Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
704/1109/26
28.09.2026 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Воронкової І.Г.
при секретарі судового засідання Джуській Л.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21357 грн. 60 коп. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що 30.12.2025 року між ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів" та відповідачем був укладений кредитний договір № 45294791 на суму 12000 грн. строком на 30 днів, шляхом підписання електронним підписом, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. 25.02.2026 року первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 25/02/26, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, позивач, якому належить право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором, змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі у спрощеному порядку без виклику сторін.
В порядку ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.12.2025 року між ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів" та відповідачем був укладений кредитний договір № 45294791 на суму 12000 грн., шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с 12-15).
Згідно п. 2.2.1-2.2.3 сума кредиту складає 12000 грн., строк кредитування - 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, процентна ставка в день - 0,466 % (фіксована). Комісія за надання кредиту становить 16,00% від суми наданого кредиту, що в грошовому еквіваленті становить 1920 грн. 00 коп.
Згідно п. 6.1 за користуванням кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.
Позивачем надано копію платіжної інструкції від 30.12.2025 про перерахування кредитних коштів на банківську картку ОСОБА_1 в сумі 12000 грн. 00 коп. (а.с. 6)
25.02.2026 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 25/02/26 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 45294791 від 30.12.2025 року (а.с. 23-24).
Відповідно до реєстру прав вимог від 20.05.2026 року позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 45294791 від 30.12.2025 року, сума заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн., сума заборгованості по процентам за користування - 1677,60 грн, сума заборгованості за пенею - 00 грн., комісія за надання кредиту - 1920,00 грн., сума боргу за процентами нарахованими за понадстрокове користування - 5760,00 грн., що загалом становить 21 357,60 грн (а.с. 25-26).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що кредитний договір № 45294791 від 30.12.2025 року між ОСОБА_2 та ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів" був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн., за нарахованими процентами - 1677, 60 грн., та комісією за надання кредиту в сумі 1920 грн., суд не піддає сумніву, так як така заборгованість не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджується належними та допустимими доказами.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в сумі 5760 грн., що нараховані як міра відповідальності за порушення умов договору у виді невиконання та/або неналежного виконання таких умов на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Первісним кредитором не враховано вищевказаних положень законодавства та протиправно нараховано заборгованість по відсотках в сумі 5760 грн. на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання зобов`язання, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 12000 грн., за нарахованими процентами за його користування в сумі 1677,60 грн. та комісією за надання кредиту в сумі 1920,00 грн., що в загальній сумі складає 15597,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково (73,03%), сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини в сумі 1944,35 грн. та витрати на правничу допомогу відповідно в сумі 4746,95 грн.
Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) заборгованість за кредитним договором № 45294791 від 30.12.2025 року в сумі 15597,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1944,35 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4746,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.Г. Воронкова