УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа №620/11538/25
адміністративне провадження № К/990/43791/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі №620/11538/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375, за період з 01 березня 2021 року по 30 червня 2023 року;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375, за період з 01 березня 2021 року по 30 червня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані додаткові оплачувані відпустки учасника бойових дій за 2022- 2025 роки, які надаються згідно зі статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустки учасника бойових дій за 2022- 2025 роки, які надаються згідно зі статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо неврахування додаткових одноразових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2025 року, передбачених Порядком та умовами виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року №775, при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових оплачуваних відпусток за 2015 та 2022- 2025 роки;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткових оплачуваних відпусток за 2015 та 2022- 2025 роки, з урахуванням додаткових одноразових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2025 року, передбачених Порядком та умовами виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року №775, з урахуванням раніше виплачених сум компенсації за невикористані відпустки.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за період з березня 2021 року по 30 червня 2023 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за період з березня 2021 року по 30 червня 2023 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористані додаткові оплачувані відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 календарних діб, за 2023 рік у кількості 14 календарних діб, за 2024 рік у кількості 14 календарних діб, за 2025 рік у кількості 14 календарних діб.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 календарних діб, за 2023 рік у кількості 14 календарних діб, за 2024 рік у кількості 14 календарних діб, за 2025 рік у кількості 14 календарних діб.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022- 2025 роки.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток за 2022- 2025 роки, обчисливши її суму виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позову відмовлено.
24 вересня 2026 року Головне управління Національної поліції в Чернігівській області через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі №620/11538/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в частині задоволених позовних вимог відмовити.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року справу №620/11538/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпунктах «а», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує, що питання обчислення щомісячного грошового забезпечення для виплати компенсації за невикористані відпустки поліцейським має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується правового статусу та соціальних гарантій поліцейських, безпосередньо впливає на правомірність використання коштів Державного бюджету України та потребує формування правової визначеності щодо включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, до складу грошового забезпечення для нарахування відповідної компенсації.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.
Також зазначає, що справа має виняткове значення для Головного управління Національної поліції в Чернігівській області як суб`єкта владних повноважень та розпорядника бюджетних коштів, оскільки виконання оскаржуваного судового рішення створює значне навантаження на фонд грошового забезпечення органу поліції.
Суд також відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів та лише загальні посилання на бюджетні витрати та можливі наслідки таких витрат, за відсутності вмотивованих підстав, не свідчать про винятковість цієї справи.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки вирішення спору потребує системного тлумачення та застосування норм спеціального законодавства й розмежування правових режимів служби в поліції та військової служби.
Посилання скаржника на підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, визначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, проте не відносив цю справу до категорії справ незначної складності. Водночас положення статті 257 КАС України не містять імперативної заборони щодо розгляду спорів цієї категорії за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас матеріали касаційної скарги не містять доводів про те, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції заперечував проти її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження чи порушував питання про необхідність здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
За таких обставин підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції спрощеного позовного провадження у розумінні підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не вбачається.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі №620/11538/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович