Справа № 444/888/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 м.Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
справа №444/888/26
учасники справи:
позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»;
представник позивача Тараненко Артем Ігорович;
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
15.06.2026 за підсудністю до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області надійшла позовна заява, в якій представник позивача просить стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору у розмірі 102668,50 грн, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №539744905 на суму 2500,00 грн., яка в подальшому була збільшена відповідачем до 20000,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за його користування. 28.11.2018 між ТОВ «ФК «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 102668,50 грн.
Відтак, відповідач має невиконані зобов`язання з повернення коштів перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення позивачем до суду із вимогою про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.
29.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказав, що позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом не долучено документів, які підтверджують зарахування коштів на його рахунок, а також те, що такий переказ є завершеним, що саме відбулося перерахування на платіжний засіб у заявленому позивачем розмірі. Договір факторингу укладений щодо відступлення прав вимоги відносно нього долучений до матеріалів справи без повних документів, що підлягає сумніву його укладення, також відсутні будь-які підтвердження отримання відповідачем повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Більше того, нарахована позивачем сума заборгованості за відсотками є несправедливою по відношенню до відповідача, та порушує його права.
В судове засідання представник позивача не прибув, однак в поданій заяві просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
19.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №539744905 на суму 2500,00 грн., яка в подальшому була збільшена відповідачем до 20000,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за його користування.
Як видно з матеріалів справи, кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису і такий підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4Z29U.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 2500,00 грн., 19.05.2023, 7000,00 грн. 21.05.2023, 5000,00 грн. 21.05.2023 та 5000,00 грн. 22.05.2023 на банківську карту №5168-75XX-XXXX-3540 Відповідача, яку він вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 між ТОВ «ФК «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором.
Як видно з матеріалів справи заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 102668,50 грн, яка складається з: 20000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 82668,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 102668,50 грн.
Відтак, аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
А згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_2 коштів за кредитним договором №539744905 від 19.05.2023 в розмірі 20000,00 грн. та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
А враховуючи той факт, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» останнім відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на підставі Договір факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та 513 ЦК України, тому позов в цій частині підлягає до задоволення повністю.
Доводи відповідача щодо недоведеності факту перерахування грошових коштів взаявленій сумі 20000,00 грн., суд оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у справі доказами, зокрема умовами кредитного договору, доказами проходження відповідачем процедури ідентифікації та верифікації (у тому числі через систему BankID НБУ), даними щодо використання одноразового ідентифікатора, а також платіжними документами, які містять усі обов`язкові реквізити та підтверджують факт здійснення фінансової операції.
При цьому суд зазначає, що сам факт використання відповідачем електронного підпису, отримання кредитних коштів, а також відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо оскарження правочину чи відмови від нього у передбачений законом строк, свідчить про добровільність укладення договору та прийняття його умов.
Посилання сторони відповідача на недоведеність факту надання кредиту є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено перерахування коштів на платіжну картку відповідача, що прямо передбачено умовами договору та погоджено сторонами.
Крім того, судом встановлено, що право вимоги до відповідача правомірно перейшло до позивача на підставі договору факторингу, що підтверджується відповідним реєстром прав вимоги та актом приймання-передачі, а відтак позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося відносно суми кредиту 2500,00 грн, а саме денна процентна ставка за 19.05.2023 становила 52,50 грн, згодом відносно суми кредиту 12000,00 грн, а саме денна процентна ставка за 21.05.2023 становила 357,00 грн, після цього відносно суми кредиту 20000,00 грн, а саме денна процентна ставка з 22.05.2023 по 18.06.2023 становила 420,00 грн, тобто 2.1 % від суми кредиту, а з 23.06.2023 по 15.10.2023 розмір денної відсоткової ставки становив 596,00 грн., тобто 2.98 % від суми кредиту.
Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.
Суд погоджується з розрахунком наданим позивачем в частині нарахування відсотків за період з 19.05.2023 по 18.06.2023 за ставкою 2,1%, що становить 12169,50 грн.
Водночас нарахування процентів 22.06.2023 в розмірі 2384,00 грн та з 23.06.2023 по 15.10.2023 в розмірі 68 540,00 грн., що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а відтак підлягає перерахунку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до стягнення із відповідача за період з 22.06.2023 по 15.10.2023 підлягають відсотки за користування кредитними коштами в сумі 58 000 грн., які розраховані наступним чином: 20000,00 грн. х 2,5% (процентна ставка) х 116 днів.
Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.
Вирішуючи питання судових витрат, а саме судового збору, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальна сума задоволених вимог позивача складає 90169,50 грн. (3158,99 *100:102668,50=87,83) та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2338,28 грн (2662,40*87,83:100=2338,28).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження заявленої вимоги, надає Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 25771099399 від 01.09.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а й самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе зокрема надання усної консультації з вивченням документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 7000,00 грн. є завищеним, враховуючи категорію, складність справи.
А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України
вирішив :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором №539744905 від 19.051.2023 у розмірі 90169,50 грн., яка складається з: 20000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 70169,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2338,28 грн. та 4000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
У задоволенні іншої частини вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Повний текст рішення складено 29.09.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956; юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя Т.І. Котормус