УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №200/5718/25
адміністративне провадження №К/990/36765/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №200/5718/25, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною діяльність щодо невиплати позивачу середнього заробітку в повному обсязі за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 22 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року (за 22 доби);
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток в повному обсязі за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 22 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року (за 22 доби), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати, на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України середнього заробітку в повному обсязі за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби за період з 14 жовтня 2024 року по 25 липня 2025 року;
- зобов`язати виплатити на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України середній заробіток в повному обсязі за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби за період з 14 жовтня 2024 року по 25 липня 2025 року;
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу, на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України середній заробіток у повному обсязі за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 25 липня 2025 року по дату фактичного розрахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні зі служби за період з 15 жовтня 2025 року до 21 березня 2025 року;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні зі служби за період з 15 жовтня 2025 року до 21 березня 2025 року в сумі 40515, 42 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року змінено.
У абзаці 3 слова і цифри « 40515 (сорок тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн 42 коп» замінено словами і цифрами « 5 672 ( п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн 16 коп».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 200/5718/25 залишено без змін.
19 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №200/5718/25.
05 серпня 2026 року працівниками Верховного Суду було складено акт № 38 про те, що в автоматизованій системі документообігу суду (комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» допущена помилка, зумовлена людським фактором.
05 серпня 2026 року після здійснення моніторингу та перевірки надходження та реєстрації документів, що надійшли через підсистему «Електронний суд» з 01 січня 2026 року, виявлено, що касаційна скарга ОСОБА_1 від 19 березня 2026 року у справі №200/5718/25, яка надійшла 19 березня 2026 року об 21:24 год до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», була не зареєстрована. Після виявлення указаної проблеми зазначену касаційну скаргу, в установленому порядку, зареєстровано та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №200/5718/25 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції: касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) та винятків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з належним їх обґрунтуванням; документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 серпня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано до суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), а також документ про сплату судового збору.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Отже, оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник посилається, зокрема, на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували статтю 117 Кодексу законів про працю України без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №560/17619/24.
Такі доводи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновку судів першої та апеляційної інстанцій на предмет застосування до спірних правовідносин статті 117 Кодексу законів про працю України, з урахуванням висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №560/17619/24.
Також скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, а саме на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №200/5718/25.
2. Витребувати із Донецького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №200/5718/25.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко