Справа №:755/13841/25
Провадження №: 2-др/755/98/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВЕ)
"16" вересня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судового засідання - Назарової І.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 270 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 20 липня 2024 року.
02 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20 липня 2024 року у загальному розмірі 300 000 доларів США 00 центів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 112 гривень 00 копійок.
07 липня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 гривень 00 копійок. У заяві позивач зазначає, що у позовній заяві було вказано попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень та зазначено про подання доказів понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 2909/25 від 29 вересня 2025 року, укладеного між адвокатом Коваленком Максимом Івановичем та ОСОБА_1 , копію акта приймання-передачі послуг № 0607/26 від 06 липня 2026 року та рахунок-фактуру № 1 від 06 липня 2026 року на суму 50 000 гривень 00 копійок. Згідно з умовами договору індивідуальна погодинна ставка адвоката становить 3 000 гривень, а ставка адвоката за участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції становить 5 000 гривень. Відповідно до акта приймання-передачі послуг № 0607/26 від 06 липня 2026 року адвокатом надано позивачу усну консультацію тривалістю 1 годину, здійснено підготовку позовної заяви про стягнення боргу за договором позики тривалістю 4 години, а також забезпечено участь у судових засіданнях 21 жовтня 2025 року, 03 грудня 2025 року, 13 січня 2026 року, 25 березня 2026 року, 29 квітня 2026 року, 21 травня 2026 року та 01 липня 2026 року. Загальна вартість наданих послуг відповідно до акта становить 50 000 гривень 00 копійок. Згідно з умовами акта приймання-передачі послуг клієнт сплачує адвокату вартість наданих послуг протягом 15 календарних днів з дня підписання сторонами акта у безготівковій формі. Представник позивача на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача у справі надав відповідний ордер, який міститься в матеріалах справи.
Представник позивача Коваленко М.І. до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання про стягнення судових витрат у його відсутність, клопотання підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавалося.
Вивчивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі, зокрема складання позовної заяви, надання консультацій тощо.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження таких витрат суду мають бути надані договір про надання правничої допомоги, документи щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, а також інші документи, які підтверджують відповідні витрати. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Водночас частиною другою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України прямо передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу визначається також щодо вартості послуг, яка підлягає сплаті відповідною стороною. Отже, відсутність на момент розгляду заяви доказів фактичної оплати гонорару не є перешкодою для вирішення питання про розподіл таких витрат, якщо підтверджено обов`язок сторони щодо їх сплати.
Як встановлено судом, договором про надання правничої допомоги № 2909/25 від 29 вересня 2025 року визначено погодинну ставку адвоката у розмірі 3 000 гривень та вартість участі в одному судовому засіданні у суді першої інстанції у розмірі 5 000 гривень.
Відповідно до акта приймання-передачі послуг № 0607/26 від 06 липня 2026 року адвокатом надано позивачу усну консультацію тривалістю 1 годину, здійснено підготовку позовної заяви тривалістю 4 години, а також забезпечено участь у семи судових засіданнях у суді першої інстанції.
Вартість зазначених послуг відповідно до умов договору та акта становить 50 000 гривень 00 копійок.
При цьому відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не наведено доводів щодо їх неспівмірності із складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, чи ціною позову.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, враховуючи, що позивачем документально підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі в розмірі 50 000 гривень 00 копійок.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 13, 133, 137, 141, 264, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складений 21.09.2026 року.
Суддя: І.В. Коваленко