Справа № 201/10431/25
Провадження № 2/401/2230/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Андріянової С.М.
за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
22 серпня 2025 року представник позивача, Логош Т.В. звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року в розмірі 49 951 грн. 68 коп. та витрат на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтуванні позову посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10 лютого 2025 року укладено кредитний договір № 10.02.2025-100002557. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована та складає 1 % за 1 день користування кредитом. Комісія пов`язана з наданням кредиту становить 3 000,00 грн., неустойка - 200,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання зобов`язання. Згідно з п. 3.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до договору від 10 лютого 2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем позичальнику надано кредит у розмірі 20 000,00 грн., які він отримав 10 лютого 2025 року. Отже, свої зобов`язання ТОВ «Споживчий центр» за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилася заборгованість у розмірі 49 951 грн. 68 коп., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 18 845 грн. 12 коп., процентами - 21 106 грн. 56 коп., неустойки - 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 1-15)
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 25 серпня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 47-48)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області суду від 09 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 55-56)
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2026 року позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року у розмірі 49 951 грн. 68 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього: 52 374 грн. 08 коп. (а.с. 76-80)
27 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 23 квітня 2026 року. В обґрунтуванні заяви посилається на те, що про існування рішення дізнався через мобільний застосунок «Дія». Факт укладення кредитного договору він не заперечує, проте не згодний із сумою нарахованих відсотків, неустойки, які на його думку є завищеними та безпідставними. Зазначає, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення. (а.с. 99-102)
Ухвалою від 29 травня 2026 року прийнято до розгляду заяву відповідача про перегляд заочного рішення. (а.с. 106)
Ухвалою від 27 липня 2026 року скасовано заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2026 року за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засідання в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 114-115)
Сторони в судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10 лютого 2025 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах визначених офертою.
Пунктом 3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктами 3.3.2, 3.3.4, 3.3.6 Пропозиції визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.
10 лютого 2025 року відповідач підписав одноразовим ідентифікатором « Е811» заявку ТОВ «Споживчий центр», якою визначено: суму кредиту 20 000 грн. 00 коп., строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути зменшено в односторонньому порядку. Здійснивши вказані дії відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є вказана заявка до кредитного договору № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року.
Відповідно до п. 4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_1 .
Пунктом 4.3 Пропозиції встановлено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Згідно з п. 4.4 Пропозиції сторони визначили, що проценти нараховуються з дня надання коштів позичальнику включно до дати їх фактичного повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 68-1308 від 13 серпня 2025 року, виданою ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ". (а.с. 22)
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачам становить 49 951 грн. 68 коп., з яких: 18 845 грн. 12 коп. - основний борг; 21 106 грн. 56 коп. - проценти; 10 000 грн. 00 коп. - неустойка. (а.с. 23)
У п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205,207 ЦК України).
Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договірних відносин досягли згоди з усіх істотних умов таких перед їх укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ".
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 18 845 грн. 12 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитний договір, таким чином погодивши умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «Споживчий центр» щодо стягнення відсотків у розмірі 21 106 грн. 56 коп. підлягає задоволенню.
Щодо стягнення неустойки в розмірі 10 000 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 15 Заявки кредитного договору № 10.02.2025-100002557, неустойка становить 200 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.
Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, нарахування неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 10 000 грн. 00 коп. слід відмовити.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року в розмірі 39 951 грн. 68 коп., з яких: 18 845 грн. 12 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 21 106 грн. 56 коп. - заборгованість за відсотками.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 1 937,44 грн. (39 951,68 грн. х 100 / 49 951,68 грн. = 79,98 % х 2 422,40 грн. / 100 = 1 937,44 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.02.2025-100002557 від 10 лютого 2025 року в розмірі 39 951 грн. 68 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 1 937 грн. 44 коп., а всього: 41 889 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 12 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 04 серпня 2012 року Світловодським МВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_4 , УНЗР 19951030-06255, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області Андріянова С.М.