ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 953/812/25 Головуючий суддя І інстанції Кіндер В. А.
Провадження № 22-ц/818/4018/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича на рішення Київського районного суду Харківської області від 30 березня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про встановлення нікчемності умов договору споживчого кредиту та зобов`язання здійснити перерахунок,-
в с т а н о в и в :
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 у розмірі 105833,53 грн, з яких: 31481,84 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 70858,59 грн - сума заборгованості за відсотками, 3493,10 грн - заборгованість за комісією.
Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500456-КС-001, на підставі якого відповідачка отримала кредит в сумі 33000,00 грн. Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
21.02.2025 від представника відповідача адвоката Індутний-Шматька С.М. надійшли відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява до ТОВ «Бізнес позика» про встановлення нікчемності умов договору споживчого кредиту та зобов`язання здійснити перерахунок.
Представник відповідача адвокат Індутний-Шматька С.М. у відзиві від 21.02.2025 заперечив щодо задоволення вимог позивача, стверджуючи, що позивач коштів по договору не переказував, а тому у нього не виникли права кредитора. Лист-довідка ТОВ «Платежі онлайн» не може бути доказом видачі позики по договору, оскільки не є первинним бухгалтерським документом. Окрім того, умови кредитного договору про комісію за видачу кредиту та одностороннє збільшення кредитором фіксованої процентної ставки та витрат по кредиту є нікчемними. Суперечність умов договору має тлумачитися на користь позивача кредитних послуг і мають бути застосовані умови більш сприятливі для позивача.
У зустрічній позовній заяві від 21.02.2025 представник відповідача адвокат Індутний-Шматько С.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просив: встановити нікчемність умов пунктів 2.5, 3.2.2, 3.2.4. та 3.2.5 договору про надання кредиту від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001; зобов`язати ТОВ «Бізнес позика» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за процентною ставкою 1,15013537% на день та зарахувати кошти за комісію за кредиту на погашення основного боргу.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наступним: оскільки перерахування кредитних коштів не відбулося, то і строк кредитування та нарахування відсотків перебіг не розпочав; умови п.2.5, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5 кредитного договору є несправедливими і не відповідають засадам добросовісності, розумності та справедливості, гарантованими ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України; зазначеними пунктами передбачена можливість позикодавця самостійно коригувати витрати по кредиту у випадку прострочення. Водночас, згідно із ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту не відповідає ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки кредитним договором не передбачений перелік послуг, що є предметом сплати комісії, при цьому, фактично позичальнику жодних послуг не надається.
Рішенням київського районного суду м.Харкова від 30 березня 2026 року позов ТОВ «Бізнес позика» , зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2024 року №500456-КС-001 у розмірі 84497,04 грн, з яких 30024,94 грн - заборгованість по тілу кредиту, 54472,10 грн - заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1934 грн 04 коп.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Бізнес позика» - адвокат Клименко Т.В. просить рішення змінити в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» за кредитним договором, а саме змінити загальну суму стягнення з 84497,04 грн на грошову суму в розмірі 105833,53 грн 53 коп. в решті рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору строк дії договору до 15.11.2024 р Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15013537, фіксована.
Звертає особливу увагу суду на те, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка » в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку(ки) в день , які встановлені в Кредитному договорів укладеному Відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика»
Розмір денної процентної ставки передбачений Договором № 500456-КС-001 про надання кредиту від 31.05.2024 року не перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі - як того вимагає норма ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 70 858,59 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Загальна сума до сплати по процентам дійсно становила би 47 850,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак, Боржником було сплачено лише частково - у сумі 8 150,00 грн. на погашення кредиту з простроченням по графіку за Договором № 500456 КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки - що чітко і заздалегіть було погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2 Договору.
Згідно нового графіку платежів Відповідач мав зробити другий плановий платіж 28.06.2024 року, в розмірі 7 150,00 грн., однак платіж був зроблений вчасно і повному розмірі (як і всі наступні), тому з 29.06.2024 р. почалось прострочення заборгованості по кредиту, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня - 06.07.2024 р. почалось нарахування процентів за користування кредитом по ЗБІЛЬШЕНІЙ (Стандартній) процентній ставці - у відповідності до пункту 3.2.2 Договору. Відповідно в період з 31.05.2024 р. по 05.07.2024 р. включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 06.07.2024 р. по 15.11.2024 року включно проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці, - 1,50000000% - як це було погоджено сторонами ЗАЗДАЛЕГІТЬ - при укладенні Договору - а не по Штрафній (як про те вказав суд першої інстанції).
Отже, Відповідачем встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, у наслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення третього платежу почалось нарахування процентів за Стандартною ставкою - 1,50000000%, а саме з 06.07.2024 нараховувались. р. по 15.11.2024 р. включно і після 15.11.2024 р. не Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 70 858,59 грн. включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15013537% в день - у сумі 8 052,00 грн. у період з 31.05.2024 по 05.07.2024 р. (включно) плюс нараховані за Стандартною процентною ставкою 1,50000000% в день у сумі 62 806,59 грн. у період з 06.07.2024 по 15.11.2024 р. (включно).
Також, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 15.11.2024 року не нараховувались і вже як видно, що вже 16.11.2024 року їх розмір залишився незмінним - 70 858,59 грн. (з врахуванням платежів). Отже, з вищевикладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий Позивачем по кредитному договору №500456-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.
Таким чином, у даному випадку Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення ПРОЦЕНТІВ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ, що нараховані на ЗАЛИШОК ПО ТІЛУ КРЕДИТУ у МЕЖАХ СТРОКУ ДІЇ ДОГОВОРУ , який був встановлений умовами Договору № 500456-КС-001 про надання кредиту від 31.05.2024 р. і закінчувався 15.11.2024 р.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 23240 грн., на вищезазначене уваги не звернув, не обґрунтував визначений ним розмір стягнення та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову щодо цієї вимоги, відтак рішення в оскаржуваній частині підлягає змін.
Як вбачається з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», встановлення комісії за надання кредиту, є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, перевіривши її доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції своє рішення мотивував наступним.
Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження укладання із відповідачем електронного договору про надання кредиту від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001. Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через особистий кабінет, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений. Зазначений договір відповідач підписав у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Перерахування ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 , вказану у договорі та анкеті клієнта, кредитних коштів у розмірі 33000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 2929/01 від 17 січня 2025 року, що узгоджується з відомостями листа акціонерного товариства «Акцент-банк» від 26 березня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-20250324/0424, відповідно до якого на картковий рахунок ОСОБА_1 31 травня 2024 року відбулось зарахування грошових коштів в сумі 33000,00 грн.
Враховуючи те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, то умова п. 2.5 кредитного договору від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 щодо сплати комісії за надання кредиту в сумі 4950,00 грн є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю ч. 1 ст. 216 ЦК України.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом позичальник 10 червня 2024 року здійснила платіж в сумі 1456,90 грн зарахований позикодавцем в рахунок погашення комісії за договором.
Застосувавши наслідки нікчемності пункту 2.5 договору кредиту, сума надходження 1456,90 грн, яка позикодавцем спрямована на погашення комісії, підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту, що узгоджується із п.3.5 кредитного договору, зважаючи на те, що 10 червня 2024 року ОСОБА_1 погасила в повному обсязі відсотки за користування кредитом.
Враховуючи, що договір про надання кредиту укладено між сторонами 31 травня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», то на спірні правовідносини поширюються вищезазначені обмеження щодо розміру процентної ставки.
За період з 31 травня 2024 року по 05 липня 2024 року проценти нараховувались за зниженою процентною ставкою 1,15013537 за день, що не суперечить вищевказаному Закону.
З 06 липня 2024 року по 15 листопада 2024 року проценти нараховувались за ставкою 1,5% на день, водночас, 21 серпня 2024 по 15 листопада 2024 року проценти повинні були нараховуватись відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" за денною ставкою 1%.
Зважаючи на те, що сума надходження 1456,90 грн, яка позикодавцем 10.06.2024 спрямована на погашення комісії, підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту, то заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 30024,94 грн (31481,84 грн - 1456,90 грн).
Оскільки відбулось зменшення заборгованості тіла кредиту, що є базою для обрахунку відсотків (п.3.2 договору), то підлягає перерахунок розмір заборгованості відсотків відповідача: за період з 11 червня 2024 року по 05 липня 2024 року - за зниженою процентною ставкою 1,15013537 за день; з 06 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року - за стандартною процентною ставкою 1,5% за день; з 21 серпня 2024 по 15 листопада 2024 року - за денною ставкою 1% відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування". За вирахуванням однієї тисячі гривень, які позичальником було сплачено 02 липня 2024 року в рахунок погашення заборгованості за відсотками.
Відтак, сума заборгованості відповідача за відсотками по кредитному договору від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 становить: 54472,10 грн ((30024,94 грн х 25 днів х 1,15013537%) + (30024,94 грн х 46 днів х 1,5 %) + (30024,94 грн х 87 днів х 1 %)) - 1000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
За частиною 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
31 травня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 500456-КС-001 про надання кредиту в електронній формі через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 33000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Передбачено, що строк кредиту - 24 тижні; стандартна процентна ставка в день 1,50000000 %, фіксована; знижена процентна ставка в день - 1,15013537 %, фіксована; комісія за надання кредиту 4950,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту (п.2.5 договору); строк дії договору до 15 листопада 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 97815,78 грн; загальні витрати за кредитом 64815,78 грн, орієнтовна річна процентна ставка 19 672,05 процентів, денна процентна ставка 1,16%.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у пункті 2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів (пункт 3.2.).
У договорі відображено графік платежів (пункт 3.2.3.).
Згідно з пунктом 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4. договору.
Відповідно до умов пункту 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення строку дії договору.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором Ломакіною Ю.Р. UA-7922. Договір містить РНОКПП ОСОБА_1 , паспортні дані, адресу, електронну адресу, номер мобільного телефону та номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .
Також ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-9224 31 травня 2024 року підписано паспорт споживчого кредиту, інформація в якому актуальна до 01 червня 2024 року.
Як вбачається з анкети клієнта ОСОБА_1 (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com) від 22 січня 2025 року, сума бажаного кредиту 33000,00 грн, дата отримання кредиту 31 травня 2024 року, зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату народження, документ, що посвідчує особу, електронну адресу, фінансовий номер телефону та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 .
Перерахування ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 31 травня 2024 року коштів у розмірі 33000,00 грн на підставі кредитного договору від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 2929/01 від 17 січня 2025 року.
Листом акціонерного товариства «Акцент-банк» від 26 березня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-20250324/0424 підтверджено рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_3 (картка НОМЕР_1 ), яка належна ОСОБА_1 , зокрема, зарахування 31 травня 2024 року 33000,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, за вказаним кредитом ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 14 січня 2025 року становить 105833,53 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 31481,84 грн; за відсотками 70858,59 грн; за комісією 3493,10 грн; по штрафам 0 грн. Також з вказаного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 31 травня 2024 року по 05 липня 2024 року за зниженою процентною ставкою, а з 06 липня 2024 року по 15 листопада 2024 року за стандартною ставкою 1,5%. Позичальник 10 червня 2024 року здійснила платіж в погашення кредиту в розмірі 1518,16 грн, в погашення відсотків в розмірі 4174,94 та 1456,90 грн в погашення комісії. Окрім того, позичальник 02 липня 2024 року здійснила платіж в розмірі 1000,00 грн в погашення заборгованості за відсотками.
22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що договір про надання кредиту укладено між сторонами 31 травня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», то на спірні правовідносини поширюються вищезазначені обмеження щодо розміру процентної ставки.
За період з 31 травня 2024 року по 05 липня 2024 року проценти нараховувались за зниженою процентною ставкою 1,15013537 за день, що не суперечить вищевказаному Закону.
З 06 липня 2024 року по 15 листопада 2024 року проценти нараховувались за ставкою 1,5% на день, водночас, 21 серпня 2024 по 15 листопада 2024 року проценти повинні були нараховуватись відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" за денною ставкою 1%.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Враховуючи те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, то умова п. 2.5 кредитного договору від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 щодо сплати комісії за надання кредиту в сумі 4950,00 грн є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зважаючи на те, що сума надходження 1456,90 грн, яка позикодавцем 10.06.2024 спрямована на погашення комісії, підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту, то заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 30024,94 грн (31481,84 грн - 1456,90 грн).
Оскільки відбулось зменшення заборгованості тіла кредиту, що є базою для обрахунку відсотків (п.3.2 договору), то підлягає перерахунок розмір заборгованості відсотків відповідача: за період з 11 червня 2024 року по 05 липня 2024 року - за зниженою процентною ставкою 1,15013537 за день; з 06 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року - за стандартною процентною ставкою 1,5% за день; з 21 серпня 2024 по 15 листопада 2024 року - за денною ставкою 1% відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування". За вирахуванням однієї тисячі гривень, які позичальником було сплачено 02 липня 2024 року в рахунок погашення заборгованості за відсотками.
Відтак, сума заборгованості відповідача за відсотками по кредитному договору від 31 травня 2024 року № 500456-КС-001 становить: 54472,10 грн ((30024,94 грн х 25 днів х 1,15013537%) + (30024,94 грн х 46 днів х 1,5 %) + (30024,94 грн х 87 днів х 1 %)) - 1000,00 грн.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду Харківської області від 30 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 29 вересня 2026 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегія Ю.М. Мальований.
О.Ю.Тичкова.