Справа №463/3201/23
Провадження №2/463/133/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,
за участю секретаря с/з - Цебрик Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Личаківського районного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, -
в с т а н о в и в:
у провадженні суду перебуває зазначений вище позов.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 11.12.2025 прийнято позов до свого провадження, вирішено розгляд даного позову проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.03.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Учасники справи у судове засідання не з`явились, тому фіксування судового процесу 29.09.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Також, відповідно до п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у справі № 658/1141/18, системний аналіз норм пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Крім того, ВС наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), постанові Верховного Суду від 11 березня2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Згідно положень п. 1 ч. 7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України, передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Крім того, згідно ч. 3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що у підготовче судове засідання 03.02.2026 позивач не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, надісланою за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві. Від неї не надходила заява про відкладення розгляду справи.
У підготовче судове засідання 03.03.2026 позивач повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, надісланою за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві. Від неї не надходила заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 02.06.2026 позивач не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, надісланою за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві. Від неї не надходила заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 29.09.2026 позивач повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, надісланою за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві. Від неї не надходила заява про відкладення розгляду справи.
Таким чином, суд встановив, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання представник позивача повторно у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення не подав.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за необхідне постановити ухвалу, якою залишити позов без розгляду.
Керуючись ст.ст. 142, 247, 257, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
постановив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Личаківського районного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу право, передбачене ч. 2 ст. 257 ЦПК України, на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Текст ухвали суду складено і підписано 29.09.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя Мармаш В. Я.