Провадження № 2/641/5143/2026 Справа № 641/768/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» (далі - КП «ХТМ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 19 769,90 грн, з яких: за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2021 по 30.11.2025 у сумі 12 444,21 грн; за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2021 по 30.11.2025 - 7 189,10 грн; за абонентське обслуговування за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 - 88,89 грн; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 - 24,93 грн; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за той самий період - 22,77 грн, а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн і витрати на надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» КП «ХТМ» в особі філії «Харківзбут» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем. Відповідач зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем цих послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 та належним чином їх не оплачує.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що нарахування за водопостачання і водовідведення за цією адресою здійснюються за встановленими нормами водоспоживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Відповідач із заявою про перерахунок у зв?язку з тимчасовою відсутністю до позивача не звертався, а без такої заяви і підтвердних документів звільнення від оплати чи зменшення її розміру неможливе (пп. 7 п. 45 Правил № 690, п. 29, 32 Правил № 630). Усі надані відповідачем квитанції зараховано на його особовий рахунок. Позовна давність не пропущена з огляду на п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Щодо повороту виконання позивач зазначив, що 05.08.2026 на особовий рахунок відповідача за виконавчим провадженням у цій справі надійшло 2 656,46 грн, а сума 3 422,10 грн, про яку стверджує відповідач, сплачена приватному виконавцю.
Відповідач у відзиві та запереченні проти позову заперечив. Зазначив, що у квартирі встановлено квартирний засіб обліку холодної води; у призначенні кожного платежу він повідомляв показання лічильника. З 01.03.2022 він перебуває за межами України, показання лічильника з 2024 року незмінні 3250 м?. За весь позовний період спожито близько 60 м? води, оплачених за квитанціями, за винятком 5 м? (з 3245 до 3250 м?), вартість яких він визнає (близько 125 грн). Розрахунок позивача вважає неналежним доказом, оскільки його складено позивачем одноосібно за нормами. Відповідач також визнав вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування (88,89 грн) та обслуговування внутрішньобудинкових систем (24,93 грн і 22,77 грн), разом 136,59 грн. Просив відмовити в позові та вирішити питання про поворот виконання скасованого заочного рішення, стягнути з позивача 3 422,10 грн, утриманих з нього у виконавчому провадженні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 06.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 19 769,90 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 120,00 грн витрат, пов?язаних з розглядом справи.
На виконання заочного рішення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. відкрито виконавче провадження № 81621175; постановою від 29.07.2026 накладено арешт на кошти боржника.
Ухвалою суду від 02.09.2026 заяву відповідача про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
16.09.2026 відповідач подав відзив, 21.09.2026 позивач надав відповідь на відзив, 27.09.2026 відповідач надав заперечення.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач перебуває за межами України та просив розглядати справу без його участі. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідач зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Облік нарахувань та оплат за послуги водопостачання і водовідведення за цією адресою ведеться за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
У квартирі встановлено квартирний засіб обліку холодної води - крильчастий лічильник СВК-1,5-1, заводський № 191096. Встановлення вузла обліку підтверджується робочим проєктом установки вузла обліку холодної води 2004 року та актами розпломбування й опломбування засобу обліку, складеними ТОВ «КП Вода». Засіб обліку пройшов повірку 19.11.2021 і визнаний придатним до застосування, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № КП213841, виданим ДП «Харківстандартметрологія»; власником засобу обліку в свідоцтві зазначено відповідача.
Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 7 - 9) плату за водопостачання і водовідведення за весь позовний період нараховано не за показаннями засобу обліку, а за нормами споживання на двох зареєстрованих осіб: у жовтні 2021 року - лютому 2022 року по 19,840 м? на місяць, з березня 2022 року по листопад 2025 року - по 17,856 м? на місяць, а всього - 1 785,600 м?. Нараховано: за водопостачання за листопад 2021 року - листопад 2025 року 14 156,35 грн, за водовідведення за жовтень 2021 року - листопад 2025 року 7 685,08 грн. За розрахунком позивача, в рахунок оплати цих послуг за позовний період зараховано 1 712,14 грн (водопостачання) та 495,98 грн (водовідведення), разом 2 208,12 грн.
Застосовані позивачем тарифи становлять: у 2021 році - 16,080 грн/м? за водопостачання та 8,928 грн/м? за водовідведення; з 01.01.2022 - 16,032 грн/м? та 8,484 грн/м? відповідно.
Відповідач сплачував послуги через АТ КБ «ПриватБанк», зазначаючи в платіжних інструкціях показання засобу обліку. Згідно з наданими відповідачем платіжними інструкціями, показання лічильника становили: 23.10.2021 - 3200 м? (платіж за вересень 2021 року на особовий рахунок № НОМЕР_2 ); 30.11.2021 - 3220 м?; 01.01.2022 - 3230 м?; 05.02.2022 - 3240 м?; 17.09.2022 - 3241 м?; 24.12.2022 - 3242 м?; 12.02.2023 - 3243 м?; 30.05.2023 - 3244 м?; 18.07.2023 - 3245 м?; 07.11.2024 - 3250 м?. У подальших платіжних інструкціях за 2024 - 2026 роки, у тому числі від 25.05.2026 на рахунок філії «Харківзбут», показання незмінно становлять 3250 м?.
Платежі відповідача від 30.11.2021 (500,00 грн), 01.01.2022 (250,00 грн), 05.02.2022 (250,00 грн), 17.09.2022, 24.12.2022, 12.02.2023 (по 10,00 грн), 30.05.2023, 18.07.2023 (по 16,00 грн), а також платежі 2024 - 2026 років із зазначенням показань 3250 м? відображено у виписці позивача «Документи оплати за період з 01.01.2000 по 19.09.2026» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , доданій до відповіді на відзив.
За розрахунком позивача плату за абонентське обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем за січень 2023 року - серпень 2025 року сплачено в повному обсязі; заборгованість за цими послугами утворилася за вересень - листопад 2025 року: 3 ? 29,63 грн = 88,89 грн (абонентське обслуговування), 3 ? 8,31 грн = 24,93 грн (обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання), 3 ? 7,59 грн = 22,77 грн (обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення). Відповідач наявність цієї заборгованості визнає.
05.08.2026 на особовий рахунок № НОМЕР_1 у межах виконавчого провадження з виконання заочного рішення надійшло 2 656,46 грн, які позивач зарахував як «СудСума». Отримання цих коштів позивач визнає.
Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 509, ст. 525, 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається. За ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов?язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлених договором.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону). Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов?язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду.
Разом з тим обов?язок споживача полягає в оплаті фактично спожитих послуг. Пунктом 33 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690), на який посилається і сам позивач, передбачено, що плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), на які позивач також посилається в позовній заяві, встановлено, що плата за послуги нараховується згідно з показаннями засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) - за нормативами (нормами) споживання (п. 11).
Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що обсяг спожитої комунальної послуги визначається на підставі показань вузлів обліку, а у разі їх відсутності - у порядку, встановленому законодавством. Отже, нарахування плати за нормами споживання є способом визначення обсягу послуги у разі відсутності чи несправності засобу обліку, а не загальним правилом.
Норми, на які посилається позивач у відповіді на відзив (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII, пп. 7 п. 45 Правил № 690, п. 29, 32 Правил № 630), регулюють право споживача на неоплату чи зменшення плати у разі тимчасової відсутності і прямо поширюються на випадки, коли послуги обліковуються «за відсутності приладів обліку». Відповідач вимагає не перерахунку у зв?язку з відсутністю, а оплати за фактичним обсягом споживання, зафіксованим засобом обліку. Тому доводи позивача про те, що відповідач не звертався із заявою про перерахунок, для вирішення цього спору значення не мають.
Позивач не спростував наявність у квартирі повіреного засобу обліку, не стверджував про його несправність, пошкодження пломб чи недопуск до нього, не надав актів перевірки чи інших доказів, які б давали підстави не брати до уваги його показання. Показання засобу обліку відповідач систематично передавав у призначенні платежів, які позивач зарахував на особовий рахунок № НОМЕР_1 . Таким чином, позивач як виконавець послуг мав відомості про показання засобу обліку, однак нараховував плату за нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Розрахунок позивача, в якому обсяг послуг визначено за нормами (1 785,600 м? за позовний період) за наявності засобу обліку, який за той самий період зафіксував споживання 50 м?, не є достовірним доказом обсягу фактично наданих послуг (ст. 79 ЦПК України).
За таких обставин суд визначає обсяг спожитих у позовний період послуг за показаннями засобу обліку. Початковим суд бере показання 3200 м?, передане відповідачем 23.10.2021: платіж за цим показанням здійснено за вересень 2021 року, тобто за межами позовного періоду, і на особовий рахунок № НОМЕР_1 не зараховувався. Кінцевим є показання 3250 м?, яке відтоді не змінювалося.
З показань 3200 - 3230 м?, переданих до 01.01.2022, на 2021 рік припадає 30 м?, на 2022 - 2024 роки (3230 - 3250 м?) - 20 м?. Із застосуванням тарифів, наведених у розрахунку позивача, вартість фактично спожитих послуг становить: водопостачання: 30 м? ? 16,080 грн + 20 м? ? 16,032 грн = 482,40 грн + 320,64 грн = 803,04 грн; водовідведення: 30 м? ? 8,928 грн + 20 м? ? 8,484 грн = 267,84 грн + 169,68 грн = 437,52 грн; разом 1 240,56 грн.
Згідно з розрахунком самого позивача, в рахунок оплати послуг з водопостачання та водовідведення за позовний період зараховано 2 208,12 грн (1 712,14 грн + 495,98 грн), що перевищує вартість фактично спожитих послуг за кожним їх видом. Отже, заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.10.2021 по 30.11.2025 у відповідача немає, і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Визнання відповідачем заборгованості за 5 м? (близько 125 грн) суд не бере до уваги як підставу для стягнення, оскільки відповідач зіставляв лише окремі квитанції з показаннями лічильника й не врахував усіх сум, які позивач сам зарахував в оплату цих послуг за позовний період. За наявності у справі розрахунку позивача, з якого вбачається відсутність боргу, у суду є обґрунтований сумнів у достовірності такої обставини (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Посилання відповідача на те, що платежі від 30.11.2021 (500,00 грн), 24.12.2022 (67,80 грн) і 07.11.2024 (59,26 грн) позивач не врахував, спростовуються випискою позивача про оплати: ці платежі зараховано на особовий рахунок, при цьому платіж 24.12.2022 здійснено за листопад 2022 року, тобто за межами періоду, за який заявлено вимоги про стягнення плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Плата за абонентське обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем не залежить від обсягу спожитої води. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відповідач у заяві від 30.08.2026, відзиві та запереченні визнав заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 88,89 грн та за обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання й водовідведення в сумі 24,93 грн і 22,77 грн. Ця заборгованість відповідає розрахунку позивача (вересень - листопад 2025 року), доказів її оплати немає. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 136,59 грн.
Щодо позовної давності суд зазначає, що відповідач заяви про застосування позовної давності у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 267 ЦК України, не зробив, обмежившись загальним твердженням у відзиві. Крім того, строки позовної давності продовжувалися на час дії карантину та воєнного стану (п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Підстав для відмови в позові з цих мотивів немає.
Щодо повороту виконання суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до ч. 9 цієї статті, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом, заява відповідача про поворот виконання розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заочне рішення від 09.03.2026 скасовано ухвалою суду від 02.09.2026 після того, як його частково виконано, а позов цим рішенням задоволено в значно меншому розмірі, ніж було стягнуто.
Поворот виконання полягає в поверненні відповідачу того, що було стягнуто з нього на користь позивача за скасованим рішенням. Позивач визнає, що 05.08.2026 отримав у межах виконавчого провадження 2 656,46 грн. Доказів отримання позивачем більшої суми матеріали справи не містять. Різниця між 3 422,10 грн, сплаченими відповідачем, і 2 656,46 грн, що надійшли позивачу, утримана у виконавчому провадженні на користь приватного виконавця (винагорода та витрати виконавчого провадження) і позивачем не отримувалася. Тому підстав для стягнення цієї різниці з позивача в порядку повороту виконання немає. Відповідач не позбавлений права вирішити питання щодо цих коштів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки цим рішенням на користь позивача присуджено 136,59 грн заборгованості та 19,22 грн судових витрат (разом 155,81 грн), а позивач уже отримав з коштів відповідача 2 656,46 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині стягнення цих сум виконанню не підлягає, та здійснити поворот виконання в розмірі різниці: 2 656,46 грн - 155,81 грн = 2 500,65 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, розподіляються так само (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Позов задоволено на 136,59 грн з 19 769,90 грн заявлених, тобто на 0,6909 %. Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція від 27.01.2026 № 2062) та поніс 120,00 грн витрат на надіслання відповідачу позовної заяви з додатками. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18,39 грн судового збору та 0,83 грн витрат на поштові відправлення.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 444 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд
у х в а л и в:
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; філія «Харківзбут», код ЄДРПОУ 45929670, р/р НОМЕР_4 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123) заборгованість за абонентське обслуговування за особовим рахунком № НОМЕР_1 у сумі 88,89 грн, за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання - 24,93 грн, за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення - 22,77 грн, а всього 136 (сто тридцять шість) грн 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у сумі 18 (вісімнадцять) грн 39 коп. та витрати, пов?язані з розглядом справи, у сумі 83 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 136,59 грн заборгованості, 18,39 грн судового збору та 0,83 грн витрат, пов?язаних з розглядом справи, не виконувати у зв?язку з фактичним отриманням позивачем цих сум у межах виконавчого провадження № 81621175.
Здійснити поворот виконання заочного рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 у справі № 641/768/26: стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; філія «Харківзбут», код ЄДРПОУ 45929670, р/р НОМЕР_4 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 2 500 (дві тисячі п?ятсот) грн 65 коп.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання в решті відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua.
Суддя О.Я.Василенко