Справа № 353/1053/24
Провадження № 22-ц/4808/32/26
Головуючий у 1 інстанції ЛУКОВКІНА У. Ю.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Луганської В. М.,
з участю секретаря Панасюк В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Надія Василівна, на рішення Тлумацького районного суду від 25 серпня 2025 року, у складі судді Луковкіної У.Ю., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування, в особі Опікунської ради при Виконавчому комітеті Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бойчук Н. В. звернулась в суд із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що рідний брат заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І-ої групи з дитинства з діагнозом - хвороба Дауна, внаслідок чого страждає стійким, хронічним психічним розладом, не здатний в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду. Окрім заявника, жоден з родичів першого ступеня спорідненості не може здійснювати опіку над ОСОБА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, представник заявника просила визнати ОСОБА_1 недієздатним та призначити заявника опікуном ОСОБА_2 .
Рішенням Тлумацького районного суду від 25 вересня 2025 року заяву задоволено частково.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - визнано недієздатним.
До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки по здійсненні над ним опіки на орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
В решті вимог заяви - відмовлено.
Судові витрати по справі віднесено на рахунок держави.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлено до 25.08.2027 включно.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у призначенні заявника опікуном визнаного недієздатним ОСОБА_1 , представник ОСОБА_1 - адвокат Бойчук Н. В. подала апеляційну скаргу. Вважає рішення суду першої інстанції в цій частині незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
Вважає, що оскаржуване рішення не містить конкретної норми, яка б встановлювала заборону чи обмеження щодо призначення апелянта опікуном, не визначає імперативної вимоги до змісту подання, яку було порушено, і не обґрунтовує, чому формальний характер висновку органу опіки є самостійною підставою для відмови попри його узгодженість з іншими доказами.
Зазначає, що жодна норма законодавства не містить заборони для військовослужбовців бути опікунами. Законодавець чітко визначив перелік обставин, за яких особа не може бути опікуном (ст. 63 ЦК України), і військова служба серед них відсутня. Військовослужбовці мають право бути призначеними опікунами.
Також нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку суду чи органу опіки перевіряти кожного потенційного родича. Закон визначає, що опікуном може бути призначено особу, яка відповідає критеріям закону, дає на це згоду і подання щодо якої внесене органом опіки. Вимоги про додаткову перевірку всіх інших родичів у законі не існує.
Вважає, що апелянт відповідає всім вимогам закону, необхідним для призначення його опікуном, проживає з братом, фізично здоровий, ніколи не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, спиртних напоїв чи наркотичних засобів не вживає, не перебуває на обліку в психіатричному чи наркологічному кабінеті, не судимий, має з братом особливий зв`язок, доглядає, наглядає та турбується про нього, вміє його підтримати, заспокоїти, створити необхідні побутові умови та задовольнити потреби, надав згоду на призначення його опікуном.
Родичі, які спільно проживають з недієздатним ОСОБА_1 не мають можливості здійснювати належний нагляд, забезпечувати постійний контакт і виконувати обов`язки. Так, ОСОБА_3 (мати заявника), є особою з інвалідністю ІІ-ої групи, ОСОБА_1 (брат заявника) здійснює догляд за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (сестра заявника) перебуває за кордоном, ОСОБА_6 (швагро заявника) працює в Івано-Франківську, а ОСОБА_7 (племінниця заявника) навчається на І курсі денної форми навчання у Львівському національному університеті ім. І.Франка (м. Львів).
Усі досліджені судом докази узгоджуються із поданням органу опіки та піклування та підтверджують, що саме заявник ОСОБА_1 є найбільш придатним опікуном у конкретній сімейній ситуації.
Відсутність судового рішення про встановлення над визнаним недієздатним ОСОБА_1 опіки та призначення опікуном брата заявника ОСОБА_1 створює для нього труднощі у повсякденному житті, ставить під загрозу захист його здоров`я, майнових та немайнових інтересів, які він за станом здоров`я не може самостійно здійснювати. Призначення його рідного брата опікуном - єдиний реальний спосіб забезпечити йому гідне життя, стабільність і безпеку.
Просить скасувати рішення суду в частині відмови у встановленні опіки над ОСОБА_2 , та призначення йому опікуна ОСОБА_1 , та ухвалити в цій частині нове рішення, яким такі вимоги задовольнити.
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав відзив на апеляційну скаргу .
Зазначає, що військовою частиною надані заперечення щодо заявлених вимог ОСОБА_1 про призначення його опікуном у зв`язку з тим, що останній проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період повномаштабного вторгнення окупаційних збройних формувань російської федерації на територію України.
Вважає, що у військової частини є достатні підстави вважати про недобросовісні наміри солдата ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над недієздатною особою, що в подальшому надасть йому право на звільнення з військової служби.
Просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Представник ОСОБА_1 адвокат Бойчук Н. В. надіслала на адресу суду клопотання у якому підтримала вимоги апеляційної скарги та просила розглядати справу у відсутності апелянта ОСОБА_1 та його представника.
Представники ОСОБА_8 , органу опіки та піклування, в особі опікунської ради при виконавчому комітеті Тлумацької міської ради, військової частини НОМЕР_1 , будучи належними чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 через свій психічний стан не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому його слід визнати недієздатним та встановити над ним опіку. Однак встановивши, що у ОСОБА_2 є інші близькі особи, які можуть бути його опікунами, а заявник з 10.03.2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу (в т.ч. на час розгляду справи), що унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна, з врахування необґрунтованості та формальності висновку органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І групи з дитинства.
Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз № 1387 від 07.10.2024 та № 157/2025 від 09.05.2025 ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом, помірною розумовою відсталістю внаслідок хвороби ОСОБА_9 , та за своїм станом нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з копіями свідоцтв про народження заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони є рідними братами, а їх батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Крім цього у них є рідний брат ОСОБА_11 та сестра ОСОБА_12 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного проживання особи, складеного Пужниківським старостинським округом № 10 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Фрнаківської області 10.02.2025 року за № 25, за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_3 (мати заявника), ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_1 (брат заявника), ОСОБА_1 (брат заявника), ОСОБА_6 (швагро заявника) та ОСОБА_7 (племінниця заявника). При цьому ОСОБА_11 (брат заявника) та ОСОБА_6 не проживають по місцю реєстрації, а ОСОБА_1 (заявник) проходить службу в ЗСУ.
ОСОБА_10 (батько заявника) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. ОСОБА_3 (мати заявника) є особою з інвалідністю ІІ-ої групи, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААД № 067164 від 02.10.2024 року. ОСОБА_11 (брат заявника) здійснює догляд за ОСОБА_4 , що підтверджується копією акту встановлення факту здійснення догляду, складеного комісією Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області 16.04.2024 року. ОСОБА_5 (сестра заявника) відповідно до копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон 13.05.2025 року виїхала за межі державного кордону України. ОСОБА_6 (швагро заявника) працює охоронником в ТзОВ «СКБ ОВТ» (м. Івано-Франківськ), про що свідчить копія довідки ТзОВ «СКБ ОВТ» № 03 від 18.02.2025 року. ОСОБА_7 (племінниця заявника) навчається на І курсі денної форми навчання у Львівському національному університеті ім. І.Франка (м. Львів).
Відповідно до довідок КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №№ 521, 522 від 18.10.2024 року ОСОБА_1 (заявник) не перебуває на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах. Станом на 19.11.2024 ОСОБА_1 (заявник) до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи непогашеної судимості немає, в розшуку не перебуває, що підтверджується копією відповіді Департаменту інформатизації МВС України від 16.11.2024 року.
Відповідно до копії довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2025 року № 33, ОСОБА_1 (заявник) з 10.03.2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як органу опіки та піклування, № 213 від 11.09.2024 року, враховуючи рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_2 , визнано за доцільне призначити ОСОБА_1 (заявник) опікуном над братом ОСОБА_2 , у разі визнання останнього недієздатним.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що орган опіки та піклування зобов`язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що наявне у матеріалах справи подання не містить належної мотивації, чому саме заявника ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном недієздатного ОСОБА_1 , а не іншу особу. У поданні відсутня інформація про те, чи відповідатиме таке призначення якнайкращим інтересам недієздатного ОСОБА_1 , а також наявність інших близьких осіб, які можуть бути його опікунами. Не враховано того, що заявник ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу в складі ЗСУ. У поданні органу опіки та піклування відсутня інформація про те, хто саме здійснює постійний догляд за ОСОБА_1 на період перебування заявника ОСОБА_1 у складі З ЗСУ з часу його мобілізації - 10.03.2022 року по даний час.
Суд першої інстанції також обґрунтовано зауважив, що згідно висновку судово-психіатричного експерта супровід ОСОБА_1 , стосовно якого проводилась судово-психіатрична експертиза, здійснювала його мати ОСОБА_3 , з якою він разом проживає.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов правильного висновку, що подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме заявника ОСОБА_1 належним чином не мотивовано та свідчить про застосування формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном.
Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові
Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, у справі № 305/1557/24, відповідно до якої сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що інші родичі недієздатного ОСОБА_1 - мати ОСОБА_3 , брат ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_13 , її чоловік ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 фізично не мають можливості здійснювати належний догляд, забезпечувати постійний контакт та виконувати обов`язки опікуна не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не досліджувались органом опіки та піклування та з цього приводу відсутній будь-який висновок.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутність судового рішення про встановлення над визнаним недієздатним ОСОБА_1 опіки та призначення опікуном заявника, створюють для недієздатного труднощі в повсякденному житті, ставить під загрозу захист його здоров`я, майнових та немайнових інтересів, не заслуговують на увагу, оскільки рішенням суду до призначення опікуна недієздатному ОСОБА_14 обов`язки по здійсненні над ним опіки покладено на орган опіки та піклування Тлумацької міської ради.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Надія Василівна, залишити без задоволення, а рішення Тлумацького районного суду від 25 серпня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
В. М. Луганська