ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/800/26
Головуючий суддя І інстанції - Максименко Л.Я.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в адміністративній справі №280/800/26 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, відповідно до записів № 13-14 у трудовій книжці НОМЕР_1 , де відповідно до запису №13 - ОСОБА_1 затверджений на посаді директора молодіжного творчого об`єднання при Запорізькому обкомі ЛКСМУ, а відповідно до запису №14 - звільнений з посади директора молодіжного творчого об`єднання при обкомі ЗСМ у зв`язку з ліквідацією підприємства, з причини того, що відсутній запис про перейменування організації, запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи;
- визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України від 09.01.2026 №2047-28721/К-03/8-2800/26 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.05.2025 №7728-7224/К-02/8-0800/25 на № ВЕБ-08001-Ф-С-25-074025 від 24.03.2025 про відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, відповідно до записів № 13-14 у трудовій книжці НОМЕР_1 , де відповідно до запису №13 - ОСОБА_1 затверджений на посаді директора молодіжного творчого об`єднання при Запорізькому обкомі ЛКСМУ, а відповідно до запису №14 - звільнений з посади директора молодіжного творчого об`єднання при обкомі ЗСМ у зв`язку з ліквідацією підприємства, при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутній запис про перейменування організації, запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, відповідно до записів № 13-14 у трудовій книжці НОМЕР_1 , де відповідно до запису №13 - ОСОБА_1 затверджений на посаді директора молодіжного творчого об`єднання при Запорізькому обкомі ЛКСМУ, а відповідно до запису №14 - звільнений з посади директора молодіжного творчого об`єднання при обкомі ЗСМ у зв`язку з ліквідацією підприємства в повному обсязі;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, відповідно до записів № 13-14 у трудовій книжці НОМЕР_1 , де відповідно до запису №13 - ОСОБА_1 затверджений на посаді директора молодіжного творчого об`єднання при Запорізькому обкомі ЛКСМУ, а відповідно до запису №14 - звільнений з посади директора молодіжного творчого об`єднання при обкомі ЗСМ у зв`язку з ліквідацією підприємства в повному обсязі, починаючи з дня призначення пенсії - з 25.03.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992 при призначенні пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, у зв`язку з чим провести з 25.03.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до страхового стажу позивача правомірно не зараховано період його роботи з 12.11.1990 по 13.02.1992, у відповідності до записів трудової книжки, оскільки відомості про трудову діяльність зазначені з порушенням вимог Інструкції №58.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, 23.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області йому призначено пенсію з 25.03.2025 довічно.
Листом Управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.05.2025 №7728-7224/К-02/8-0800/25 ОСОБА_1 повідомлено, що до його страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки: з 26.02.1987 по 11.11.1990, оскільки в графі 4 (на підставі чого внесена запис) відсутній номер документа про прийняття та звільнення; з 12.11.1990 по 13.03.1992, оскільки запис про звільнення не засвідчений підписом керівника або спеціально уповноваженою ним особою (пункт 4,1) Інструкції №58, керуючись Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 ( зі змінами).
07.06.2025 через портал електронний послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 було направлено скаргу до Пенсійного фонду України, в якій він просив, зокрема, прийняти рішення щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 26.02.1987 по 11.11.1990; з 12.11.1990 по 13.03.1992 та здійснити перерахунок розміру пенсії за віком;
Листом Пенсійного фонду України від 09.01.2026 через особистий кабінет вебпорталу електронних послуг позивача за результатами звернень повідомлено, що період роботи ОСОБА_1 з 12.11.1990 по 13.03.1992 до його страхового стажу не зараховано, мотивуючи тим, що запис про роботу у зазначений період внесений до трудової книжки ОСОБА_1 з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, оскільки відсутній запис про перейменування організації, запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи. А також, Головному управлінню Пенсійного фонду в Запорізькій області доручено період роботи з 26.02.1987 по 11.11.1990 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з дня призначення пенсії (з 25.03.2025).
Позивач не погодившись з діями та рішеннями відповідачів щодо незарахування періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992 до його страхового стажу, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на зарахування до стажу роботи при обрахунку пенсії періоду роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Як свідчать встановлені обставини справи, пенсійним органом до страхового стажу позивача не було враховано:
- не зарахований період роботи згідно трудової книжки: з 12.11.1990 по 13.03.1992, оскільки запис про звільнення не засвідчений підписом керівника.
Як видно з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , останній у період з 12.11.1990 по 13.03.1992 працював на посаді директора молодіжного творчого об`єднання при Запорізькому обкомі ЛКСМУ.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи те, що записи трудової книжки позивача є логічним та відповідають послідовності записам трудової книжки, при цьому відповідачем не надано доказів того, що ці записи зроблені за відсутності законних підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.11.1990 по 13.03.1992, у зв`язку з чим провести з 25.03.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в адміністративній справі №280/800/26 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко