Справа № 303/7546/26
2/303/3600/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на навчання. Позов мотивовано тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/6305/13-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягувалися аліменти на його утримання у розмірі 400,00 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач досяг повноліття, у зв`язку з чим стягнення аліментів на підставі вказаного рішення припинилося. Разом з тим позивач продовжує навчання у Національному лісотехнічному університеті України на третьому курсі за денною формою навчання за спеціальністю «Галузеве машинобудування» на платній основі. Позивач зазначає, що у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, оскільки не має можливості самостійно забезпечувати свої потреби. Вартість навчання становить 26300,00 грн. на рік. Крім того, позивач проживає у гуртожитку, за проживання в якому сплачує 7200,00 грн. за семестр. Посилається на те, що відповідач інших дітей не має, працює у Мукачівводоканалі та отримує заробітну плату, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. З огляду на викладене позивач просить стягувати з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23-річного віку.
Ухвалою від 28.08.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
01.09.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 28.08.2026 року про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 03.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання по справі призначено на 29.09.2026 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Дренкалюк І.І., в судове засідання не з`явилися, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд констатує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову є добровільним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відповідає фактичним обставинам справи, встановленим судом на підставі досліджених письмових доказів. Відтак суд приймає визнання відповідачем позову та враховує його під час вирішення спору.
Також судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.06.2007 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2013 року у справі № 303/6305/13-ц шлюб укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 12.10.2002 року розірвано та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 400,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 13.09.2013 року і до повноліття.
Також встановлено, що відповідно до довідки № 312.26 від 24.08.2026 року та студентського квитка ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання на ІІІ курсі Навчально-наукового інституту інженерної механіки, автоматизації та комп`ютерно-інтегрованих технологій Національного лісотехнічного університету України. Термін навчання на освітньому рівні «бакалавр» з 01.09.2024 року до 30.06.2028 року.
При цьому, згідно з додатком 1 до наказу № 130 від 29.04.2024 року встановлено, що розмір навчання у вищезазначеному навчальному закладі становить 26300,00 грн. на рік.
Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 8424-3802-8744-0321 від 14.08.2026 року позивач сплачує за проживання у гуртожитку 7200,00 грн. за семестр.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. В ч. 2 ст. 200 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
У постанові від 29.01.2018 року у справі № 622/373/16-ц Верховний Суд зазначив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Крім того, необхідно пам`ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність передбачених ст. 199 СК України підстав для виникнення у відповідача обов`язку щодо його утримання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після досягнення повноліття продовжує навчання на денній формі за освітнім рівнем «бакалавр» у Національному лісотехнічному університеті України, строк навчання за яким визначено до 30.06.2028 року. Таким чином, позивач на час розгляду справи є повнолітнім сином відповідача, який продовжує навчання. Продовження навчання пов`язане для позивача з необхідністю понесення витрат на оплату навчання та проживання у гуртожитку. Зокрема, вартість навчання становить 26300,00 грн. на рік, а витрати на проживання у гуртожитку становлять 7200,00 грн. за семестр. Наведені обставини свідчать про наявність у позивача об`єктивної потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання.
При цьому доказів наявності у позивача достатнього самостійного доходу, який би дозволяв йому без сторонньої матеріальної допомоги забезпечувати витрати, пов`язані з навчанням та проживанням, матеріали справи не містять.
Водночас відповідач є батьком позивача, працездатною особою, працевлаштований, заперечень щодо можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину не заявив, а позовні вимоги визнав у повному обсязі. Відомостей про наявність у відповідача інших утриманців або інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому надавати матеріальну допомогу позивачу, матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує положення ст. 200 СК України, відповідно до якої розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 цього Кодексу, а також бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків та іншими особами, визначеними законом.
З огляду на встановлені обставини справи, потреби позивача, пов`язані з продовженням навчання, матеріальний стан сторін, відсутність заперечень відповідача щодо заявленого розміру аліментів, а також принцип участі обох батьків в утриманні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 199 СК України право на утримання повнолітньої дочки, сина, які продовжують навчання, існує до досягнення ними двадцяти трьох років за умови продовження навчання та наявності потреби у матеріальній допомозі. Таке право припиняється у разі припинення навчання. Тому аліменти підлягають стягненню на період навчання, але в будь-якому разі не довше ніж до досягнення позивачем двадцяти трьох років.
Крім того, відповідач ОСОБА_4 до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відповідає фактичним обставинам справи, встановленим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, судовий збір ним при поданні позову не сплачувався, а тому підстав для повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору немає.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України у разі звільнення позивача від сплати судового збору з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 50 % сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191, 199-201 СК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 27.08.2026 року та до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665,60 гривень судових витрат.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Представник позивача: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Суддя А.М.Заболотний