Справа № 577/4637/26
Провадження № 2/577/2403/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25817 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
І. Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №49776-04/2026 від 23.04.2026 в розмірі 25817 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №49776-04/2026, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 11000 грн., на вказаний позичальником рахунок. Повернення кредиту та сплати процентів за користування та комісія за видачу кредиту здійснюється згідно графіку платежів. Тип процентної ставки: фіксована. Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в кредитному договорі, та нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до графіку платежів. Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу становить 25817 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 11000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 8217 грн.; сума заборгованості за комісією становить 1100 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 5500 грн. Заборгованість не погашена. Відзив на позов не надано, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.55).
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що прохає розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує
Відповідач ОСОБА_1 , в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив, відзив не надав.
29.09.2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
23 квітня 2026 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву на отримання фінансового кредиту, яка підписана електронним підписом НОМЕР_1 (а.с.31-32).
23 квітня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №49776-04/2026. Згідно умов договору сума кредиту - 11000 грн. Строк, на який надається кредит - 120 днів. Проценти нараховуються в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1100 грн., що складає 10% від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована, тип комісії - одноразова комісія. Денна процентна ставка складає: (12980/1100)/120*100%=0,98 та застосовується у межах строку кредитування. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 23980 грн.. Загальні витрати по кредиту складають 12980 грн. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору. Кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Повернення боргу кредиту, сплата процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту здійснюється в дати платежів відповідно до графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору (а.с.15-21)
Додатком № 1 до вказаного договору визначено графік платежів, станом на 20.08.2026 чиста суму кредиту становить - 23980 грн., сума кредиту за договором - 11000 грн., проценти за користування кредитом - 11880 грн., комісія - 1100 грн., реальна річна процентна ставка - 2572,74 грн., загальна вартість кредиту - 23980 грн. (а.с. 22 на звороті-23).
ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.35-37)
Згідно довідки ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ідентифікацію та верифікацію клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Акцент договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) 23.04.2026 номер телефону на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_3 , а саме: кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором - Y399; паспорт кредиту - НОМЕР_1 . Банк для верифікації - АТ КБ «Приват Банк» (а.с.14,33)
Відповідно до довідки ТОВ «Сервіс онлайн платежів» від 23.07.2026 адресованої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», згідно договору на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 23.04.2026 на суму 11000 грн. номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - [номер приховано], призначення платежу: зарахування 11000 грн. на карту № НОМЕР_4 (а.с.52а).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №49776-04/2026 від 23.04.2026 станом на 20.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 25817 грн., з яких 11000 грн. - тіло, 2277 грн. - відсотки, 5940 грн. - прострочені відсотки, 1100 грн. - прострочена комісія, 5500 грн. - штрафи (а.с. 12-13).
IV. Норми права.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
V. Оцінка суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено №49776-04/2026 від 23.04.2026, який підписаний позичальником електронним підписом. Позивачем доведено належними і допустимими доказами, що ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 11000 грн., але взяті не себе зобов`язання не виконав у повному обсязі, унаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 25817 грн. Враховуючи, що відповідач користувався наданими позивачем коштами, не надав суду заперечень, щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по кредиту, доказів про відсутність заборгованості у розмірі вказаному в розрахунку, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (а.с. 8).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правничої допомоги №44022416 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість наданих послуг за одну справу складає 6000 грн., додаткову угоду №49776-04/2026 до договору про надання правничої допомоги №44022416 від 02.01.2026 щодо боржника ОСОБА_1 , акт №49776-04/2026 надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20.07.2026, де усна консультація 250 грн. за 0,5 год, письмова консультація - 500 грн. за 0,5 год., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій - 1500 грн. за 1 год, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 3000 грн за 2 год, формування додатків до позовної заяви - 750 грн. за 0,5 год. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (а.с.24-26, 27, 9, 13 на звороті)
Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25817 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 25817 грн. заборгованості за кредитним договором 49776-04/2026 від 23.04.2026, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., та 4000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього на загальну суму 32479,40 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять грн. 40 коп.)
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», адреса листування: 01350, вул. Фізкультури, 30В, м. Київ, код ЄДРПОУ 44022416, НОМЕР_5 в АТ «ОЩАДБАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя Н. В. Потій