Справа № 953/9696/26
н/п 2/953/5137/26
УХВАЛА
про передачу справи за підсудністю
"29" вересня 2026 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю: секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
представника позивача - Гедз Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів -,
ВСТАНОВИВ:
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» - адвокат Гедз Ю.В. звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відповідно до якої прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 1 103 390,84 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 16550,84 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7050 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справа розподілена судді Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.
10.08.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного 13.08.2026, з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та скористатися правом на правничу допомогу.
13.08.2026 суддя Лисиченко С.М. перебувала в нарадчій кімнаті для ухвалення судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження №12025221130000687 від 21.04.2025 (справа №953/9696/26).
28.08.2026 від представника відповідача - Барчук А.В. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного 31.08.2026, з метою забезпечення належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.
31.08.2026 сторони в підготовче засідання не з`явилися. За клопотанням сторони відповідача підготовче засідання було відкладено до 15.09.2026.
07.09.2026 від представника позивача - Гедз Ю.В. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю представника в інших судових процесах, призначених 15.09.2026.
09.09.2026 від представника відповідача - Барчук А.В. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з поданням представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання.
15.09.2026 сторони у підготовче засідання не з`явилися. Підготовче засідання відкладено у зв`язку із задоволенням клопотань сторін до 29.09.2026.
Таким чином, відкладення підготовчого засідання у зазначені дати було зумовлено поданням сторонами відповідних клопотань, необхідністю забезпечення належної реалізації учасниками справи їхніх процесуальних прав, а також іншими обставинами, що перешкоджали проведенню підготовчого засідання у визначені судом дати.
29.09.2026 до суду від представника відповідача - Барчук А.В. надійшла заяву, зі змісту якої вбачається, що представник прохає суд провести підготовче засідання за відсутністю сторони відповідача, закрити підготовче засідання та призначити справу по суті до судового розгляду.
Враховуючи думку представника позивача - Гедз Ю.В. та положення ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість провести підготовче засідання за відсутності сторони відповідача.
29.09.2026 у підготовчому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо направлення справи за підсудністю відповідно до ст.31 ЦПК України на розгляд іншому суду, оскільки відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України та ч.9 ст.28 ЦПК України справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.
Представник позивача - Гедз Ю.В не заперечувала щодо направлення справи на розгляд іншому суду відповідно до ст.31 ЦПК України.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно зі ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
За змістом п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Цивільне процесуальне законодавство виділяє кілька видів територіальної підсудності: загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність, договірна підсудність, територіальна підсудність.
Отже, виходячи із змісту ч.1 ст.31 ЦПК України суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивачем у поданій до суду позовній заяві зазначено адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.6,8 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання вказаних вимог, судом було сформовано запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі.
Відповідно до даних, які містяться у відповіді №302687 від 14.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в період з 10.01.1997 по 03.05.2023 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Київського району м.Харкова. 03.05.2023 ОСОБА_1 знятий з реєстрації. Станом на 14.07.2026 зареєстрованого місця поживання та перебування не має.
Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом.
Як вже зазначалося, згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред"являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його зайняття (роботи) ( ч.9 ст.28 ЦПК України).
Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Згідно із ст. 28 ЦПК України визначено перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача.
Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.6 ст. 28 ЦПК України).
Предметом даного позову є вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 1 103 390,84 грн.
Своє право на отримання страхового відшкодування позивач мотивував, зокрема, ст.993 ЦК України та ст.109 Закону України «Про страхування», відповідно до якх до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдання збитку.
Тобто між сторонами виник цивільно-правовий спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача в порядку суброгації страхових виплат, сплачених позивачем потерпілому за договором страхування майна.
А отже, правила альтернативної підсудності, зокрема за місцем заподіяння шкоди згідно з ч. 6 ст. 28 ЦПК України, не поширюються на позови страхових компаній про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу чи суброгації до винної особи.
Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі №752/22030/18.
Судом встаовлено, що згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач немає зареєстрованого місця проживання чи його перебування на території України, останнє відоме зареєстроване місце проживання є: АДРЕСА_2 .
Даних про те, що постійне місце роботи відповідача знаходиться в місті Харкові, зокрема, адреса підприємства, де він офіційно працевлаштований, знаходиься в Київському районі міста Харкова, матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, з урахуванням положень ч.9 ст.28 ЦПК України, дана цивільна справа підлягає розгляду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану цивільну справу необхідно передати за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 23, 27, 28, 31, 187, 258, 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу №953/9696/26 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - передати за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя - С.М. Лисиченко