ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3210/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року (суддя Конишева О.В., повне судове рішення складено 15 червня 2026 року) в справі № 280/3210/26 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Люксіон Трейд» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Люксіон Трейд» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «Люксіон Трейд» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Виклавши обставини, які передували виникненню спірних правовідносин, а також приписи законодавства, апелянт зазначив, що висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для відмови у задоволенні позову, є неправильним, адже згідно з пунктом 10 розділу II Порядку №586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг у сумі 6097,80 грн, з яких: 2040 грн по податку на прибуток приватних підприємств та 4057,80 грн по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Згідно з інтегрованою карткою платника по податку на прибуток приватних підприємств податковий борг виник внаслідок прийнятого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення від 06.12.2023 року №[номер приховано], яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2040,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку.
Згідно з інтегрованою карткою платника по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) податковий борг виник внаслідок подання відповідачем до Головного управління ДПС у Запорізькій області уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким зменшено заявлену до відшкодування суму на рахунок платника у банку та нараховано 878 грн.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2023 року №[номер приховано], яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1700,00 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення- рішення:
від 22.01.2025 року №[номер приховано], яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн;
від 18.02.2025 року №[номер приховано], яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн;
від 04.07.2025 року №[номер приховано], яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у сумі 19,80 грн.
Відповідачем також було самостійно подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з ПДВ, в якій визначено податкове зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету за червень 2025 року у сумі 100 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку.
У зв`язку з несплатою платником податків податкового боргу контролюючим органом вживалися заходи щодо його стягнення у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу була направлена податкова вимога форми "Ю" №0[телефон приховано]-0436 від 03.04.2024, яка повернута відправнику з відміткою поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".
Також, 03.04.2024 року уповноваженою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим 12.02.2026 року складений акт опису майна №338/13-02-15.
Крім того, на виконання п.95.5 ст. 95 Податковою кодексу України, 27.03.2026 року уповноваженими особами ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу №496/4-0801.
Платіжні інструкції про примусове списання (стягненим) коштів на банківські рахунки у ТОВ "Люксіон Трейд" у банківських установах контролюючим органом не направлялись у зв`язку з відсутністю таких відкритих рахунків.
Суд першої інстанції звернув увагу, що акт опису майна №338/13-02-15 від 12.02.2026 у податкову заставу складені податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку №586, в актах не вказана балансова вартість об`єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки в графі "Вартість, грн." міститься прочерк ("-").
Суд першої інстанції вважав, що податковим керуючим не дотримано вимог, визначених пунктом 89.2 статті 89 ПК України, оскільки не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту згідно з Порядком №586.
Крім того, за вказаними положеннями пункту 89.2 статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Разом з тим, звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, позивачем також не надано, що свідчить про недодержання контролюючим органом вимог Порядку №586.
Також судом першої інстанції зауважено, що в рішенні ГУ ДПС у Запорізькій області від 27.03.2026 №496/4-0801, яким відповідно до пункту 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей, зазначено сума боргу, що підлягає погашенню -878,00 грн. Разом з тим, позивачем зазначено, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг у сумі 6097,80 грн, з яких: 2040 грн по податку на прибуток приватних підприємств та 4057,80 грн по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
У вказаному рішенні не зазначено, який саме борг підлягає стягненню (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.
Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом не доведено існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в інтегрованих картках ТОВ «Люксіон Трейд» станом на дату подання позову обліковується податковий борг на загальну суму 6097,80 грн, з яких 2040 грн - з податку на прибуток приватних підприємств, 4057,80 грн - з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Розмір податкового боргу та порядок його виникнення не є спірним під час апеляційного перегляду справи.
ГУ ДПС направлено на адресу платника податків податкову вимогу форми «Ю» №0[телефон приховано]-0436 від 03 квітня 2024 року, яка повернута відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Уповноваженою особою ГУ ДПС 03 квітня 2024 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим 12 лютого 2026 року складений акт опису майна №338/13-02-15.
ГУ ДПС 27 березня 2026 року прийнято №196/4-0801 рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Платіжні інструкції про примусове списання (стягненим) коштів з банківських рахунків ТОВ «Люксіон Трейд» не направлялись контролюючим органом через відсутність відкритих рахунків у відповідача.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Положеннями пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Як встановлено пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За положеннями пункту 95.5 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак, зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06 грудня 2022 року у справі № 813/4632/16.
В постанові від 28 березня 2023 року в справі № 440/11471/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив наступну правову позицію:
«Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.».
За положеннями абзацу першого пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).
Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий пункту 87.6 статті 87 ПК України).
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
(...)
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до приписів пунктів 89.5-89.8 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Порядок застосування податкової застави затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №586 (далі - Порядок №586), який дублює наведені вище приписи ПК України.
Зокрема, пунктами 1-7 розділу ІІ Порядку № 586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
За установленими судом обставинами справи рішенням ГУ ДПС від 27 березня 2026 року №496/4-0801 вирішено стягнути безготівкові кошти ТОВ Люксіон Трейд» з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Оскільки у платника податків відсутні відкриті рахунків у банківських установих, контролюючим органом платіжні інструкції про примусове списання (стягненим) коштів до банківських установ не направлялись.
ГУ ДПС 03 квітня 2024 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим 12 лютого 2026 року складений акт опису майна №338/13-02-15.
Акт опису майна №338/13-02-15 від 12 лютого 2026 року у податкову заставу в порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку №586 не містить балансової вартості об`єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», в графі «Вартість, грн.» міститься прочерк («-»).
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що контролюючим органом не дотримано вимог визначених пунктом 89.2 статті 89 ПК України через те, що в акті не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту та Порядком №586.
Також судом першої інстанції правильно зауважено, що звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, відсутній, тобто позивачем порушено вимоги Порядку №586 та пункту 89.2 статті 89 ПК України, за якими у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Такий висновок суду першої інстанції відповідає позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 вересня 2022 року у справі №805/3942/17-а.
Більш того, суд першої інстанції доречно звернув увагу на ту обставину, що в рішенні ГУ ДПС у Запорізькій області від 27 березня 2026 року №496/4-0801, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей, зазначено суму боргу, що підлягає погашенню - 878,00 грн, хоча за повідомленими позивачем обставинами станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг у сумі 6097,80 грн, з яких 2040 грн - по податку на прибуток приватних підприємств, 4057,80 грн - по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
При цьому у рішенні від 27 березня 2026 року №496/4-0801 не конкретизовано, який саме борг підлягає стягненню (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.
Разом з тим, необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення, пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Отже, відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити предмет доказування у справі, перевірити дотримання контролюючим органом процедури погашення податкового боргу, установленої ПК України, та виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зважаючи на наведене, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведенні позивачем існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Аргумент апелянта про те, що згідно з пунктом 10 розділу II Порядку №586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), суд відхиляє, позаяк контролюючим органом на доведено отримання позивачем інформації, документів, матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), на підставі яких проведено опис майна.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в справі №280/3210/26 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в справі №280/3210/26 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Люксіон Трейд» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 29 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко