707/3008/25
2/707/74/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
представника позивача Родак І.В.,
прокурора Бутар В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого нерухомого майна,-
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. 07 серпня 2025 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
В обґрунтування позову прокурор вказав, щостаном на дату подання позовної заяви за відповідачем ОСОБА_1 залишається зареєстрованим право власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літерою «П-2», розташований, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для реєстрації права власності - рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.02.2010 у справі № 2-229/2010 щодо скасування свідоцтва про право власності, виданого 27.12.2005 Свидівоцькою сільською радою, в частині визнання за ГО ДК «Дніпро» права власності на будинок відпочинку, визнання за ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт нерухомості. Оскільки, рішення Черкаського районного суду від 09.03.2010 у справі № 2-229/2010, на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок відпочинку на даний час скасовано, останній втратив підстави для збереження номінальної власності на відповідне майно. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність проведеного ним будівництва спірного будинку, яке є самочинним, а саме будівництво здійснено за відсутності права на земельну ділянку, без дозволу фактичного користувача земельної ділянки, на якій воно здійснено, та знаходиться на території, на якій розміщена база відпочинку, що перебуває у власності та користуванні органів місцевого самоврядування.
Отже, ні ГО ДК «Дніпро», ні окремим його членам, зокрема ОСОБА_1 , не надавались уповноваженими органами дозволи на здійснення будівельних робіт, не відводилась земельна ділянка для цього, оскільки з 1995 року управлінню освіти видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення та є чинним на час розгляду. Майно бази відпочинку - 54 літніх будинків перебувають на балансі Управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
З огляду на викладені обставини справи, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 376, ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна. Враховуючи, що державна реєстрація прав приватної власності на спірну будівлю, як на нерухоме майно була здійснена із порушенням вимог законодавства, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі.
Враховуючи викладене, внаслідок наявних перешкод державі, а саме - територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, прокурор просить суд:
- залучити в якості третіх осіб на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Черкаську міську раду, Будищенську сільську раду Черкаського району;
- усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку, за ОСОБА_1 з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи;
- усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку;
- стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури з ОСОБА_1 , судові витрати по справі.
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 13 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
1.3. 20 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту суду подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування посилається на те, щона момент будівництва право надання такого дозволу ГО ДК «Дніпро» не оспорювалося, судові рішення щодо права користування земельною ділянкою та право власності на майновий комплекс, які наводить у позовній заяві позивач, були прийняті вже після надання дозволу на початок будівництва, після самого будівництва та після набуття права власності відповідачем на будинок. Тобто, на момент отримання дозволу, початку та закінчення будівництва і визнання права власності через судове рішення відповідач не знав і не міг знати про оспорювання прав користування земельною ділянкою та прав власності на цілісний майновий комплекс, оскільки на той час їх просто не існувало. Право користування землею на період будівництва та оформлення права власності підтверджується доданою позивачем до позовної заяви угодою № 114 про плату за фактичне користування землею загальною площею 1.67 га за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи № 2-229/2010 про визнання права власності вказана угода була чинною, не оспорювалася та не була скасована чи визнана незаконною. Те саме стосується Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Громадському об`єднанню «Дачний кооператив «Дніпро». Таким чином, відповідач діяв на момент визнання права власності на будинок відпочинку за ним добросовісно та в межах чинного законодавства. Більше того, скасування рішення по справі № 2-229/2010 від 01.02.2010 не є самостійною підставою для скасування державної реєстрації права власності і знесення самочинно збудованого майна, особливо без встановлення у судовому порядку юридичного факту щодо визнання самочинним такого будівництва.Судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанції по справі № 2-229/2010, а також будь-якими іншими судовими рішеннями, які наводить позивач, будівництво будиночку не визнано самочинним. У даній позовній заяві не заявлено позовної вимоги про визнання будівництва самочинним, водночас позивач оперує цим поняттям як встановленим фактом та просить суд про знесення самочинно побудованого майна. Крім того, дозвіл на будівництво було видано на те місце, де знаходився раніше старий будинок, але хто та яким чином, на яких підставах його демонтував, відповідачеві невідомо, жодними доданими до позовної заяви документами не встановлено факт того, що саме відповідач здійснив демонтаж старого будинку, беручи до уваги, що всі судові рішення, на підставі яких оспорювалися (оспорюється) право користування земельною ділянкою, право власності на цілісний майновий комплекс прийняті після визнання права власності за відповідачем. Також, вказує на те, що він втратив право власності на нерухоме майно, а наразі на нього намагаються покласти обов`язок його демонтажу та знесення, що є непомірним тягарем для нього.
20 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту суду подав клопотання про залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОК «Дніпро-2003».
1.4. 24 листопада 2025 року заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заперечення щодо клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача ОК «Дніпро - 2003».
1.5. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення Обслуговуючого кооперативу «Дніпро 2003» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відмовлено.
1.6. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
1.7. 02 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту суду подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких вказуючи на відсутність встановлення юридичного факту самочинно побудованого нерухомого майна та окремої позовної вимоги щодо цього, натомість - враховуючи добросовісність його дій при будівництві будиночку та вже понесення ним негативних наслідків у вигляді втрати права власності на вказане майно без компенсацій витрат на його будівництво, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
1.8. У відкритому судовому засіданні прокурорпідтримала позовні вимоги, посилаюсь на позицію зазначену у позовній заяві.
У відкритому судовому засіданні представник позивача погодилась з думкою прокурора та наполягала на задоволенні позовних вимог.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника Будищенської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги Черкаської обласної прокуратури підтримують у повному обсязі.
Представник Черкаської міської ради в раніше поданих заявах вказав про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просив їх задовольнити.
1.9. Від представника відповідача - Ковальової Ю.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року, зазначеною у протоколі судового засідання, у клопотанні представника відповідача Ковальової Ю.О. про відкладення розгляду справи - відмовлено, та продовжено розгляд справи за даної явки сторін. Суд керувавсяч. 4 ст. 223 ЦПК України, де у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Суд урахував, що представник відповідача Ковальова Ю.О. та відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на подання відзиву на позов, у судові засідання жодного разу не з`явилися, представником відповідача Ковальовою Ю.О. заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи: 22.01.2026, 13.04.2026, 11.05.2026, 02.07.2026, 16.09.2026. Таким чином розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представника відповідача. З врахуванням наведених обставин, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи від 16.09.2026.
1.10. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
16 вересня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, та у зв`язку зі складністю справи відклав його ухвалення та проголошення на 10 днів - до 28 вересня 2026 року об 09 год 00 хв. (перший робочий день після дня, на який припадало закінчення строку).
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року позов задоволено. Скасовано свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_1 , видане 27 грудня 2005 року Свидівоцькою сільською радою, в частині визнання за ГО ДК «Дніпро» права власності на будинок відпочинку, позначений в технічній документації літер. 2 «П», розташований по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний будинок.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу Асоціації керівників шкіл міста Черкаси та заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги задоволено. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ковальовою Юлією Олександрівною, залишено без задоволення. Постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року залишено без змін.
Суди апеляційної та касаційної інстанції у справі № 2-229/2010 встановили наступні фактичні обставини, що не підлягають доказуванню у силу вимог ст. 82 ЦПК України.
Згідно з довідкою, виданою головою правління ГО ДК «Дніпро», ОСОБА_1 був членом ГО ДК «Дніпро», в лютому 2003 року йому надано дозвіл на будівництво нового дачного будинку загальною площею 105,3 кв. м на місці старого будинку літера «П-2».
27 грудня 2005 року ГО ДК «Дніпро» отримало від Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно. У переліку об`єктів, які зазначені у свідоцтві, є будинок відпочинку ОСОБА_1
01 березня 2008 року між Свидівоцькою сільською радою та ГО ДК «Дніпро» укладено угоду № 114 про плату за фактичне користування землею загальною площею 1,67 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 27 листопада 2009 року, виданою головою правління ГО ДК «Дніпро», за період з лютого 2003 року до грудня 2003 року ОСОБА_1 за власні кошти та з власних матеріалів побудував будинок відпочинку. Вказаний будинок відповідає експлікації та плану (2005 року), зазначеним в інвентаризаційній справі, копії яких надано ОСОБА_2 .
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року у справі № 2а-2584/10 за адміністративним позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - обслуговуючий кооператив «Дніпро-2003», визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29 листопада 2005 року № 128 «Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно - ГО ДК «Дніпро».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року в частині відмови у позові про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно скасовано, провадження у справі закрито. В іншій частині постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року в нескасованій частині залишено без змін.
Судовими рішеннями у справі № 2а-2584/10 встановлено, що міська база відпочинку вчителів створена в 1969 році на АДРЕСА_1 згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 травня 1969 року № 314. Майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста і складається з 54 літніх будинків та господарських споруд, які перебувають на балансах загальноосвітніх навчальних закладів загальною балансовою вартістю 157 000,30 грн.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10 червня 1980 року № 358 Черкаському обкому профспілки працівників освіти за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка площею 1,67 га під базу відпочинку вчителів.
На підставі клопотання Виконавчого комітету Черкаської міської ради рішенням сесії Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року № 2-5 земельна ділянка площею 1,67 га вилучена із підпорядкування обкому профспілки працівників освіти та передана Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Наказом Управління освіти від 19 травня 1995 року № 72 затверджено положення про міську базу відпочинку для вчителів, створену в 1969 році згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 травня 1969 року № 314 для організації оздоровлення педагогічних та інших кадрів системи освіти міста. Майно бази належить до комунальної власності. Приватизація літніх будинків заборонена.
Відповідно до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року № 46-р Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради 22 вересня 1995 року для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району Черкаська районна рада видала державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га.
01 червня 2003 року між Міським управлінням освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради та ГО ДК «Дніпро» укладено договір про спільну діяльність, предметом якого визначено об`єднання майна та зусиль спільно діяти у сфері утримання та експлуатації бази відпочинку, що знаходиться на балансі Міського управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради для створення належних санітарно-гігієнічних умов для відпочинку, проведення ремонтів будинків та утримання території, монтаж та експлуатації електромереж, водопостачання.
Рішенням третьої сесії Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року № 3-531 база відпочинку вчителів передана в оперативне управління Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
29 листопада 2005 року рішенням Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради № 128 на підставі листа голови правління ГО ДК «Дніпро» Широкова О.О. надано дозвіл на оформлення за ГО ДК «Дніпро» права приватної власності на нерухоме майно - комплекс будівель на АДРЕСА_1 , вирішено доручити Черкаському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності.
2.2. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 436420033 від 22.07.2025, ОСОБА_1 є власником будинку відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв. м, реєстраційний номер 29844726.
Актом комісії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 23.06.2023 встановлено, що на території бази відпочинку вчителів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , наявний ряд самочинних будівництв, у тому числі і будинку відпочинку «П-2», право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 . Ознаки використання та періодичного проживання - відсутні, демонтовано вікна, двері, зовнішнє покриття даху, маються сліди затікання та руйнування.
2.3. Згідно з інформацією, відображеною у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Витязі з технічної документації про нормативно - грошову оцінку, земельна ділянказ кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095, площею 1,67 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 438098983 від 04.08.2025, власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095, площею 1,67 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є Будищенська сільська рада (номер відомостей про речове право: 46650394), право постійного користування зареєстровано за Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, для бази відпочинку вчителів (номер запису про інше речове право: 36844941).
2.4. Листом № 24-866ВИХ-25 від 14.07.2025 Черкаська обласна прокуратура просить проінформувати щодо намірів Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради вжиття заходів судового захисту інтересів територіальної громади міста Черкаси, або ж про причини неможливості їх вжиття. Вказано про те, що у разі не вжиття заходів представницького характеру суб`єктами владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, Черкаською обласною прокуратурою буде вирішено питання про пред`явлення позовної заяви в інтересах територіальної громади м. Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо про усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Листом № 702/772-12/01-22 від 17.07.2025 Черкаську обласну прокуратуру повідомлено про те, що Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради не вживалися заходи порушеного права.
Черкаською обласною прокуратурою повідомлено Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») про те, що підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095, шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого будинку для відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
3.2. Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (оренду). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користування, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК України).
3.3. Відповідно до статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально- туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
Згідно з частиною першою, пунктом «в» частини другої, частиною третьою статті 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (частина 1, пункт «г» частини другої статті 61 ЗК України). Подібні положення містяться у статтях 88, 89 Водного кодексу України.
3.4. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. При цьому, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
3.5. Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною другою статті 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.6. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд вважає за необхідне вказати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У даному випадку Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради знав про допущення порушення інтересів держави та територіальної громади з листа прокурора та з власних інформаційних джерел, мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
У свою чергу, прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», проте компетентний орган повідомив, що ним не вживалися заходи представницького характеру шляхом подачі відповідного позову до суду.
Вказані вище обставини, на думку суду, є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
4.2. Стверджуючи про самочинний характер будівництва спірного об`єкта нерухомості на земельній ділянці комунальної форми власності, яка під такі цілі не відводилася, прокурор в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся з позовом у цій справі до суду з вимогами про скасування незаконно проведеної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем та зобов`язання останнього усунути порушення права власності територіальної громади міста на земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва.
Сукупність доказів, а саме: державний акт від 22 вересня 1995 року, рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10.06.1980 № 358, від 28.10.1994 № 2-5, наказом управління освіти від 19.05.1995 № 72, витяги з Державного земельного кадастру та технічної документації, Угода № 114 від 01 березня 2008 року, довідки ГО «ДК «Дніпро», документи технічної інвентаризації, постанова Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у справі №2-229/2010, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 у справі № К/9991/34858/11 підтверджує право користування земельною ділянкою за позивачем, відсутність у відповідача права на її забудову, рекреаційне призначення земельної ділянки та її використання під базу відпочинку вчителів, факт здійснення ним будівництва та самочинний характер спірного об`єкта.
Доказів припинення права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого Державним актом від 22 вересня 1995 року, суду не надано. Так само відсутні докази прийняття компетентним органом рішення про вилучення земельної ділянки, припинення права постійного користування позивача або передачу цієї земельної ділянки чи її частини ОСОБА_1 .
Цей висновок узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11, якою залишено без змін судові рішення щодо правового статусу земельної ділянки та майна бази відпочинку. Зазначені судові рішення мають значення для цієї справи в частині встановлених ними обставин щодо правового режиму земельної ділянки, належності майна бази відпочинку та відсутності належних правових підстав для розпорядження ним особами, які не були уповноважені на це законом.
Таким чином, Державний акт від 22 вересня 1995 року, розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року, рішення органів влади 1980 та 1994 років, відомості Державного земельного кадастру та судові рішення у справі № К/9991/34858/11 у своїй сукупності підтверджують право користування земельною ділянкою за позивачем, її площу, правовий режим і цільове призначення.
Факт будівництва ОСОБА_1 підтверджується Актом комісії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 23.06.2023 та довідкою голови правління ГО «ДК «Дніпро» від 27 листопада 2009 року, відповідно до якої відповідач за власні кошти та з власних матеріалів побудував будинок «П-2».
Матеріали справи також не містять документа компетентного органу, який надавав би ОСОБА_1 право виконувати будівельні роботи, або доказів затвердження проєктної документації. Відсутні й докази прийняття спірного об`єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку. Отже, будинок зведено на земельній ділянці, не відведеній відповідачу для цієї мети, без належних дозвільних і проєктних документів.
Зазначені обставини узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року, якою в позові ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний об`єкт відмовлено. При цьому суд бере до уваги не лише результат розгляду тієї справи, а й установлені в ній обставини щодо відсутності у ОСОБА_1 належного права на земельну ділянку та документів, які підтверджували б правомірність будівництва.
Вказані обставини встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року у справі №2-229/2010, а тому на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню при розгляді цієї справи не підлягають, оскільки у ній беруть участь особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Таким чином, оскільки земельна ділянка не була відведена ОСОБА_1 для будівництва, відсутній належний документ на виконання будівельних робіт, не підтверджено затвердження проєктної документації та не встановлено прийняття об`єкта в експлуатацію, суд вважає, що спірний будинок є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України.
Існування спірного будинку на земельній ділянці рекреаційного призначення, наданій для бази відпочинку вчителів, безпосередньо перешкоджає її використанню відповідно до встановленого правового режиму. Порушення полягає не лише у самому факті розміщення будинку, а й у тому, що його існування фактично займає частину земельної ділянки, обмежує можливість її використання за цільовим призначенням, перешкоджає реалізації прав землекористувача та створює триваючий стан незаконного користування земельною ділянкою.
Належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Оскільки будинок розташований на земельній ділянці, не відведеній ОСОБА_1 для будівництва, без належних дозвільних і проектних документів, а його існування перешкоджає здійсненню права користування та розпорядження земельною ділянкою, вимога про її звільнення шляхом знесення (демонтажу) будинку для відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, враховуючи що державна реєстрація прав приватної власності на спірну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно була здійснена на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, суд вважає, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно у даному випадку є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки наявність відповідного запису у державному реєстрі безсумнівно порушує права власника земельної ділянки, де знаходиться нерухоме майно, яким фактично користується відповідач, так як він залишатиметься титульним володільцем відповідного майна, чим обтяжуватиме права щодо земельної ділянки, на якій таке майно знаходиться.
За таких обставин позов у частині вимог про усунення перешкод державі в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно підлягає задоволенню.
4.3. Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, а також шляхом її звільнення через знесення (демонтаж).
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 28.07.2025 про сплату судового збору в сумі 6 056,00 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури суму понесених судових витрат в розмірі 6 056,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 83 89, 95, 133, 141, 263, 352, 354 ЦПК України суд,-
УХВАЛИВ:
Позов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, задовольнити.
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095 комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку, за адресою по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095 комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку, за адресою по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29844726).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ у м. Київ) судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова