ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7288/26 Справа № 185/8251/25 Головуючий у першій інстанції: Бабій С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Бабія С.О. від 09 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та за час роботи на даному підприємстві з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. На підтвердження своїх доводів позивачем надано довідку МСЕК, згідно якої йому 30.08.2024 року встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 80% та другу групу інвалідності . Первинно позивачу було встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 80% - 03.09.2021 року. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 240000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 160000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом стягнення моральної шкоди у меншому розмірі, ніж стягнув суд першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-10).
13 липня 2021 року затверджено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 травня 2021 о 21 год 45 хв. За змістом даного акту, комісією з розслідування були встановлений обставини нещасного випадку, що стався з позивачем 25.05.2021 о 21 год 45 хв на підприємстві під час роботи у відповідача, у результаті чого позивач отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до вказаного вище акту,позивачу встановлено діагноз: 1. Неповна травматична ампутація 1 пальця правої кисті з пошкодженням капсульно-зв`язочного апарату та сухожилків довгого згинача та розгиначів, 2 пальця на рівні проксимального міжфалангового суглобу з субкомпенсованим порушенням периферичного кровообігу. Рвано-розчавлені рани правої кисті з пошкодженням м`язів тенара та гіпотенара, н/3 правого передпліччя. Гематома правого плеча. Закрита травма грудної клітини, перелом VIII-IX-X-XI ребер справа. Відкриа черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гострий період. Рвано-забійна рана скроневої ділянки голови справа, параорбітальна гематома справа (а.с. 11-22).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААВ №122831 від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_1 первинно встановлено другу групу інвалідності, з датою переогляду - 10.09.2022 (а.с. 25).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №063066 від 03 вересня 2021 року, позивач первинно встановлено 80% втрати професійної працездатності, з датою переогляду - 01.10.2022 (а.с. 25).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААВ №798683 від 19 серпня 2022 року, ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності, з датою переогляду - 10.09.2024 (а.с. 26).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №065465 від 19 серпня 2022 року, позивач повторно встановлено 80% втрати професійної працездатності, з датою переогляду - 01.10.2024 (а.с. 26).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААД №089070 від 30 серпня 2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності безстроково (а.с. 27).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №131260 від 30 серпня 2024 року, позивач повторно встановлено 80% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 27).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з нещасним випадком на виробництві, у зв`язку з чим довідками МСЕК серії 12 ААВ №122831 та серії 12 ААА №063066 від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_1 первинно встановлено другу групу інвалідності та 80% втрати професійної працездатності; в подальшому довідками МСЕК серії 12 ААД №089070 та серії 12 ААА №131260 від 30 серпня 2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності та 80% втрати професійної працездатності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров`я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 160000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
Доводи апелянта про те, що саме за підсумками психологічного дослідження можна точно встановити, які саме моральні страждання були заподіянні особі, наскільки вони є важкими та яка компенсація буде адекватною, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявність висновків судово-психологічної експертизи не є обов`язковою для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди. Ступінь втрати професійної працездатності позивачу встановлено довідкою МСЕК. Наявність чи відсутність у позивача моральної шкоди може бути встановлена судом без проведення відповідної експертизи.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту моральної шкоди є безпідставними, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"- залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді О.В. Агєєв
Л.П. Никифоряк