю не бажає, суд з урахуванням того, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті і майнові права, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Згідно зі ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка узгоджується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року, у разі встановлення обставин, що свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку для примирення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає на розірванні шлюбу та зазначає про безрезультатність попередніх спроб примирення, відповідач заперечень проти позову не висловила, тому суд вважає, що примирення сторін є неможливим, а надання строку для примирення - недоцільним.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім`ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвання шлюбу не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін щодо їхнього сина, оскільки відповідно до частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. згідно з квитанцією № 7042-0809-4468-8863 від 14 липня 2026 року. Оскільки позивач вимоги про стягнення судового збору з відповідача не заявляв, суд відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вважає за можливе залишити судові витрати за позивачем.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 60, 63, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», статтями 12, 81, 141, 178, 223, 247, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 серпня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 17 серпня 2022 року складено відповідний актовий запис за № 1691 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин Туркменістану, посвідка на постійне проживання № НОМЕР_3 , видана 20 вересня 2023 року органом 5601, строк дії до 19 вересня 2033 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор