Провадження №2-о/359/107/2026
Справа №359/681/26
РІШЕННЯ
Іменем України
23 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: служба у справах дітей та сім`ї Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданої заяви.
В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, яку обґрунтовував тим, що 22 червня 2001 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. Після припинення шлюбних відносин малолітня ОСОБА_3 залишилась проживати разом з батьком та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , починаючи з 2019 року та по теперішній час не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, а також матеріальному забезпеченні, її місце проживання є невідомим. Всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішуються заявником самостійно без участі та підтримки матері. ОСОБА_4 , бабуся дитини, допомагала заявнику у вихованні дитини у зв`язку з тим, що з 01 липня 2022 року заявник перебуває на військовій службі в ЗСУ. Проте, ОСОБА_4 є особою похилого віку, їй виповнилось 74 роки, та в неї суттєво погіршився стан здоров`я внаслідок перенесеного нею інсульту та мікроінфаркту. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення цього факту необхідно заявнику для звільнення з військової служби.
2. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі (а.с.105).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2026 року було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.119-120).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі в розгляді цивільної справи було залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості заінтересованої особи (а.с.126-127).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_5 про виклик та допит свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.126-127).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, було прийнято відмову представника заявника ОСОБА_5 від допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також виключено допит вказаних свідків з переліку доказів (а.с.131-132).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, було замінено заінтересовану особу службу у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради на службу у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району (а.с.131-132).
3. Ставлення учасників цивільної справи до поданої заяви.
Представник заявника ОСОБА_5 підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися та про своє ставлення до поданої заяви не повідомила.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 направила до суду заяву, якою у зв`язку з надмірним навантаженням просила розглянути справу за її відсутності.
Представник служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району у судове засідання не з`явився та про своє ставлення до поданої заяви не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відпправлення.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин, які виникли між учасниками справи.
Встановлено, що в період часу з 22 червня 2001 року по 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказана обставина підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2024 року (а.с.26-27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_3 (а.с.21).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» СК України, гл.6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.
5. Норми права, якими суд керується при розгляді цивільної справи.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18), від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам виснує, що в цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ст.141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі №127/3622/24 (провадження №61-12634св24) зазначено, що в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється. Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов`язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін. Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади. У такий спосіб законодавцем установлено судовий контроль задля дотримання балансу між інтересами дитини, яка може залишитися без батьківського піклування, особи (батька чи матері щодо здійснення піклування) та народу України в особі держави в розумінні статті 65 Конституції України. Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що саме в порядку окремого провадження суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування. Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом. Отже, за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.
Відповідно до п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
За змістом ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Мотиви, якими суд керується при розгляді цивільної справи.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона знайома з сім`єю ОСОБА_11 з травня-червня 2015 року. Свідок також знайома з ОСОБА_2 , проте бачила її в останній раз приблизно в 2018-2019 роках. Про малолітню ОСОБА_3 піклуються батько та бабуся ОСОБА_4 . Місце проживання/перебування ОСОБА_2 свідку невідомо. На даний час дитина проживає разом з бабусею, але остання має проблеми зі здоров`ям. Свідок приймає участь у лікуванні ОСОБА_4 , ставить їй крапельниці та робить уколи, оскільки вони проживають поряд та є сусідами.
Вказані показання свідка узгоджуються з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема актом фактичного проживання від 03 вересня 2025 року, складеного депутатом Пристоличної сільської ради Бориспільського району Махлай В.В. (а.с.20), згідно з яким за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За вказаною адресою сім`я проживає з 12 червня 2020 року; листом Великоолександрівського ліцею Пристоличної сільської ради Бориспільського району №02 від 05 січня 2026 року (а.с.99), згідно якого ОСОБА_3 навчається у 5-му класі ліцею. ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_1 . Протягом начального року батьківські збори відвідували батько та бабуся, класний керівник знаходиться на постійному зв`язку з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Вказані обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 . Встановлення цього факту в судовому порядку необхідно позивачу для реалізації права на звільнення з військової служби, згідно положення п.3 ч.12 ст.26 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
На підставі викладеного та керуючись п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, ч.4 ст.15, ст.141, ч.1 ст.157 СК України, ч.1 ст.80, ч.1, ч.6 ст.81, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 30 вересня 2026 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський