Справа №613/1459/15-ц Провадження № 4-с/613/3/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року
Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника - адвокат Баранов Д.М., на протиправні дії та бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй Вікторії Олександрівни, стягувач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», представник Гордієнко В.М.
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Баранов Д.М. звернувсь до суду зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О., стягувач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якій просить: визнати протиправною бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у виконавчому провадженні ВП №56053085 стосовно незняття арешту з пенсійних коштів ОСОБА_1 , скасувати постанову від 25.02.2026 про арешт коштів боржника, які надходять призначений №UА183518230000026206501214798 для зарахування в пенсії рахунок АТ «Ощадбанк», винесену начальником Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у виконавчому провадженні ВП №56053085; визнати протиправними дії начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у виконавчому провадженні ВП №56053085 стосовно списання пенсійних коштів у сумі 41 270,30грн. з рахунку № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , зобов`язати начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. усунути у розумний строк 3 робочих дні порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення ОСОБА_1 коштів пенсії 41 270,30 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Державний ощадний банк України», вирішити питання судових витрат.
Свою скаргу мотивує тим, що згідно відкритих даних АСВП, на підставі виконавчого листа №613/1459/15-ц, виданого старшим державним виконавцем Карлівського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Михайловою О.С. відкрито 26 березня 2018 року виконавче провадження за №56053085 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 282 391,02 грн. та судового збору у розмірі 6 022,66 грн. При здійсненні виконавчих дій в межах цього провадження 25 лютого 2026 року постановою начальника Карлівського ВДВС СМРУ Мінюсту Чугуй В.О. накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які розміщені на відкритих банківських рахунках, у тому числі - на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». Вважає, що дії виконавця по накладенню арешту на пенсію боржника, прямо порушують приписи Закону України «Про виконавче провадження», конституційне право на пенсію та соціальні гарантії держави, а також суперечать сталої практики Верховного Суду, є протиправними, а тому протиправна постанова Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області СМРУ МЮ від 25 лютого 2026 року по ВП №56053085 підлягає скасуванню.
Згідно приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття провадження виконавець має право накласти арешт на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках боржника. На ім`я ОСОБА_1 у АТ «Державний ощадний банк України» відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на який надходять грошові кошти пенсії.
Після накладення арешту на грошові кошти, що розміщені та надходять на цей рахунок, на підставі оскаржуваної постанови 04 березня 2026 представник боржника адвокат Баранов Д.М. звернувся до органу ДВС із заявою про знаття арешту з пенсійних коштів боржниці та 18 квітня 2026 року, отримав від Карлівського ВДВС письмову відповідь про відмову у знятті арешту з пенсійних коштів боржниці.
Сторона боржника звернулась зі скаргою на протиправні дії до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та 22 травня 2026 року отримала рішення за №8852/7873-26-26/11.2 по скарзі, зі змісту якого зробила висновок, що скарга по суті взагалі не розглядалася, бо надані до скарги докази пенсійного статусу рахунку ОСОБА_1 не досліджено та не перевірено. Управління, орган, який відповідно до закону здійснює контроль за діяльністю органів ДВС, у тому числі - за діями начальника ВДВС, вважає арешт, накладений на пенсійні кошти ОСОБА_1 , законним та стандартно відсилає до банку, де банк не повідомив, що кошти на рахунку ОСОБА_1 є пенсійними та звернення стягнення на них заборонено законом.
Таким чином, заходи досудового врегулювання не дали ніяких результатів, незаконний арешт пенсійних коштів боржниці не знятий, тобто протиправна бездіяльність органу примусового вконання судових рішень - Карлівського ВДВС продовжується.
Крім того, 25 травня 2026р. начальником Карлівського ВДВС вчинено протиправні дії щодо списання з банківського рахунку ОСОБА_1 пенсійних та соціальних коштів у сумі 41 270,30 грн., що свідчить про повне ігнорування посадовою особою органу ДВС вимог закону та порушення гарантованих державою соціальних прав ОСОБА_1 , які підлягають обов`язковому захисту у судовому порядку.
Звертаючись до Карлівського ВДВС із заявою від 04 березня 2026 року про зняття арешту з коштів пенсії, представник боржника надав довідку з АТ «Ощадбанк» про призначення рахунку та виписку з цього рахунку, згідно яких рахунок № НОМЕР_1 , на який здійснюється зарахування пенсії, не є окремим поточним рахунком для зарахування виключно пенсійних та соціальних виплат.
Рахунок № НОМЕР_1 в Ощадбанку, відкритий для зарахування пенсії, не є спеціальним рахунком у розумінні ст.48 Закону України « Про виконавче провадження», але він є окремим рахунком зі спеціальним режимом використання, призначеним для зарахування пенсії та інших соціальних виплат. Такі рахунки є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. У свою чергу банк зобов`язаний повідомити орган виконавчої служби після надходження постанови про арешт про те, що рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , є рахунком зі спеціальним режимом використання .
Законодавством України заборонено виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати та такі дії є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Боржник ОСОБА_1 станом на час накладення протиправного арешту окрім пенсії інших доходів не отримувала. Таким чином, начальник Карлівського ВДВС Чугуй В.О. була обізнана про правовий статус рахунку, але після надходження заяви представника боржника від 04 березня 2026 року з документальним підтвердженням статусу рахунку, засвідчившись, що статус цих рахунків не змінився, все ж таки наклала протиправний арешт на кошти, які надходять на цей рахунок.
Таким чином, рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Ощадбанк», є рахунком зі спеціальним режимом використання, а тому кошти, які розміщені та/або надходять на цей рахунок, не підлягають арешту або якщо такий арешт накладений, то він підлягає зняттю.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 липня 2026 року, клопотання представника скаржника, про витребування доказів задоволено частково, витребувано з Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 56053085.
В судовому засіданні представник скаржниці - адвокат Баранов Д.М. вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у скарзі. Зауважив, що на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 надходять виключно пенсійні кошти, тобто даний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання. Наклавши арешт на рахунок, виконавець позбавив ОСОБА_1 засобів на існування. Не заперечив, що на виконання основного зобов`язання, ОСОБА_1 сплачено лише невелику суму боргу. Просив скаргу задовольнити.
Державний виконавець в засідання не з`явилась, надала до суду відзив на скаргу згідно зі змістом якого, у задоволенні скарги щодо накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП №5605308 прохала відмовити, справу розглядати без участі представника відділу ДВС. Зазначила, що у Карлівському районному відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56053085 з примусового виконання виконавчого листа № 613/1459/15-ц виданого 21 березня 2017 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ " ПриватБанк " заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2006 року у розмірі 17 413,07 доларів США, за курсом НБУ від 10 вересня 2015 року складає 282 391,02 грн. та судового збору в сумі 12 045,30 грн. по 6 022,66 з кожного.
Зі скаргою щодо накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП №56053085 не погоджується з тих підстав, що керуючись вимогами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», 25 лютого 2016 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ для виконання. В постановах про накладення арешту зазначено: «Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на всіх відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом».
Статтею 59 Закону передбачено підстави для зняття арешту з рахунків боржника: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення забезпечення позову.
Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону, передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Станом на 01 липня 2026 року у відділі відсутня інформація про те, що рахунки боржника, на які державним виконавцем накладено арешт, мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Практикою Верховного суду України, закріпленою в постанові від 03.02.2021 №756/1927/16-ц встановлено, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частини 4 статті 59 Закону. Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
За час перебування на примусовому виконанні виконавчого листа № 613/1459/15-ц виданого 21 березня 2017 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ " ПриватБанк " заборгованість за кредитним договором, жодних заяв чи підтверджуючих документів про виникнення обставин, які є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій до відділу не надходило. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Представник стягувача АТ КБ « ПриватБанк» - Гордієнко В.М. в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вважає її безпідставною, оскільки рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Ощадбанк», не є рахунком зі спеціальним режимом використання, так як на нього надходили не лише пенсійні кошти. В подальшому державним виконавцем винесено постанову про визначення для боржника ОСОБА_1 поточного рахунку НОМЕР_1 , для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, тобто скаржниця жодним чином не позбавлена коштів для існування.
Також, надав до суду письмові пояснення згідно зі змістом яких, просив у задоволенні скарги представника боржника ОСОБА_1 на дії та бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В. О. щодо незняття арешту з коштів та примусового списання суми 41 270,30 грн. у виконавчому провадженні ВП № 56053085 - відмовити в повному обсязі. Зазначив, що АТ КБ «ПриватБанк» як стягувач у виконавчому провадженні ознайомився зі змістом скарги боржника та вважає її повністю необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на такі фактичні та правові обставини. У своїй скарзі боржник стверджує, що рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» є рахунком зі спеціальним режимом використання, призначеним виключно для зарахування пенсії. Проте вказане твердження повністю спростовується наданою самим же боржником випискою по вказаному картковому рахунку. Так, аналіз руху коштів свідчить, що на рахунок регулярно надходили нецільові сторонні грошові зарахування, які не мають жодного відношення до пенсійних виплат, зокрема: 29.04.2026 - безготівкове зарахування міжнародного грошового переказу MoneyGram на суму 21 599,85 грн; 11.12.2025 та 12.12.2025 - приватні перекази від особи OLEKSANDR M. на суми 5 428,00 грн та 8 900,00 грн відповідно; 25.11.2025 та 27.11.2025 - сторонні зарахування через ПУМБ на загальну суму 850,00 грн. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, а також постанов Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 та від 19.01.2026 року у справі № 204/9551/18, зарахування коштів різного цільового призначення (у тому числі переказів від третіх осіб та міжнародних систем) позбавляє такий рахунок статусу спеціального чи виключно соціального. Правова природа коштів після зарахування на рахунок із змішаним статусом стає невизначеною, а самі кошти переходять у статус звичайних грошових накопичень боржника, на які виконавець зобов`язаний накладати арешт та звертати стягнення в межах виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець накладає арешт на підставі наявних даних. На момент винесення постанови від 25 лютого 2026 року начальник Карлівського відділу ДВС Чугуй В. О. діяла в межах повноважень, оскільки АТ «Ощадбанк» не повідомляли про обмеження щодо рахунку. Усталена судова практика (постанови ВС від 14.08.2024 у справі № 338/1125/23, від 10.01.2025 у справі № 755/9274/23 та від 19.01.2026 у справі № 204/9551/18) чітко вказує: якщо банк не поінформував виконавця про спеціальний статус рахунку, а сам боржник належним чином не довів належність усієї суми арештованих коштів виключно до пенсійних виплат, дії виконавця щодо накладення арешту та списання коштів є повністю правомірними.
Доводи боржника про порушення вимог пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» є хибними. Зазначена норма обмежує звернення стягнення безпосередньо у джерела виплати (шляхом направлення постанов до органів Пенсійного фонду України відповідно до ст. 68 Закону). У цьому ж випадку примусове списання суми 41 270,30 грн відбулося з банківського рахунку, де кошти вже втратили статус виключно пенсійних виплат і перетворилися на змішані грошові накопичення. Списання відбулося на виконання законного судового рішення, яке боржник умисно не виконує вже понад 8 років. Крім того, в період воєнного стану законодавець надав боржнику право розпоряджатися коштами на арештованому рахунку в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, що повністю нівелює твердження про позбавлення боржника засобів для існування.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 447-1 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Судом встановлено, що 21 березня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2016 року, видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ " ПриватБанк " заборгованість за кредитним договором №НЕА2АU08950003 від 09.06.2006 року у розмірі 17 413,07 доларів США, за курсом НБУ від 10.09.2015 року складає 382 391,02 грн. та судового збору в сумі 12 045,30 грн. по 6 022,66 з кожного.
26 березня 2018 року старшим державним виконавцем Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, відкрито виконавче провадження №56053085 з примусового виконання виконавчого листа №613/1459/15-ц від 21 березня 2017 року.
Також, 26 березня 2018 року старшим державним виконавцем Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1
24 травня 2019 року, начальником Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №56053085 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , оскільки боржник отримує пенсію.
19 липня 2021 року, головним державним виконавцем Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) у виконавчому провадженні №56053085 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , оскільки боржник отримує дохід від ПрАТ» Первухінський цукровий завод».
25 лютого 2026 року начальником Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №56053085, якою з метою повного фактичного виконання рішення накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронні грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання , накладення арешту та /або звернення стягнень на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1
04 березня 2026 року представником боржника - ОСОБА_3 до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено заяву - повідомлення про зняття арешту з пенсійного банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , оскільки цей рахунок призначений для зарахування пенсійних виплат , а відповідно до п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на період дії воєнного стану «припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації)». Таким чином, рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Ощадбанк», є рахунком зі спеціальним режимом використання, а тому кошти, які розміщені та/або надходять на цей рахунок, не підлягають арешту або якщо такий арешт накладений, то він підлягає зняттю. Шляхом прийняття постанови про зняття арешту та направленням повідомлення про зняття арешту до АТ «Ощадбанк».
Відповідно до відповіді Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13 березня 2026 року за №9864/19.17-30 представнику заявника відмовлено у знятті арешту з пенсійних коштів боржниці та роз`яснено, що статтею 59 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено підстави для зняття арешту з рахунків боржника: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок має спеціальний режим використання та /або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду».
Згідно з вимогою виконавця від 18 травня 2026 року, начальник Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугай В. звернулась до АТ « Ощадбанк» з вимогою повідомити чи є рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ « Ощадбанк», рахунком зі спеціальним режимом використання.
Відповідно до виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , 25 травня 2026 року з даного рахунку відбулось списання коштів на суму 41 270,30 грн., стягнення за ВП № 56053085, залишок до сплати 371 553,92 грн.
Арештом майна (коштів) є примусовий захід, передбачений статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», який застосовується органами державної влади для забезпечення виконання зобов`язань боржником. Він полягає у тимчасовому позбавленні боржника права розпоряджатися майном (коштами) та його відчуження. Арештоване майно (кошти) не може бути продане, подароване, передане в заставу тощо.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно (кошти) боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця)".
Представник скаржника зазначає, що бездіяльністю державного виконавця, яка полягає у не знятті арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 , було порушено її право користуватися пенсійними грошовими коштами на цьому рахунку, які є єдиним видом її доходів.
Частиною третьою статті 52 Закону України « Про виконавче провадження», визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення
Абзац 2 ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Пункт 1 частини 4 статті 59 цього Закону встановлює, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 зазначила: «…виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження`повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)…».
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Також, Верховний Суд у постанові від 19 січня 2026 року у справі №204/9551/18 підтвердив усталені правові позиції, про те, що: "...виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" . Отже, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом". Державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" . У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів". Разом із тим, у випадках, коли рахунок боржника не має спеціального режиму використання та на нього зараховуються кошти з різним цільовим призначенням (не лише пенсійні/соціальні), банк може не мати інформації про характер таких надходжень і, відповідно, не знати, які саме кошти підлягають арешту, а які - ні. У такому разі арешт підлягає зняттю виконавцем на підставі поданих боржником документів із підтвердженням, що арештовані кошти є саме пенсійними коштами боржника (соціальними виплатами). Суд зауважує, що зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом. У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не довів належність арештованих коштів до пенсійних (або інших соціальних виплат), то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними. Помилковим є твердження, що саме на виконавця покладений обов`язок здобувати докази для з`ясування правового режиму арештованого банківського рахунку, водночас як роз`яснено Верховним Судом обов`язок державного виконавця полягає у знятті арешту з рахунку боржника саме за умови надання такої інформації про рахунок банком або боржником.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» № 3048- IX від 11.04.2023, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
Статтею 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15- 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до відповіді керуючої ТВБВ №10020/0403 філії - Харківське обласне управління АТ « Державний Ощадний банк України» №118.40/0403-15/29487/2026 від 27 лютого 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в АТ « Ощадбанк» відкрито пенсійний рахунок № НОМЕР_3 .
Тобто банком не вказано, що зазначений рахунок є таким, який має спеціальний режим використання та те, що кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , заборонено звертати стягнення згідно вимог чинного законодавства.
Водночас представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 при зверненні до суду зі скаргою надано виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3 за період з 01 вересня 2025 року по 27 травня 2026 року, згідно з якими на вказаний картковий рахунок надходили кошти, які не є пенсійними виплатами, зокрема: 25 листопада 2025 року зарахування переказу в сумі 500 грн., 27 листопада 2025 року зарахування переказу в сумі 350 грн., 11 грудня 2025 року зарахування переказу від ОСОБА_5 в сумі 5 420 грн., 12 грудня 2025 року зарахування переказу від ОСОБА_5 в сумі 8 900 грн., 14 січня 2026 року зарахування переказу від ОСОБА_5 в сумі 720 грн., 11 лютого 2026 року зарахування переказу від ОСОБА_5 в сумі 450 грн., 29 квітня 2026 року - безготівкове зарахування коштів від RED ROSE CPS WHH zIE на суму 21 599,85 грн., тому твердження про те, що даний рахунок є для отримання пенсійних виплат, тому є рахунком зі спеціальним режимом використання, є помилковим, як і те, що відбулось списання саме пенсійних коштів на суму 41 270,30 грн.
З постанови начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що виконавцем у виконавчому провадженні №56053085, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронні грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання , накладення арешту та /або звернення стягнень на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1
АТ « Ощадбанк» не повернув без виконання постанову виконавця про накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 та не повідомив виконавця про те, що банківський рахунок ОСОБА_1 має спеціальний режим використання.
Розроблена законодавцем правова концепція запобіганню порушення прав боржника стосовно володіння, користування та розпоряджання грошовими коштами, на які розповсюджується встановлене законодавством обмеження щодо накладення арешту в межах виконавчого провадження, визначає, що на момент вжиття такого заходу з метою ефективного виконання судового рішення державний виконавець не володіє інформацією про стан рахунку боржника, на який накладається арешт.
Суд зауважує, що саме банк повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас у разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23.
Крім того, з метою недопущення безповоротного втручання у право боржника на володіння, користування та розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках зі спеціальним режимом, які в силу вимог закону підпадають під обмеження щодо можливості накладення арешту на них, законодавець не обмежив боржника у праві надати державному виконавцю докази на підтвердження спеціального режиму банківського рахунку, на який накладено арешт.
Надані представником скаржника виписки по рахунку ОСОБА_1 не свідчать про те, що вказаний рахунок віднесено до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, а також не підтверджують, що вказаний рахунок є виключно для виплати пенсії, оскільки, як було вказано вище на даний рахунок окрім пенсійних зарахувань надходили і інші кошти, які не є пенсійними виплатами.
Окрім того, роз`яснено, що у відповідності із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Представник скаржника у скарзі посилається на передбачену Законом України №3048-ІХ від 11.04.2023 заборону стягнення на пенсію на час дії воєнного стану.
Вказана норма Закону №3048-ІХ передбачає не тільки припинення стягнення, але й механізм її реалізації зі сторони боржника шляхом подання заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Так, відповідно до пункту 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президентом України « Про введення "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
11 червня 2026 року представник боржника - Баранов Д. звернувсь до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про визначення для видаткових операцій рахунок НОМЕР_1 .
15 червня 2026 року начальник Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугай В. винесено постанову про визначення для боржника ОСОБА_1 поточного рахунку НОМЕР_1 відкритого у oschdbank - для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Отже, правом подати заяву про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій до органу державної виконавчої служби, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, представник скаржника скористався лише після винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника та списанні грошових коштів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Отже суд беззаперечно встановив, що рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , на кошти якого начальником Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. був накладений арешт, є рахунком боржника, на який останній отримує пенсійні виплати та крім того може бути зарахована будь-яка інша виплата. Доказів того, що зазначений рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, суду не надано. АТ « Ощадбанк» не визначив рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, з боку банка не надавалась інформація на ім`я державного виконавця, що грошові кошти ОСОБА_1 є такими, на які накладення арешту заборонено, таких доказів не долучено до матеріалів скарги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, суд не встановив протиправність дій начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у накладенні постановою від 25 лютого 2026 року арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які надходять на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк» та списанні коштів у сумі 41 270,30 грн. з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 .
Відмовляючи у визнані протиправною бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у виконавчому провадженні ВП №56053085 стосовно незняття арешту з коштів ОСОБА_1 та визнанні протиправними дії начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. у виконавчому провадженні ВП №56053085 стосовно списання коштів у сумі 41 270,30грн. з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , суд відмовляє і у скасувані постанови від 25 лютого 2026 року про арешт коштів боржника, та зобов`язанні начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй В.О. усунути порушення шляхом повернення ОСОБА_1 коштів пенсії 41 270,30 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Державний ощадний банк України», оскільки дані вимоги є похідними.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, оскільки під час вчинення дій у виконавчому провадженні №56053085, державний виконавець діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, суд відмовляє у задоволенні скарги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259-260, 447-451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чугуй Вікторії Олександрівни, стягувач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - відмовити у повному обсязі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 29 вересня 2026 року.
СУДДЯ