ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/4942/26
№ 2/183/5577/26
21 вересня 2026 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (наразі ОСОБА_5 ) звернулися до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є співвласниками приватизованої трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.
Право власності на вказану квартиру було набуто у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (по 1/5 частині кожному) на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06 грудня 1995 року, виданого сектором приватизації житла за розпорядженням № 9173 від 04 грудня 1995 року та зареєстрованого в Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації 22 січня 1996 року за реєстровим № 342.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла співвласниця квартири ОСОБА_6 . 23 травня 2000 року чоловіку померлої - ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на належну померлій ОСОБА_6 1/5 частку вказаної квартири. Зазначена 1/5 частка квартири зареєстрована за ОСОБА_2 у Сєвєродонецькому міському БТІ 23 травня 2000 року за реєстровим № 342.
12 січня 2001 року між ОСОБА_2 (дарувальник), діючим за дорученням від імені ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 (діючою від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ) укладено Договір дарування частки квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2254 від 11 травня 1999 року, згідно з яким ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар 1/5 частку квартири АДРЕСА_2 , що належала дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 грудня 1995 року. Вказаний договір дарування зареєстровано Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації 19 січня 2001 року за реєстровим № 342.
Таким чином, частки співвласників у праві власності на квартиру розподілилися наступним чином: ОСОБА_2 - 2/5 частки, ОСОБА_1 - 1/5 частка, ОСОБА_4 - 2/5 частки.
Зважаючи на те, що право власності набувалося до введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про нього в електронному реєстрі відсутні. З метою державної реєстрації права власності на квартиру позивачі звернулися до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Харківської міської ради. Однак рішенням державного реєстратора № 81582965 від 29 жовтня 2025 року у проведення реєстраційних дій було відмовлено у зв`язку з відсутністю підтвердження відомостей з паперових носіїв БТІ, які знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Сіверськодонецьку та на підконтрольну територію України вивезені не були.
Внаслідок збройної агресії російської федерації та окупації міста позивачі були змушені залишити своє житло і наразі позбавлені можливості зареєструвати та реалізувати своє право власності на квартиру, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, у якому вони просять визнати за ними право власності на спірну квартиру у відповідних частках: ОСОБА_1 - 1/5 частка, ОСОБА_2 - 2/5 частки, ОСОБА_3 - 2/5 частки.
Ухвалою суду від 01 травня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачі у судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просили розгляд справи провести за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Представник відповідача - Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Представник третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, надавши письмові пояснення по справі, просив розглядати дану справу за його відсутності.
Зважаючи на повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд за згодою позивачів вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
06 грудня 1995 року сектором приватизації житла за розпорядженням № 9173 від 04 грудня 1995 року видано Свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Право власності на вказану квартиру зареєстровано у Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації 22 січня 1996 року, записано у реєстрову книгу за № 342.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.
23 травня 2000 року завідуючою Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , зареєстроване в реєстрі за № 769 (спадкова справа № 311).
Право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири зареєстровано в Сєвєродонецькому міському БТІ 23 травня 2000 року за реєстровим № 342.
12 січня 2001 року між ОСОБА_2 (діючим від імені ОСОБА_7 на підставі доручення) та ОСОБА_1 (діючою від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ) укладено Договір дарування частки квартири, посвідчений завідуючою Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-180. За цим договором ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар 1/5 частку квартири АДРЕСА_2 .
Право власності ОСОБА_4 на 1/5 частку квартири зареєстровано в Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації 19 січня 2001 року за реєстровим № 342.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 06 лютого 2016 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до технічного паспорта, квартира АДРЕСА_2 є трикімнатною, розташована на 5 поверсі 9-поверхового будинку, має загальну площу 61,1 кв.м., житлову площу 39,1 кв.м.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, їх зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками про взяття на облік ВПО № 6330-7501173173 від 31.07.2022 та № 6330-5002487676 від 06.01.2023.
Позивачка ОСОБА_9 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/019185793 від 23.12.2025.
З метою державної реєстрації права власності на вказану квартиру позивачі звернулися до державного реєстратора.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни № 81582965 від 29 жовтня 2025 року позивачам відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова мотивована тим, що на запит державного реєстратора від КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» надійшла відповідь № 419 від 28.10.2025 про те, що інформація щодо об`єкта нерухомого майна зберігалася в архівах КП «Сєвєродонецьке БТІ» на паперових носіях, які на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія м. Сєвєродонецька є тимчасово окупованою територією України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, територію Сіверськодонецької міської територіальної громади (м. Сіверськодонецьк) віднесено до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Зі змісту рішення про відмову у проведення реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності позивачів на спірну квартиру.
Отримати інформацію з БТІ м. Сєвєродонецька на запит державного реєстратора на теперішній час неможливо через тимчасову окупацію території російською федерацією та відсутність доступу до архівних справ БТІ.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі неможливості захисту цього права іншим шляхом.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Позивачами право власності на частки у квартирі набуте у встановленому законом порядку. Надані суду копії свідоцтва про право власності на житло, свідоцтва про право на спадщину за законом, договору дарування частки квартири, технічного паспорта та реєстраційних написів БТІ свідчать про дотримання вимог законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було належним чином доведено набуття ними права власності на відповідні частки спірної квартири, однак через відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість отримання інформації з БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк) на теперішній час, позивачі позбавлені можливості реалізувати свої права власників щодо розпорядження майном та підтвердження права власності, що порушує їх права, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_2 загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_3 ;
позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_3 ;
позивач - ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, буд. 32;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент реєстрації Харківської міської ради, місцезнаходження: 61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4.
Повне судове рішення складено і підписано 21 вересня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.