ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №520/3555/25
адміністративне провадження № К/990/27440/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 (суддя Рубан В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Перцової Т.С., суддів Макаренко Я.М., Жигилія С.П.) у справі №520/3555/25 за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У лютому 2025 року Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - відповідач, Держпродспоживслужба), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Держпродспоживслужби до акта перевірки від 28.01.2025 №16 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність і безпідставність припису Держпродспожислужби. Вважає, що оскаржуваний припис винесений за відсутності у діях позивача порушень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 (далі - Правила №76, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі - Закон №417-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тому підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що відповідач, приймаючи припис, не врахував норми Закону №417-VIII та відсутність у Підприємства обов`язку з виготовлення технічної документації на будинок за зверненням громадянина ОСОБА_1 , оскільки зобов`язання відновити/виготовити відсутню проектну та технічну документацію виникає за одночасного існування таких умов: у управителя/балансоутримувача/замовника будівництва виник обов`язок з передачі проектної та технічної документації у зв`язку із створенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) або зміною управителя; звернення на надання технічної документації надійшло від особи, уповноваженої співвласниками багатоквартирного будинку, яких заявником не дотримано. Однак співвласники будинку такі повноваження Підприємству не надавали.
3. Позивач також звернув увагу на те, що співвласники будинку АДРЕСА_1 не приймали рішення про форму управління будинком, не створювали ОСББ, не призначали управителя на конкурсних засадах, а Підприємство лише продовжує виконувати покладені на нього обов`язки з утримання будинків, і не має статусу управителя у розумінні Закону №417-VIII.
4. Додатково позивач зауважив, що в оскаржуваному приписі міститься вимога з його виконання у строк до 01.06.2024 та у строк до 06.06.2024 письмово проінформувати відповідача про його виконання. Однак враховуючи, що припис винесено 28.01.2025, граничний термін його виконання пропущений у день його винесення, що підтверджує невідповідність такого індивідуального акту критеріям правової визначеності та законності.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди попередніх інстанцій встановили, що Держпродспоживслужба провела позапланову перевірку Підприємства, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 28.01.2025 №16 (далі - акт перевірки).
6. Згідно з актом перевірки підставою для проведення вказаної перевірки слугувала скарга ОСОБА_1 щодо неможливості отримання ним технічної документації на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 з метою подальшої передачі її до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" для розрахунку оплати за теплову енергію на загальнобудинкові потреби на опалення.
Актом перевірки встановлено порушення Підприємством вимог пункту 3 частини четвертої статті 8 Закону №2189-VIII, пункту 1.3 розділу 1 Правил №76, пункту 4 статті 5 Закону №417-VIII.
7. На підставі висновків акту перевірки Держпродспоживслужба винесла припис від 28.01.2025 №16 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, у якому міститься вимога у термін до 01.06.2024 (така дата в документі) з метою усунення виявлених порушень, вжити заходів щодо реалізації прав споживача, а саме, звернутись до попереднього управителя будинку АДРЕСА_1 , попереднього власника будинку та замовника будівництва, забудовника, проектних організацій, архівів, БТІ, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин, Комунального підприємства «Харківська дирекція будівництва, ремонту та реконструкції» стосовно надання проектно-технічної документації постійного зберігання на будинок АДРЕСА_1 , а саме:
технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;
проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;
акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;
паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудинкових котельнь;
паспорти ліфтового господарства;
акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.
8. Не погодившись із приписом, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.10.2025 позов задовольнив.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного припису, оскільки вважав необґрунтованими висновки відповідача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 частини четвертої статті 8 Закону №2189-VIII, пункту 1.3 розділу 1 Правил №76, пункту 4 статті 5 Закону №417-VIII та, відповідно, обов`язку саме Підприємства звернутися до попереднього управителя будинку, попереднього власника будинку та замовника будівництва стосовно надання проектно-технічної документації постійного зберігання на будинок. Суд виходив з того, що співвласниками будинку не приймалось рішення про форму управління будинком і не було створено об`єднання співвласників, не було призначено управителя на конкурсних засадах, а Підприємство лише продовжує виконувати покладені на нього обов`язки з утримання будинків, і фактично не має статусу управителя в розумінні Закону №417-VIII.
11. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2026 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції змінив в частині підстав та мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, видавши оскаржуваний припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, діяв не у спосіб, що передбачений законами та КАС України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, відповідач визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яка передбачає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 3 частини 1 статті 6 та частини 4 статті 5 Закону №417-VIII, без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22 щодо індивідуального права співвласника на отримання інформації та документів, що містять таку інформацію.
15. Також як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування:
частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) у взаємозв`язку зі статтею 2 КАС України щодо того, чи є технічна описка в зазначенні строку (у приписі 2025 року встановлений строк виконання 2024 року) виконання припису органу державного нагляду самостійною та достатньою підставою для скасування такого припису в цілому, якщо предмет припису, встановлене порушення, перелік дій, які необхідно вчинити та зміст обов`язку суб`єкта господарювання визначені однозначно, а технічна помилка не змінює суті цього обов`язку;
частини 4 статті 5 та пункту 3 частини 1 статті 6 Закону №417-VIII щодо того, чи може реалізація індивідуального права окремого співвласника багатоквартирного будинку на отримання технічної документації бути поставлена в залежність від створення ОСББ, прийняття рішення загальними зборами співвласників або спеціального уповноваження такої особи діяти від імені інших співвласників, якщо законом право на отримання відповідної інформації надано безпосередньо співвласнику.
16. Скаржник наполягав на тому, що суди помилково обмежили обов`язок Підприємства з відновлення/передачі технічної документації лише випадками створення ОСББ або зміни управителя та виключно за зверненням уповноваженої співвласниками особи, адже Підприємство є виконавцем послуг з утримання будинку, тобто, фактично здійснює функції балансоутримувача/попереднього управителя, що підтверджено розпорядженням Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 № 201 про передачу будинку в господарське відання.
17. Скаржник наполягає на тому, що Підприємство як балансоутримувач відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Правил №76 зобов`язане забезпечувати зберігання та належне ведення наявної технічної документації на будинок, та в разі відсутності документації, в силу частини п`ятої статті 5 Закону №417-VIII, зобов`язане відновити її за власний рахунок і передати співвласникам (або уповноваженій особі). Відповідач доводить, що саме на позивача покладено обов`язок відновити документацію незалежно від створення ОСББ чи зміни управителя, а відсутність документації і відмова Підприємства вжити заходів щодо відновлення технічної документації порушує право споживача на отримання якісних послуг відповідно до частини першої статті 16 Закону №2189-VIII.
18. Відповідач також зазначає, що встановлення строку виконання припису до 01.06.2024, тобто після дати його винесення (28.01.2025), є технічною помилкою, яка не впливає на встановлений факт порушення та правомірність самої вимоги щодо вчинення дій.
Окрім наведеного, скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зауважує, що суди у цій справі не розмежували індивідуальне право співвласника на доступ до документації та колективну процедуру передачі документації співвласникам. До того ж, наведені питання мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосуються меж індивідуального права співвласника багатоквартирного будинку на отримання технічної документації та правових наслідків технічних дефектів приписів органів державного нагляду.
19. Позивач відзив на касаційну скаргу в строк, встановлений Судом, не надав, що не перешкоджає її розгляду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
21. Предметом розгляду цієї справи є правомірність видання органом державного нагляду (контролю) припису за наслідками перевірки.
22. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 22 статті 1 Закону №1023-XII визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника
23. Частиною третьою статті 6 Закону №1023-XII передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
24. Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі по тексту - Положення №667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Положення №667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164 (далі - Положення №164) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення №164 встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Відтак, на Держпродспоживслужбу, у тому числі, і її територіальні органи, покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів.
25. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V.
Частиною першою статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;
за рішенням суду;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
26. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
27. За змістом частин 7, 8 цієї статті на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
28. Таким чином, Держпродспоживслужба уповноважена на проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання за наявності визначених статтею 6 Закону №877-V підстав, за наслідками якої оформляє акт, та, у випадку встановлення порушень, обов`язковий для виконання припис.
29. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон №417-VIII.
Статтею 1 цього Закону визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
30. Відповідно до частин 5, 6 статті 5 Закону №417-VIII замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку:
одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.
У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної абзацами другим і третім цієї частини, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, відновлює її за власний рахунок та передає особам, визначеним абзацом першим цієї частини.
У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.
У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.
31. Суди установили, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» від 20.12.2006 №1186 КП «Жилкомсервіс» (теперішня назва - КП «Житлокомсервіс») визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків.
Житловий будинок № 13 по вул. Баварській в місті Харкові переданий в господарське відання КП «Жилкомсервіс» (теперішня назва - КП «Житлокомсервіс») на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 № 201.
32. За таких обставин обов`язок забудовника та/або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання з передачі технічної документації визначений законодавчо та є безумовним і не ставиться в залежність від того, чи є відповідні документи в наявності.
33. Обставини фактичної наявності та/або відсутності такої документації у відповідача не мають значення для вирішення спору по суті, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку, а у випадку відсутності документації на будинок він (замовник або попередній власник) відповідно до вимог частини дев`ятнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов`язаний відновити її за власний рахунок.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24.12.2025 у справі № 910/3919/25.
34. Ураховуючи, що за обставинами цієї справи житловий будинок передано в господарське відання позивача на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 №201, колегія суддів погоджується з доводами скаржника і доходить висновку, що саме позивач у розумінні Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" уповноважений на виготовлення технічної документації на багатоквартирний будинок.
35. Частиною першою статті 9 Закону №417-VIII передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
36. Частинами першою і другою статті 10 Закону №417-VIII передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги);
10) повне або часткове звільнення окремих співвласників, об`єкти нерухомого майна яких були пошкоджені, від сплати внесків, платежів, інших відрахувань, передбачених цим Законом.
37. Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 10 Закону № 417-VIII рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: (1) ініціатора зборів співвласників; (2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); (3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; (4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; (5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім`я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); (6) обраного голову зборів співвласників; (7) порядок денний зборів співвласників; (8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників. Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
38. Одночасно, за приписами частини четвертої статті 5 Закону № 417-VIII співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.
39. Таким чином, обов`язок відновити технічну документацію на багатоквартирний будинок існує незалежно від факту створення ОСББ. Навіть якщо ОСББ не було створено, власники квартир (співвласники) мають право вимагати відновити документацію від забудовника або колишнього управителя, оскільки технічна документація необхідна для експлуатації будинку.
40. Тому висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного припису є необґрунтованими.
41. Стосовно встановлених судами обставин, що в оскаржуваному приписі від 28.01.2025 міститься вимога його виконати у строк до 01.06.2024, що фактично робить його своєчасне виконання неможливим, колегія суддів зазначає, що технічна помилка в даті не є безумовною підставою для скасування цього припису, якщо вимоги викладені в цьому приписі є зрозумілими.
42. Ураховуючи вимоги, викладені у приписі, дотримання відповідачем порядку винесення припису, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для його скасування.
43. Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач, видавши припис, діяв не у спосіб, що передбачений законом та КАС України.
44. Відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
45. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
46. Підсумовуючи зазначене та ураховуючи встановлені у цій справі обставини, колегія суддів доходить висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №520/3555/25 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису від 28.01.2025 №16.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб