ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3194/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року (суддя Батрак І.В.) в справі № 280/3194/26 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - Південно-Східне МУ Держпраці) про:
визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення та непроведенні спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 січня 2026 року із ОСОБА_2 , за зверненням її близького родича - позивача;
зобов`язання ініціювати, призначити та провести спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 січня 2026 року із ОСОБА_2 , за заявою її близького родича - позивача у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Звертає увагу, що позивач обґрунтовував позов прямим посиланням на пункти 141-18 та 141-19 Порядку № 337, які передбачають, що комісія із спеціального розслідування утворюється не лише після отримання повідомлення від роботодавця, а й після отримання інформації з інших джерел, зокрема звернення потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, проте суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для спеціального розслідування саме через ненадходження повідомлення від роботодавця та медичного закладу, що суперечить змісту пункту 141-19 Порядку № 337.
Саме на підставі відповіді роботодавця та пов`язаного з ним органу зроблено висновок, що ОСОБА_2 нібито перебувала на місці події за власною ініціативою, без покладення на неї відповідних обов`язків. Проте така оцінка є можливою лише за результатами спеціального розслідування.
Зазначає, що загибель сталася під час перебування потерпілої на місці попереднього прильоту, де здійснювався огляд та фіксація пошкоджень житлового сектору, а також що клопотання до Держпраці містило конкретні дані про дату, місце, характер події та відомості щодо службового характеру перебування ОСОБА_2 на місці трагедії. Відсутність письмового розпорядження чи наказу не виключає факту виконання трудових обов`язків, особливо в умовах воєнного стану, коли документообіг може здійснюватися в усній формі, через оперативні канали зв`язку або у форматі невідкладного реагування на надзвичайну ситуацію.
У відзиві відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працювала секретарем Вільнянської міської ради та загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вільнянськ внаслідок повторного ворожого удару під час перебування на місці попереднього прильоту.
26.02.2026 позивач через свого представника звернувся на адресу Південно-Східного МУ Держпраці із клопотанням про проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком за вх. № 6315/ПС/1-26 від 02.03.2026.
З метою визначення факту та обставин настання нещасного випадку, що стався 11.01.2026, відповідач направив запит від 10.03.2026 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради щодо надання інформації, у якому просив надати інформацію з наступних питань:
1. Чи перебувала ОСОБА_2 11.01.2026 за адресою АДРЕСА_1 для виконання посадових обов`язків члена Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, утвореної рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 26.05.2023 № 174 (далі - Комісія).
2. Чи входить до обов`язків члена Комісії проведення огляду та фіксації місця пошкодження об`єктів нерухомого майна завданою російською збройною агресією?
3. Протягом якого часу необхідно провести огляд об`єктів членами Комісії (у разі його проведення)?
4. Яким чином оформлюється рішення (розпорядження) про проведення огляду/обстеження місця руйнування чи пошкодження об`єктів нерухомого майна за результатами ворожих обстрілів?
5. Чи залучав голова Комісії - Власенко Д. Г. (чи інша посадова особа Вільнянської міської ради) заступника голови Комісії - Шраменко С. 1. для проведення огляду та фіксації місця пошкодження об`єктів нерухомого майна 11.01.2026 за адресою м. Вільнянськ, вул. Левадна, біля будинку № 135?
Згідно з отриманою відповіддю виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 13.03.2026 №02.03-09/1114 встановлено, що розпорядженням Вільнянського міського голови від 22.07.2022 № 145-р була створена комісія з обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації на території Вільнянської міської територіальної громади (далі - Комісія з обстеження), до повноважень якої віднесене обстеження пошкодженого чи зруйнованого майна та складання акту комісійного обстеження. Підставою для здійснення огляду є повідомлення власника про пошкоджене або знищене нерухоме майно чи подане повідомлення через ЦНАП. 11.01.2026 таких повідомлень від власників будинку АДРЕСА_1 або сусідніх будинків не надходило. Наголошено, що секретар Вільнянської міської ради ОСОБА_2 не була включена до складу вищезазначеної Комісії з обстеження. Натомість ОСОБА_2 була включена до складу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, утвореної рішеннями виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 26.05.2023 № 174 та від 10.08.2023 № 231. До повноважень Комісії з компенсації не входить проведення огляду місця пошкодження об`єктів нерухомого майна за результатами ворожих обстрілів. Пунктом 2.1.6 затвердженого Положення про Комісію з компенсації передбачена можливість здійснення фотофіксації пошкоджень об`єкта нерухомого майна, що свідчить про характер та обсяг руйнувань, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, у разі недодання результатів фотофіксації до акта комісійного обстеження Комісії з компенсації. Вказано, що на ОСОБА_2 жодним рішенням комісії чи розпорядженням не було покладено обов`язків щодо прибуття на місце вибуху для здійснення обстеження об`єкта за місцем вибуху/прильоту, руйнування чи пошкоджень, нанесених в результаті збройної агресії російської федерації. Голова Комісії з компенсації ОСОБА_3 чи інша посадова особа Вільнянської міської ради не залучали ОСОБА_4 для проведення огляду та фіксації місця пошкодження об`єктів нерухомого майна 11.01.2026 біля будинку АДРЕСА_1 . Перебувати за вказаною адресою заступнику голови Комісії з компенсації не було підстав, оскільки відповідний пакет документів від власників пошкоджених будинків за цією локацією на розгляд комісії з компенсації ще не подавався. Таким чином, констатовано, що у вихідний день 11.01.2026 ОСОБА_2 за власною ініціативою знаходилась в зону вибуху, який був здійснений в результаті збройної агресії російською федерацією і привів до трагічних наслідків.
Листом від 25.03.2026 №ПС/3.1/5919-26 у відповідь на клопотання представника позивача Південно-Східне МУ Держапраці повідомило, що у нього відсутнє повідомлення роботодавця про нещасний випадок, що стався 11.01.2026 в Вільнянській міській раді, а тому відсутні законні підстави для призначення спеціального розслідування нещасного випадку з секретарем Вільнянської міської ради ОСОБА_2 .
Разом із цим, у даному випадку після надходження звернення ОСОБА_1 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11.01.2026 (неділя) з ОСОБА_2 , відповідачем було з`ясовано, що у вихідний день 11.01.2026 ОСОБА_2 за власною ініціативою знаходилась в зону вибуху, який був здійснений в результаті збройної агресії російською федерацією і привів до трагічних наслідків, оскільки на неї жодним рішенням комісії чи розпорядженням не було покладено обов`язків щодо прибуття на місце вибуху для здійснення обстеження об`єкта за місцем вибуху/прильоту, руйнування чи пошкоджень, нанесених в результаті збройної агресії російської федерації, також не залучали для проведення огляду та фіксації місця пошкодження об`єктів нерухомого майна 11.01.2026 біля будинку АДРЕСА_1 .
Позивачем вказані обставини під час розгляду справи не спростовані, докази протилежного судом не встановлено та матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю Повідомлення про нещасний випадок, наданого роботодавцем у визначеному законодавством порядку, відсутністю повідомлення від медичного закладу, іншої інформації, у Південно-Східного МУ Держпраці були відсутні законні підстави для призначення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з секретарем Вільнянської міської ради ОСОБА_2 .
Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка працювала секретарем Вільнянської міської ради.
ОСОБА_2 загинула ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вільнянськ внаслідок повторного ворожого удару під час перебування на місці попереднього прильоту.
ОСОБА_1 26 лютого 2026 року звернувся до Південно-Східного МУ Держпраці із клопотанням про проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком.
Південно-Східне МУ Держпраці листом від 25 березня 2026 року №ПС/3.1/5919-26 повідомило про відсутність підстав для призначення спеціального розслідування нещасного випадку з секретарем Вільнянської міської ради ОСОБА_2 через відсутність повідомлення роботодавця про нещасний випадок, що стався 11.01.2026 в Вільнянській міській раді.
Спірним в цій справі є питання правомірності відмови у призначенні спеціального розслідування нещасного випадку.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-ХІІ) визначено поняття охорони праці як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), у розумінні пункту 5 частини першої статті 1 якого нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону №1105-XIV установлено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок №337).
За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку №337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Згідно з пунктом 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків.
Пунктом 14 Порядку №337 установлено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).
Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).
Пунктом 141-15 Порядку №337 передбачено, що нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров`я).
Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.
Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп`яніння не здійснюється.
Відповідно до пункту 141-18 Порядку №337 у разі настання нещасного випадку за обставин, визначених пунктом 141-15 цього Порядку, заклад охорони здоров`я надає протягом однієї доби в паперовій та/або електронній формі територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку та суб`єкту господарювання, працівником якого є потерпілий, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1.
Роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок подає письмово або електронною поштою у строк, визначений пунктом 8 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок за формою згідно з додатком 2 територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України та військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування), первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб`єднанню за місцем настання нещасного випадку.
Пунктом 141-19 Порядку №337 визначено, що територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця в письмовій або електронній формі повідомлення про нещасний випадок, зазначений у пункті 141-15 цього Порядку, або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров`я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи тощо) утворюється комісія із спеціального розслідування, до складу якої входять:
посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);
представник територіального органу Пенсійного фонду України, представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).
За необхідності до участі в розслідуванні можуть бути залучені роботодавець або його представник, лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), а також представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб`єднання) з включенням їх до складу комісії.
Інформація про призначення розслідування нещасного випадку, хід проведення розслідування та його результати може надаватися головою спеціальної комісії потерпілому (членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі) з використанням усіх наявних засобів зв`язку (за попереднім їх повідомленням, про що зазначається в протоколі засідання комісії), в тому числі в електронній формі.
Відтак, спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків.
Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях чітко установлює, що нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров`я).
При цьому така процедура передбачає обов`язок територіального органу Держпраці утворити комісію із спеціального розслідування у разі отримання повідомлення роботодавця про нещасний випадок, що стався з працівниками підприємств (установ, організацій) під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров`я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи тощо).
Отже, за установленою Порядком №337 процедурою розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях комісія із спеціального розслідування утворюється територіальним органом Держпраці як за повідомленням роботодавця про нещасний випадок, що стався із працівником, так й за інформацією з інших джерел, до яких Порядком №337 віднесено заклад охорони здоров`я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи тощо.
У спірному випадку позивач, який є сином загиблої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вільнянськ внаслідок повторного ворожого удару під час перебування на місці попереднього прильоту секретаря Вільнянської міської ради ОСОБА_2 , звернувся 26 лютого 2026 року до Південно-Східного МУ Держпраці із заявою про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з його матір`ю.
Південно-Східне МУ Держпраці листом від 25 березня 2026 року №ПС/3.1/5919-26 повідомило позивача про відсутність підстав для призначення спеціального розслідування нещасного випадку з секретарем Вільнянської міської ради ОСОБА_2 через відсутність повідомлення роботодавця про нещасний випадок.
Проте така позиція відповідача є безпідставною, не відповідає положенням пункту 141-19 Порядку №337, яким чітко установлено обов`язок територіального органу Держпраці утворити комісію із спеціального розслідування у разі отримання повідомлення роботодавця про нещасний випадок, що стався із працівником, а також у разі отримання інформації з інших джерел, зокрема закладу охорони здоров`я, органу досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи тощо.
Відтак, відсутність повідомлення роботодавця про нещасний випадок у разі отримання інформація про нещасний випадок від члена сім`ї потерпілого не позбавляє територіальний орган Держпраці обов`язку призначити спеціальне розслідування нещасного випадку.
Стосовно аргументу відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що після надходження звернення ОСОБА_1 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11.01.2026 (неділя) з ОСОБА_2 відповідачем з`ясовано, що у вихідний день 11.01.2026 ОСОБА_2 за власною ініціативою знаходилась в зоні вибуху, оскільки на неї жодним рішенням комісії чи розпорядженням не було покладено обов`язків щодо прибуття на місце вибуху для здійснення обстеження об`єкта за місцем вибуху/прильоту, руйнування чи пошкоджень, нанесених в результаті збройної агресії Російської Федерації, також не залучали для проведення огляду та фіксації місця пошкодження об`єктів нерухомого майна 11.01.2026 біля будинку № 135 по вулиці Левадна в м. Вільнянськ, суд зауважує, що рішення про пов`язаність або непов`язаність нещасного випадку з виробництвом або про установлення настання нещасного випадку під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо) або установлення, що нещасний випадок стався із працівником не під виконання трудових обов`язків, має бути ухвалено спеціальною комісією.
При цьому установлення відповідачем поза межами процедури, визначеної Порядком №337, що нещасний випадок, що стався із ОСОБА_2 , не пов`язаний із виконанням нею трудових обов`язків, не може бути підставою для відмови у призначенні спеціального розслідування.
Підсумовуючи викладене, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для вжиття заходів до призначення повторного та/або спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 через відсутність документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, про що зазначено у відповіді відповідача за звернення позивача.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки пунктом 141-19 Порядку №337 установлено обовязок територіального органу Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця в письмовій або електронній формі повідомлення про нещасний випадок, зазначений у пункті 141-15 цього Порядку, або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров`я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи тощо) утворюється комісія із спеціального розслідування, суд доходить до висновку, що відповідач, отримавши заяву позивача про призначення спеціального розслідування мав утворити комісію із спеціального розслідування та провести спеціальне розслідування нещасного випадку, тобто прийняття відповідачем рішення про призначення спеціального розслідування не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити та провести спеціальне розслідування.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3327,70 грн, з яких 1331,20 грн - судовий збір, сплачений за подання позову, 1996,50 грн - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 280/3194/26 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 280/3194/26 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити у справі №280/3194/26 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не прийняття рішення про призначення та проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 січня 2026 року із ОСОБА_2 , за зверненням її сина ОСОБА_1 .
Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44729283, пров. Універсальний, 12, м. Дніпро, 49087) призначити та провести спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 січня 2026 року із ОСОБА_2 , за заявою її сина ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44729283, пров. Універсальний, 12, м. Дніпро, 49087) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3327 (три тисячі триста двадцять сім) грн 70 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 29 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов