707/3067/25
2/707/77/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
прокурора Бутар В.С.,
представника позивача Родак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права, знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження з припиненням обтяження,-
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права, знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження з припиненням обтяження.
В обґрунтування позову прокурор вказав, що за ОСОБА_1 на підставі рішення Черкаського районного суду від 09.03.2010 у справі № 2-231/2010 зареєстровано право власності на будинок відпочинку, позначений літерою «І N», розташований по АДРЕСА_1 . В подальшому, 06.05.2021 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною зареєстровано заборону відчуження будинку для відпочинку, що належить ОСОБА_1 на підставі договору позики від 06.05.2021 №3570, обтяжувач - ОСОБА_2 . Постановою Черкаського апеляційного суду від 20.07.2021 рішення Черкаського районного суду від 09.03.2010 у справі № 2-231/2010, на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок відпочинку, позначений літерою «N-1», розташований по АДРЕСА_1 , скасовано.Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095 за адресою: АДРЕСА_1 , не є вільною та знаходиться у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідне право якого на цю земельну ділянку припинено не було. Прокурор вважає, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, державна реєстрація прав приватної власності на спірну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно була здійснена із порушенням вимог законодавства, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, а тому законні правові підстави зайняття ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки відсутні.
З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, прокурор просить суд:
- усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58013805, винесене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною та припинити обтяження будинку для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726)
- стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури з ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 9028 грн.
1.2. В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, які викладені у позові.
Представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Антонюк І.А. в судовому засіданні призначеному на 16.09.2026 присутня не була, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки не повідомила.
Представник третьої особи Будищенської сільської ради та Черкаської міської ради в судовому засіданні присутні не були, до суду подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
16 вересня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, та у зв`язку зі складністю справи відклав його ухвалення та проголошення на 10 днів - до 28 вересня 2026 року о 09 год 40 хв. (перший робочий день після дня, на який припадало закінчення строку).
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Рішенням Черкаського районного суду від 09.03.2010 у справі № 2-231/2010 задоволено позов ОСОБА_1 , скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , видане 27.12.2005 Свидівоцькою сільською радою Черкаського району, в частині визнання за громадським об`єднанням «Дачний кооператив «Дніпро» права власності на будинок відпочинку, позначений літерою «І N», розташований по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку, позначений літерою «І N», розташований по АДРЕСА_1 .
16.04.2010 за ОСОБА_1 на підставі рішення Черкаського районного суду від 09.03.2010 (у вказаній справі № 2-231/2010) зареєстровано право власності на зазначений будинок відпочинку.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 20.07.2021 у справі № 2-231/2010 задоволено вимоги заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09.03.2010 скасовано та прийнято у справі нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, третя особа: громадське об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро», про визнання права власності на будинок залишено без задоволення. Постанова набрала законної сили 20.07.2021.
Черкаський апеляційний суд у постанові від 20.07.2021 у справі № 2-231/2010 встановив наступні фактичні обставини, які не підлягають доказуванню у силу вимог ст. 82 ЦПК України:
Міська база відпочинку вчителів створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих №314 від 07 травня 1969 року. Згідно рішення Черкаського обласного виконавчого комітету від 10 червня 1980 року №358 Черкаському обласному комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ під існуючу базу відпочинку «Дніпро» за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро відведена земельна ділянка під базу відпочинку вчителів.
Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка площею 1,67 та у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.
Розпорядженням голови Черкаської РДА від 14 вересня 1995 року затверджено матеріали справи по видачі державного акту на право постійного користування землею управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району.
Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку 22 вересня 1995 року виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому.
Згідно з інформацією, відображеною у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Витязі з технічної документації про нормативно - грошову оцінку, дана ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів.
ОСОБА_1 є членом громадського об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» і йому було надано дозвіл на будівництво нового дачного будинку загальною площею 39,8 кв. м на місці старого будинку під літерою N-1. 27.12.2005 громадське об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» отримало від виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно. До переліку об`єктів, які увійшли в дане свідоцтво, було включено і будинок ОСОБА_1 під літерою N-І. На підтвердження права користування землею, на якій знаходиться дана база відпочинку, 01.03.2008 між «землевласником» - Свидівоцькою сільською радою, в особі голови С.М. Вовк, та «землекористувачем» - громадським об`єднанням «Дачний кооператив «Дніпро», в особі голови О.Е. Цебровського , було укладено угоду № 114 про плату за фактичне користування землею, загальною площею 1,67 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2010 у справі № 2а-2584/10 за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - обслуговуючий кооператив «Дніпро-2003» (правонаступник - ГО ДК «Дніпро»), визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29.11.2005 № 128 «Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно - ГО ДК «Дніпро».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.
Судовими рішеннями у справі № 2а-2584/10 встановлено, що міська база відпочинку вчителів створена в 1969 році згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 314 від 07.05.1969. Майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста і складається з 54 літніх будинків та господарських споруд, які перебувають на балансах загальноосвітніх навчальних закладів.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10.06.1980 № 358 Черкаському обкому профспілки працівників освіти за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка площею 1,67 га під базу відпочинку вчителів.
На підставі клопотання Виконавчого комітету Черкаської міської ради рішенням сесії Черкаської обласної ради народних депутатів від 2810.1994 № 2-5 земельна ділянка, площею 1,67 га, вилучена із підпорядкування обкому профспілки працівників освіти та передана Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Наказом Управління освіти від 19.05.1995 № 72 затверджено положення про міську базу відпочинку для вчителів, створену в 1969 році згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07.05.1969 року № 314 для організації оздоровлення педагогічних та інших кадрів системи освіти міста. Майно бази належить до комунальної власності. Приватизація літніх будинків заборонена.
Відповідно до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14.09.1995 № 46-р Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради 22.09.1995 для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району Черкаська районна рада видала державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га.
Рішенням третьої сесії Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 база відпочинку вчителів передана в оперативне управління Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
29.11.2005 рішенням Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради № 128 на підставі листа голови правління ГО ДК «Дніпро» Широкова О.О. надано дозвіл на оформлення за ГО ДК «Дніпро» права приватної власності на нерухоме майно - комплекс будівель по АДРЕСА_1 , вирішено доручити Черкаському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності.
У справі № 2а-2584/10 суд адміністративної юрисдикції виходив із того, що рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29.11.2005 № 128 прийняте з перевищенням компетенції виконавчого органу місцевого самоврядування, визначеної ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», порушені права Управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради як балансоутримувача нерухомого майна, яке йому передано в оперативне управління рішенням третьої сесії Черкаської міської ради № 3-531 від 26.06.2003. Під час розгляду вказаної справи Суд встановив, що Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як правонаступник управління освіти Черкаського міського виконавчого комітету, користується земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та не був зобов`язаний вчиняти дії, пов`язані із переоформленням такого права та не може бути протиправно його позбавлений.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11 залишено без змін постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року про задоволення позову Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради до виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано свідоцтво про право власності від 27 грудня 2005 року. Судом касаційної інстанції підтверджено, що майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста, а виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району не враховано право користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради земельною ділянкою, на якій розташована база відпочинку.
Крім того, Вищим адміністративним судом України встановлено, що договір, на підставі якого ОК «Дніпро 2003» нібито набув права власності, взагалі не передбачає перехід такого права на будинки відпочинку, його сторонами є балансоутримувач нерухомого майна комунальної власності та громадське об`єднання. Право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради, як органу місцевого самоврядування, яка не була стороною договору про спільну діяльність. Дозволи на здійснення будівельних робіт будинків бази відпочинку не надавались, не відводилась земельна ділянка для цих потреб, оскільки з 1995 року управлінню освіти був виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення, докази його скасування по теперішній час відсутні.
2.2. Згідно з договором позики від 06.05.2021 ОСОБА_2 як позикодавець передає, а ОСОБА_1 як позичальник приймає у власність грошові кошти в сумі 728 тис. грн, що за домовленістю сторін є еквівалентом 26 тис. доларів США та зобов`язується повернути таку ж суму не пізніше ніж до 06 травня 2031 року (п. 1).
Умови договору не містять положень про передачу у заставу майна Позичальника.
Разом з тим, на договорі викладена застереження «Заборона відчуження». Згідно з яким зазначено, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням цього договору позики накладається заборона відчуження майна - будинку для відпочинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 до припинення чи розірвання договору.
06.05.2021 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною зареєстровано заборону відчуження будинку для відпочинку, що належить ОСОБА_1 на підставі договору позики від 06.05.2021 №3570, обтяжувач - ОСОБА_2 .
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
3.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України особа може набути право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) нею. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, надання їх у власність або користування належить до виключної компетенції міської ради.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості. При цьому відбулася зміна обсягу правомочностей Департаменту, зокрема щодо користування належною йому земельною ділянкою під нерухомим майном.
Згідно з частиною 1 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
З наведеного у ст. 181 ЦК України визначення до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, що здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених ст.ст. 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ст.ст. 34, 37 цього Закону).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (п. 5 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159 цс 15, від 02.12.2015 у справі № 6-1328 цс 15 та від 24.04.2024 у справі № 554/8156/21.
3.3. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
Відповідно до ч. 1, п. «в» ч.ч. 2, 3 ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (частина 1, пункт «г» частини другої ст. 61 ЗК України). Такі ж положення містяться у статтях 88, 89 Водного кодексу України.
3.4. За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Підпунктом 6 пункту 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Положення ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.
Відповідно до частин 1 та 4 ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (постанови від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц).
У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (п. 98 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд вважає за необхідне вказати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
В даному випадку Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради знав про ймовірне допущення порушення інтересів держави та територіальної громади, мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
В свою чергу, прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», проте компетентний орган повідомив, що ним не будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подачі відповідного позову до суду.
Вказані вище обставини, на думку суду, є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
4.2. Стверджуючи про самочинний характер будівництва спірного об`єкта нерухомості на земельній ділянці комунальної форми власності, яка під такі цілі не відводилася, прокурор в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся з позовом у цій справі до суду з вимогами про скасування незаконно проведеної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем та зобов`язання останнього усунути порушення права власності територіальної громади міста на земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва.
Сукупність доказів, а саме: державний акт від 22 вересня 1995 року, рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10.06.1980 № 358, від 28.10.1994 № 2-5, наказом управління освіти від 19.05.1995 № 72, витяги з Державного земельного кадастру та технічної документації, Угода № 114 від 01 березня 2008 року, довідки ГО «ДК «Дніпро», документи технічної інвентаризації, постанова Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі №2-231/2010 та ухвала Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11, підтверджує право користування земельною ділянкою за позивачем, відсутність у ОСОБА_1 права на її забудову, рекреаційне призначення земельної ділянки та її використання під базу відпочинку вчителів, факт здійснення ним будівництва та самочинний характер спірного об`єкта.
Доказів припинення права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого Державним актом від 22 вересня 1995 року, суду не надано. Так само відсутні докази прийняття компетентним органом рішення про вилучення земельної ділянки, припинення права постійного користування позивача або передачу цієї земельної ділянки чи її частини ОСОБА_1 .
Цей висновок узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11, якою залишено без змін судові рішення щодо правового статусу земельної ділянки та майна бази відпочинку. Зазначені судові рішення мають значення для цієї справи в частині встановлених ними обставин щодо правового режиму земельної ділянки, належності майна бази відпочинку та відсутності належних правових підстав для розпорядження ним особами, які не були уповноважені на це законом.
Таким чином, Державний акт від 22 вересня 1995 року, розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року, рішення органів влади 1980 та 1994 років, відомості Державного земельного кадастру та судові рішення у справі № К/9991/34858/11 у своїй сукупності підтверджують право користування земельною ділянкою за позивачем, її площу, правовий режим і цільове призначення.
Факт будівництва ОСОБА_1 підтверджується довідкою голови правління ГО «ДК «Дніпро» від 27 листопада 2009 року та актом від 23.06.2023, згідно з яким «N-1» - будинок демонтовано, замість нього збудований новий 2-поверховий з бесідкою та причалом, наявні ознаки використання та періодичного проживання.
Матеріали справи також не містять документа компетентного органу, який надавав би ОСОБА_1 право виконувати будівельні роботи, або доказів затвердження проєктної документації. Відсутні й докази прийняття спірного об`єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку. Отже, будинок зведено на земельній ділянці, не відведеній ОСОБА_1 для цієї мети, без належних дозвільних і проєктних документів.
Зазначені обставини узгоджуються з висновками постанови Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, якою в позові ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний об`єкт відмовлено. При цьому суд бере до уваги не лише результат розгляду тієї справи, а й установлені в ній обставини щодо відсутності у ОСОБА_1 належного права на земельну ділянку та документів, які підтверджували б правомірність будівництва.
Вказані обставини встановлені постановою Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі №2-231/2010, а тому на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню при розгляді цієї справи не підлягають, оскільки у ній беруть участь особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Таким чином, оскільки земельна ділянка не була відведена ОСОБА_1 для будівництва, відсутній належний документ на виконання будівельних робіт, не підтверджено затвердження проектної документації та не встановлено прийняття об`єкта в експлуатацію, суд вважає, що спірний будинок є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України.
Існування спірного будинку на земельній ділянці рекреаційного призначення, наданій для бази відпочинку вчителів, безпосередньо перешкоджає її використанню відповідно до встановленого правового режиму. Порушення полягає не лише у самому факті розміщення будинку, а й у тому, що його існування фактично займає частину земельної ділянки, обмежує можливість її використання за цільовим призначенням, перешкоджає реалізації прав землекористувача та створює триваючий стан незаконного користування земельною ділянкою.
Належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Оскільки будинок розташований на земельній ділянці, не відведеній ОСОБА_1 для будівництва, без належних дозвільних і проектних документів, а його існування перешкоджає здійсненню права користування та розпорядження земельною ділянкою, вимога про її звільнення шляхом знесення (демонтажу) будинку для відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, враховуючи що державна реєстрація прав приватної власності на спірну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно була здійснена на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, суд вважає, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно у даному випадку є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки наявність відповідного запису у державному реєстрі безсумнівно порушує права власника земельної ділянки, де знаходиться нерухоме майно, яким фактично користується відповідач, так як він залишатиметься титульним володільцем відповідного майна, чим обтяжуватиме права щодо земельної ділянки, на якій таке майно знаходиться.
За таких обставин позов у частині вимог про усунення перешкод державі в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно підлягає задоволенню.
4.4. Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права, знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження з припиненням обтяження у повному обсязі.
5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань
5.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 9028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права, знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження з припиненням обтяження - задовольнити.
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді
міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726).
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58013805, винесене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною та припинити обтяження будинку для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, МФО 820172, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ у м. Київ) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 9028 (дев`ять тисяч двадцять вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова