ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Львів Справа № 500/1086/26 пров. № А/857/38868/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Калмикової Ю.О.,
суддів Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі №500/1086/26 (головуючий суддя І інстанції Дерех Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 2), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 10.12.2025 року №262240031792 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в пільговому обчисленні періодів роботи на посаді лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні періоди роботи на посаді лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 12.11.2025 року; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 періодів участі в бойових діях з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року у трьохкратному розмірі відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди участі в бойових діях з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року у трьохкратному розмірі відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 12.11.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення, оскільки, на думку позивача, він набув право на перерахунок пенсії в пільговому обчисленні на посаді лікаря-анестезіолога у подвійному розмірі, а також у трьохкратному розмірі відповідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262240031792 від 10.12.2025 в частині щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в пільговому обчисленні періодів роботи на посаді лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі, відповідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та здійснити перерахунок пенсії з 12.11.2025 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025 року позивач у періоди з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Крім того, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розглянувши матеріали електронної пенсійної справи, відповідачем прийнято правомірне рішення про відмову позивачу в частині перерахунку пенсії згідно з заявою №27997 від 04.12.2025, зараховування стажу роботи у подвійному розмірі, оскільки відсутня уточнююча довідка за період роботи на пільгових умовах відповідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України №637.
Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.11.2025 року позивачу призначено пенсію за віком, як учаснику бойових дій з урахуванням статті 115 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
04.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо перерахунку пенсії (зарахування стажу роботи у подвійному розмірі).
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №262240031792 від 10.12.2025 про відмову в перерахунку пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 16.02.2026 позивачу відмовлено у зарахуванні періодів участі в бойових діях з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року у трьохкратному розмірі відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі - Закон № 1058), періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 (далі - Закон № 1788) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Згідно з роз`ясненням, наданим Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 року № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону №1078.
Крім іншого, у листі-роз`ясненні Пенсійного фонду України № 3544-03 зазначено, що при вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 року.
Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 року № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.
Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами ст. 60 Закону № 1788 зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27.02.2020 року у справі № 462/1713/17, від 11.12.2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 року у справі № 485/103/17 та від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 235/1112/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлено, що відповідно із записами до трудової книжки НОМЕР_1 позивач у періоди: з 02.01.1991 по 29.11.1996 працював на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматора у відділенні реанімації новонароджених; з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки працював на посаді лікаря-анестезіолога-дитячого у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії; з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки працював на посаді лікаря-анестезіолога-дитячого та завідуючого відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії.
Отож, періоди роботи позивача з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки на посаді лікаря-анестезіолога підлягають зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Стосовно зарахування періодів участі в бойових діях в трикратному розмірі, слід зазначити наступне.
Позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що посвідчується посвідченням серії НОМЕР_2 , яке видано 22.06.2023 року Відділом персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025 позивач у періоди: з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровському районі, Курахівської міської ТГр, Херсонської області, Бериславського району, Бериславської міської ТГр, Дніпропетровської області, Синельниківського району, Межівської селищної ТГр, Харківської області, Чугуївського району та Вовчанської міської ТГр.
У свою чергу Відповідач-1 у листі №10532-3815/С-02/8-2600/26 від 16.02.2026 вказує, що період проходження військової служби в особливий період зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, що зокрема підтверджується розрахунком стажу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
В абз.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Відповідно до п.1.1 Положення №530, цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
За правилами приписів п.п.2.3 розділу 2 Положення № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці участі у бойових діях у воєнний час.
Таким чином, вказаним Положенням №530, на яке посилається позивач, передбачено обчислення вислуги років з розрахунку один місяць служби за три місяці для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, що діє після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року), час безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, зараховується на пільгових умовах лише до вислуги років для визначення розміру пенсії.
Враховуючи наведене, Положення №530 та Постанова №393 визначають порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Натомість, позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням наведеного правового регулювання, зарахування до загального страхового стажу строку один місяць служби за три місяці участі в антитерористичній операції та у бойових діях у воєнний час не передбачено при призначенні пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Отже, спірні періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в календарному обчисленні.
За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснюючи зарахування стажу позивача діяло згідно з чинним законодавством.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі №500/1086/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк