Справа № 523/17108/26
Провадження №2-о/523/478/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Сивак К.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський державний університет внутрішніх справа, про встановлення факту належності диплому,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту належності документу.
В обґрунтування заяви зазначив, що після зміни прізвища він отримав свідоцтво про народження, де його прізвище було вже записано, як ОСОБА_2 , батьками вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Перевіряючи документи, заявник виявив, що у дипломі виданому Одеським інститутом внутрішніх справ його прізвище записано як « ОСОБА_5 », що не відповідає документам.
З урахуванням викладеного заявник просить: встановити факт належності документу, а саме Диплома виданого 27.07.1999 року серії МВ № 14000487 та додатку до нього від 27.07.1999 року реєстраційний номер 37699 на ім`я ОСОБА_6 , як такого, що належить ОСОБА_7 (нині ОСОБА_1 ).
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
На адресу суду 19.08.2026 року (вх. №40700) надійшла заява за підписом представника заінтересованої особи: Одеський державний університет внутрішніх справ Машталер Тамари Артемівни щодо можливості розгляду справи у відсутність заінтересованої особи (а.с.40-41).
Заявник ОСОБА_1 також, 07.09.2026 року (вх. 343501) звернувся на адресу суду із заявою про слухання справи за відсутності заявника, згідно якої зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити (а.с.45-46).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням викладеного, оскільки заявник та заінтересована особа звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності, суд дійшов висновку щодо розгляду справи у відсутність сторін.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту належності диплому, заявник зазначив, що у дипломі виданому Одеським інститутом внутрішніх справ його прізвище записано як « ОСОБА_5 », що не відповідає документам, що стало наслідком невірного перекладу прізвища.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Встановлення факту належності диплому необхідно заявнику для підтвердження освіти, працевлаштування, проходження атестації, отримання ліцензії та реалізації інших прав, пов`язаних із підтвердженням здобутої освіти.
Судом досліджуються документи надані заявником на підтвердження факту належності диплому.
Так, відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові встановлено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_2 . Свідоцтво про переміну прізвища видане 28 жовтня 1999 року (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначені: ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 (а.с.8).
Судом встановлено, що 24.04.2026 року заявник звернувся до Одеського державного університету внутрішніх справ щодо видачі дубліката диплома та додатка до нього у зв`язку з помилкою в прізвищі, а саме в дипломі зазначено його фамілію як ЛІНИВИЙ, а повинно бути ЛЄНИВИЙ (українською мовою) в перекладі з російської ЛЕНИВЫЙ.
Листом ОДУВС повідомлено наступне: архівному фонді ОДУВС містяться наступні відомості, а саме:
- ОСОБА_8 був зарахований курсантом 1-го курсу факультету № 2 Одеського інституту внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання рядового міліції (Наказ ОІВС про зарахування від 12.08.1995 року № 68 о/с).
- Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 26.07.1999 року ОСОБА_9 присвоєно кваліфікацію правознавця та 27.07.1999 року видано диплом спеціаліста за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» серії МВ № 14000487, про що в книзі реєстрації виданих дипломів наявний запис № 376/99.
- Наказом Одеського інституту внутрішніх справ від 27.07.1999 року № 58 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_10 було відряджено для подальшого проходження служби з 27 серпня 1999 року до УМВС України в Одеській області.
Згідно відповіді Головного управління державної міграційної служби в Одеській області від 17.06.2026 року встановлено, що в результаті перевірки картотеки заяв про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року Одеської області значиться заява про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та видано паспорт серії НОМЕР_1 від 02.06.1994 року Суворовським РОВД м Одеси на ім`я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 (мова оригіналу «російська» заяви про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року) (а.с.15).
Також, встановлено, що 18.06.2026 року заявник отримав відповідь за № Г-313/01-34 з наданням копії форми А, в якій зазначено, що ОСОБА_11 (російською мовою) ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав паспорт серії НОМЕР_1 від 02.06.1994 року.
Також в цій формі зазначено, що була зміна прізвища на ОСОБА_12 04.11.1999 року та отримано паспорт НОМЕР_2 .
Встановлено, що 08.07.2026 року заявник повторно звернувся до Одеського державного університету внутрішніх справ з заявою про видачу дублікату диплому з виправленою помилкою.
У якості доказів були надані копії отриманих відповідей від ГУ ДМС України в Одеській області та Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в яких чітко зазначено, що на момент вступу прізвище заявника українською мовою було ЛЄНИВИЙ а не ЛІНИВИЙ як зазначено у дипломі.
Встановлено, що 18.06.2026 року заявник звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про надання копій документів з архіву (форма А), в якій містяться персональні дані громадянина та його повну адресу.
Згідно відповіді Одеського державного університету внутрішніх справ за № Г-195-2492-2026 зазначено про відмову у виправлені помилки в дипломі, оскільки «ОДУВС не є органом, до повноважень якого відноситься питання встановлення належності документів особі, що у свою чергу унеможливлює видачу дубліката диплома та додатка до нього на ім`я ОСОБА_7 .
Отже, з огляду на досліджені документи судом встановлено, що прізвище заявника « ОСОБА_13 » та в дипломі зазначений, як « ОСОБА_5 » є такими, що записані по різному.
Таким чином, в даному випадку при перекладі прізвища з російської на українську мови відбулась Транслітерaція, або транслітерування (від лат. trans-«через», «по той бік» і litera-«літера»), - механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.
Таким чином матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 до зміни прізвища « ОСОБА_13 » дійсно отримав Диплом виданий 27.07.1999 року серії НОМЕР_3 та додаток до нього від 27 липня 1999 року реєстраційний номер 37699.
Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Приписами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає справи про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги заявника є обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню, оскільки факт належності диплома заявнику повністю доведений доказами наявними в матеріалах справи, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності вказують на можливість задоволення заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту належності диплому.
Керуючись ст.ст.76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 319, 354-355,пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський державний університет внутрішніх справа, про встановлення факту належності диплому - задовольнити.
Встановити факт належності документу, а саме, що Диплом виданий 27.07.1999 року серії МВ № 14000487 та додаток до нього від 27 липня 1999 року реєстраційний номер 37699, про що в книзі реєстрації виданих дипломів Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570) наявний запис № 376/99у виданий на ім`я ОСОБА_6 належить ОСОБА_7 після зміни прізвища - ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.09.2026р.
Суддя: