ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8029/26 Справа № 202/4286/26 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Самарівський відділ ДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області, про встановлення факту народження дитини,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
07.05.2026 року до Індустріального районного суду м. Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Самарівський відділ ДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області, про встановлення факту народження дитини, в якій заявник просив встановити факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Беер-Шева Ізраіль, батьками якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
29.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2026 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що хибним є посилання суду першої інстанції на те, що заявлені вимоги зводяться до бажання заявника визнати чи встановити батьківство, оскільки ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , оскільки дитина була зачата та народжена в період перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 і це не потребує додаткового визнання рішенням суду і порядку позовного провадження, адже в даному випадку спір про право відсутній, адже батьківство заявника встановлено СК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і досі не отримала свідоцтва про народження, встановленого зразка України та про неї не внесені відомості до актового запису народжень, оскільки це унеможливлюється через відсутність договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах між Україною та Державою Ізраїль, на що суд першої інстанції не звернув жодної уваги.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
СУДОВІ ВИКЛИКИ
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 54-59).
Від ОСОБА_1 та Самарівського відділ ДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї матеріали, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.
Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт народження доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в місті Беер-Шева, Ізраїль, із зазначенням відомостей про нього як батька, на підставі ст. 122 СК України.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , національність українська в Державі Ізраїль, місто Беер-Шева.
У вказаному свідоцтві про народження відсутні відомості як про батька, так і про матір дитини, а зазначено лише ім?я матері дитини - ОСОБА_6 .
Згідно копії довідки № 6164/19-536/зг-150 від 12.10.2022 року, виданої Посольством України в Державі Ізраїль, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована громадянкою України.
В Україні дитині було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та картку платника податків і присвоєно РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно із частиною першою статті 13 Закону про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Аналогічно регламентовано зазначене питання у пункті 7 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила реєстрації актів цивільного стану), відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
З огляду на викладене вище, подана ОСОБА_1 заява не може бути розглянута в порядку ст.317 ЦПК України, оскільки народження доньки його дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується свідоцтвом про народження виданого в державі Ізраїль, дитина має належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та картку платника податків, а тому повторно чи додатково факт народження встановленню не підлягає.
За таких обставин та, беручи до уваги, що заявник звернувся до суду із заявою, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за вказаною заявою.
Також суд першої інстанції вважав необхідним зазначити, що поновлення актових записів про народження, які складені компетентними органами іноземних державних проводиться у позасудовому порядку, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011, а у разі відмови органу РАЦС у поновлені актового запису така відмова може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.
В той же час, заявлені вимоги зводяться до бажання заявника визнати чи встановити батьківство.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 7 частини 1, частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», встановлено, що у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб, а тому з урахуванням вище зазначеного та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України цей спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а слід розглядати у порядку передбаченому нормами КАС України.
Крім того, частиною 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що народження доньки його дружини заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується свідоцтвом про народження виданого в державі Ізраїль, дитина має належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та картку платника податків, а тому факт її народження не підлягає встановленню в судовому порядку.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що у разі відмови органу РАЦС у поновлені актового запису у позасудовому порядку, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року, така відмова може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 29.09.2026 року.
Судді: