справа № 156/602/26
Провадження № 2/156/499/26
рядок статзвіту 38
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду цивільну справу № 156/602/26 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з`явилися
в с т а н о в и в :
І. Зміст спору
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 18 535,00 грн.
Позовна заява обґрунтовується тим, що 20 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» (далі - ТОВ «ЕКО ФІН») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41924241 (далі - договір № 41924241), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5 500 грн. строком на 365 днів і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 18 535,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. - тіло кредиту, 12 595,00 грн. - проценти, нараховані на дату відступлення права вимоги, 440,00 грн. - проценти, нараховані з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості. 06.05.2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26, згідно з яким право вимоги за договором № 41924241 перейшло до позивача.
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа в електронний кабінет), в судове засідання не з`явився. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Факторинг Партнерс».
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення / судової повістки), в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
ІІ. Позиції учасників справи
В судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві представник просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 12.09.2026 судової повістки про виклик до суду особисто ОСОБА_1 . Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Судом також вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 12.09.2026 судової повістки про виклик до суду особисто ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.09.2026 відзив на позовну заяву повернуто ОСОБА_1 без розгляду, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про такі причини, не подав відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, 30.09.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
ІV. Встановлені судом обставини справи
20.09.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір № 41924241, який позичальником підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (код ZGQ3M2E2), відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у розмірі 5 500 грн. (п. 2.2) строком на 365 днів з 20 вересня 2025 року по 19 вересня 2026 року включно (п. 2.3), з дисконтним періодом та рекомендованою датою сплати до 03.10.2025 року (п. 2.8), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.
За змістом пунктів 2.6, 2.7 договору № 41924241 проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду нараховуються за дисконтною ставкою 0.50% за кожен день користування кредитом, а протягом поточного періоду - за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 Договору (номер картографічного/банківського рахунку № НОМЕР_1 ) (п. 3.1.2.5 договору № 41924241).
Графіком розрахунків (платежів) доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період та дати платежів.
Відповідно до доказів перерахування грошових коштів (платіжної інструкції / виписки через платіжний сервіс) від 20.09.2025 року ТОВ «ЕКО ФІН» 20.09.2025 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 500 грн. на його картковий рахунок.
Згідно з наданою ТОВ «ЕКО ФІН» випискою за кредитом станом на 06.05.2026 року у відповідача наявна заборгованість за договором № 41924241 в розмірі 18 095,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. - тіло кредиту, 12 595,00 грн. - проценти.
З розрахунку, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», вбачається, що станом на 19.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 41924241 складає 18 535,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. - тіло кредиту, 12 595,00 грн. - проценти, нараховані до відступлення права вимоги, 440,00 грн. - проценти, нараховані з моменту відступлення права вимоги.
Товариство має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 4.2.6 договору № 41924241).
06.05.2026 року ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату своє право грошової вимоги до боржників, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «ЕКО ФІН» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру боржників від 06.05.2026 року.
Згідно з платіжною інструкцією / платіжним дорученням від 12.05.2026 року № [номер приховано] ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило на користь ТОВ «ЕКО ФІН» кошти згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06.05.2026 року № 06-05/26.
Відповідно до реєстру боржників та витягу з додатку № 3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26 від ТОВ «ЕКО ФІН» до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 41924241 на загальну суму 18 095,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, чи контррозрахунку від відповідача не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.
V. Застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
VІ. Висновки суду
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між первинним кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору № 41924241 від 20.09.2025 року.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором про споживчий кредит/кредитним договором від 20.09.2025 року № 41924241, який укладений між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 . Отже, у подальшому позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 41924241.
У підписаному відповідачем договорі № 41924241 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Суд дослідив і проаналізував докази у справі, та керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак істотно порушив умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України та не повернув суму простроченого кредиту у зв`язку з чим утворилась заборгованість, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) на рахунок ТОВ «Факторинг партнерс» відповідач не надав, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом в розмірі 5 500,00 грн та відсотків в розмірі 13 035,00 грн. необхідно задовольнити.
VІІ. Судові витрати
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією / квитанцією, яка міститься у матеріалах справи. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача до матеріалів справи долучив такі документи: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (Сторона). Згідно з умовами договору, правнича допомога надається за плату (гонорар), а фактом надання послуг є Акт про надання юридичної допомоги.
Із копій договору про надання правової допомоги від 2 липня 2024 року № 02-07/2024, заявки на надання юридичної допомоги від 07.05.2026 року № 134, витягу з акта № 34 про надання юридичної допомоги від 18.05.2026 року, судом встановлено, що АО «Лігал Ассістанс» надавалася правнича допомога ТОВ «Факторинг Партнерс» у цій справі. Така допомога полягала в: наданні усної консультації з вивченням документів (витрачений час 2 год., вартість 3 000,00 грн.), складанні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачений час 2 год., вартість 6 000,00 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15. При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9 000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за кредитним договором № 41924241 від 20.09.2025 року у розмірі 18 535 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. витрат на сплату судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. Є. Малюшевська