справа № 165/1376/26
провадження №2/165/875/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
20.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ломага К.В. звернулася в суд з позовом в інтересах позивача до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суми штрафів та трьох процентів річних від прострочення суми зобов`язання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 березня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики грошових коштів. У вказаному Договорі ОСОБА_1 виступав позикодавцем, а ОСОБА_2 позичальником. Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строки та в порядку, визначені цим договором. У п. 1.2 договору сторони підтвердили той факт, що момент укладення цього договору вказана у п. 1.1 грошова сума у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн отримана позичальником від позикодавця в повному обсязі. Вказує, що факт отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн підтверджується розпискою, складеною 13.03.2026 та підписаною ОСОБА_2 власноруч.
Згідно з п. 2.1 Договору грошові кошти повинні бути повернуті позичальником позикодавцю не пізніше, ніж 20 березня 2026 року. Однак у вказаний строк грошові кошти відповідач позивачу не повернув. 07.04.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Ломагою К.В. направлено досудову вимогу щодо повернення відповідачем грошових коштів за договором позики від 13.03.2026 на електронну пошту ОСОБА_2 , яку він вказав, як актуальну в договорі позики. У подальшому спілкування між адвокатом Ломагою К.В. та ОСОБА_2 відбувалося в телефонному режимі. Однак відповідач свої зобов`язання не виконав, станом на дату подання позову грошові кошти за договором позики ОСОБА_2 ОСОБА_1 не повернуті.
Оскільки, п. 1.2 Договору визначено, що на момент укладення договору ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн від ОСОБА_1 в повному обсязі, що додатково підтверджено розпискою ОСОБА_2 , вважає договір між сторонами є укладеним.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що у разі порушення позичальником строку виконання встановленого цим договором зобов`язання, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю плату за користування позикою у розмірі 500 (п`ятсот) грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня, який розпочинається після спливу встановленого п. 2.1 цього Договору шестимісячного строку. Вказує, що починаючи з 21.03.2026 по 17.04.2026 (день подання позову) відповідач має сплатити позивачу штраф у розмірі 500 грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання, що на день подання позовної заяви до суду складає: 28 днів*500 грн = 14000 грн.
Згідно з п. 3.3. Договору: позичальник у разі прострочення виконання зобов`язання несе перед позикодавцем відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України, тобто на вимогу позикодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Зазначає, що три проценти річних від простроченої суми зобов`язання складають 256 грн 89 коп. - (111625*3*28)/(365*100). Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики складає: 111625+ 14000 + 256,89= 125 881,89 грн 50 коп.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 125 881 грн 89 коп. (з яких: 111 625грн - сума основного зобов`язання за договором позики, 14000 грн - сума штрафу за прострочення виконання зобов`язання, 256 грн 89 коп. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явилися. Представник позивача адвокат Ломага К.В. подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові, просять їх задовольнити. Не заперечує щодо постановлення заочного рішення у справі (а.с. 66).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через смс-повідомлення на номер телефону, вказаний у його заяві про часткове скасування забезпечення позову у справі №165/1376/26 (а.с.45), та у заяві про відкладення розгляду справи від 10.06.2026 (а.с.54), про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення. Правом подачі відзиву, ОСОБА_2 , не скористався.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 13 березня 2026 року між позивачем ОСОБА_1 (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики (а.с.9).
Відповідно до п.1.1 Договору, позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строки та в порядку, визначені цим договором. У п. 1.2 договору сторони підтвердили той факт, що момент укладення цього договору вказана у п. 1.1 грошова сума у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн отримана позичальником від позикодавця в повному обсязі.
На підтвердження отримання відповідачем 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн в позику, свідчить власноруч написана ОСОБА_2 розписка. Позику зобов`язувався повернути до 20.03.2026 року.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором позики виконав та передав ОСОБА_2 111625 гривень.
У статті 1047 ЦК України вказано, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Стаття 524 ЦК України вказує, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Зобов`язання відповідача за договором позики від 13.03.2026 обумовлено його сторонами у в національній валюті (п.2.2), в п. 1.1 договору вказано, що позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 111625 гривень.
Судом встановлено, що з боку позичальника ОСОБА_2 зобов`язання взяті ним 13.03.2026 не виконані, позика в розмірі 111625 гривень не повернута, а тому вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу є доведеними і такими, що підлягають до задоволення. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача основну суму позики в розмірі 111625 гривень.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що у разі порушення позичальником строку виконання встановленого цим договором зобов`язання, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю плату за користування позикою у розмірі 500 (п`ятсот) грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня, який розпочинається після спливу встановленого п. 2.1 цього Договору шестимісячного строку.
Позивач у позові вказує, що починаючи з 21.03.2026 по 17.04.2026 (день подання позову) відповідач має сплатити позивачу штраф у розмірі 500 грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання, що на день подання позовної заяви до суду складає: 28 днів*500 грн = 14000 грн.
Згідно з п. 3.3. Договору: позичальник у разі прострочення виконання зобов`язання несе перед позикодавцем відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України, тобто на вимогу позикодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем визначено, що три проценти річних від простроченої суми зобов`язання складають 256 грн 89 коп. - (111625*3*28)/(365*100).
Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Згідно із частиною першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи у встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, отже позивач має право вимагати від відповідача повернення суми боргу та сплату штрафу та три відсотки річних.
Поряд з цим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Правовідносини між сторонами відбулись у період воєнного стану в Україні, а отже відповідач звільнений від відповідальності за неправомірне користування чужими грошима в силу указаного Закону.
Таким чином відповідач має бути звільнений від відповідальності визначеної ст. 625 ЦК України, а нарахована заборгованість три проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 256,89 грн та 14000 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому суд дійшов висновку, що позов в цій частині до задоволення не підлягає.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини та надані докази на їх підтвердження, суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача на користь позивача основну суму позики в розмірі 111625 гривень.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору щодо позовних вимог 1064,96 грн, та 532,48 грн сплаченого судового збору щодо забезпечення позову, всього 1597,44 грн, що підтверджено документально (а.с. 13, 5).
У зв`язку із заявленням представником позивача ОСОБА_3 про намір подання ним доказів про витрати на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України (а.с.3), суд питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на даному етапі не вирішує. Одночасно роз`яснює позивачу та його представнику, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, вказана заява залишається без розгляду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1048,1050, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. заборгованості за договором позики від 13 березня 2026 року.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн. 44 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 18.09.2026 року.
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук