УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/8345/25
адміністративне провадження №К/990/43413/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі №440/8345/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та скасування постанов,
УСТАНОВИВ:
У червні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/1 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/4 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8 від 18.04.2025;
визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9 від 18.04.2025.
Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2026 закрив провадження у справі №440/8345/25 в частині визнання дій протиправними.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 12.05.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026, позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
У касаційній скарзі відповідач в якості підстави для касаційного оскарження посилається на постанови Верховного Суду від 10.02.2026 у справі №440/3822/25, від 11.12.2025 у справі №440/6985/24, від 16.09.2024 у справі №160/7457/21, від 16.12.2020 у справі №807/983/15, однак не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди або щодо якої норми права не враховані висновки Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов`язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Також скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження посиланням на рішення Полтавського окружного адміністративного суду та постанови Другого апеляційного адміністративного суду, однак колегія суддів зауважує про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не є джерелом правових висновків у розумінні пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідач не вказав на конкретні норми матеріального та/або процесуального права, які були застосовані судами попередніх інстанцій неправильно. Натомість виклав фактичні обставини справи, процитував положення законодавства.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також варто зазначити, що вказана справа розглядалася у суді першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Проте, скаржник в касаційній скарзі не обґрунтовує жодної з цих підстав.
Таким чином, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням скаржнику строку у десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- конкретизувати підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі №440/8345/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб