ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Львів Справа № 926/1469/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М., Галушко Н.А.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Сивик А.П.,
відповідача: Кузнєцова І.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 21.07.2026 (вх. суду від 21.07.2026 № 01-05/2417/26)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 (повне рішення складено 07.07.2026, суддя Гушилик С.М.)
у справі № 926/1469/26
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Чернівціобленерго", м. Чернівці
про: стягнення 2 253 801,98 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про стягнення коштів в розмірі 2 253 801,98 грн, з яких: 3% річних в сумі 679 252,29 грн та інфляційних в сумі 1 574 549,69 грн за періоди з січня по березень 2025 року, з квітня по червень 2025 року та з вересня 2025 року по лютий 2026 року, які виникли внаслідок неналежного виконання договору № 0517-02041-ПП від 01.01.2024 року про надання послуг з передачі електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних в сумі 6 792 52,29 грн, інфляційні в сумі 1 516 796,86 грн та судовий збір в сумі 26 353,25 грн. В решті вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення 3% річних в сумі 6 792 52,29 грн, однак відмовив у стягненні 57 752,83 грн інфляційних втрат. Суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою системи "ЛІГА360", згідно якого на суму боргу 8 168 716,44 грн за період з 16.01.2026 року по 25.02.2026 року інфляційне збільшення становить 81 687,16 грн, а не як заявлено позивачем 139 439,99 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 57 752,83 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволити.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції при здійсненні розрахунку інфляційних втрат на суму боргу 8 168 716,44 грн за період з 16.01.2026 року по 25.02.2026 року помилково врахував лише індекс інфляції за лютий 2026 року (101,0), не врахувавши при цьому індекс інфляції за січень 2026 року (100,7), через що нарахована сума склала лише 81 687,16 грн., що на 57 752,83 грн менше від суми, нарахованої позивачем.
Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 926/1469/26 - залишити без змін.
Відповідач вказує, що враховуючи, що відповідно до умов Договору строк виконання грошового зобов`язання спливав 15.01.2026 включно, а прострочення виникло лише з 16.01.2026, то суд першої інстанції правильно застосував правовий висновок Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та відмовив у нарахуванні інфляційних втрат за січень 2026.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 справу № 926/1469/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Шаповала Д.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 у складі колегії суддів: головуючого - судді Бонк Т.Б., суддів: Бойко С.М. та Шаповала Д.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 21.07.2026 (вх. суду від 21.07.2026 № 01-05/2417/26) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 926/1469/26; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.
06.08.2026 матеріали справи надійшли до Західного апеляційного господарського суду.
Враховуючи те, що суддя Шаповал Д.В. у період з 31.07.2026 по 28.08.2026 перебував у відпустці, а головуючий суддя Бонк Т.Б. та суддя Бойко С.М. перебували у відпустці з 17.08.2026 по 04.09.2026, для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, керівник апарату розпорядився провести повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.
Ухвалою суду від 12.08.2026 справу №926/1469/26 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Галушко Н.А; призначено справу №926/1469/26 до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2026.
У судовому засіданні 28.09.2026 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги відповідач заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
15.11.2023 року НЕК "Укренерго" листом №01/61623 повідомило Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії із ідентифікатором договору №0517-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 року (далі - договір), за умовами п.1.1 якого, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього Договору згідно з заявою- приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Згідно з п.2.1 Договору OCП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.5.1 договору для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI KCП на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.
Про надання послуг з передачі електричної енергії користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п.6.2 договору).
За умовами п.6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Згідно з п.п.1 п.7.1 договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за Послугу.
При невиконанні aбo неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України (п.9.1 договору).
Відповідно до п.п.2 п.9.3 договору, користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п.10.3 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день ix доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцію про вручення одержувачеві, яка підписуються його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджуються підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляються стороною на виконання цього договору через сервіс, вважаються одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені (п.10.5 договору).
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п.14.1 договору).
Доказів розірвання договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0517-02041-ПП від 01.01.2024 року або визнання недійсним матеріали справи не містять.
У зв`язку із систематичною несплатою за надані послуги за договором, у відповідача перед позивачем виникли заборгованості за надані послуги у період з січня по березень 2025 року в розмірі 60926238,94 та за період з квітня по червень 2025 року в сумі 373750404,36 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1498/25 від 03.09.2025 року, яке набрало законної сили 06.10.2025 року, позовні вимоги ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до АТ "Чернівціобленерго" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг передачі електричної енергії у сумі 60926238,94 грн задоволено частково, закрито провадження у справі №926/1498/25 у частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 60228979,47 грн та стягнуто з останнього на користь позивача суму основного боргу в розмірі 154787,06 грн за період з січня по березень 2025 року, 3% річних в розмірі 203589,95 грн та інфляційні в розмірі 338755,12 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2809/25 від 21.01.2026 року, яке набрало законної сили 20.02.2026 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з АТ "Чернівціобленерго" на користь ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних в розмірі 242195,61 грн, інфляційні в розмірі 288316,41 грн за період з квітня по червень 2025 року, та провадження у справі №926/2809/25 в частині стягнення основної суми заборгованості в сумі 37219982,34 грн закрито.
Також, під час дії договору про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідачем за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року нарощено заборгованість у зв`язку із несвоєчасними сплатами за актами приймання-передачі а саме: №Пра-0012806 за вересень 2025 року, №Пра-0013446 за жовтень 2025 року, №Пра-0014126 за листопад 2025 року, №Пра-0014797 за грудень 2025 року, №Пра-0015482 за січень 2026 року, №Пра-0016257 за лютий 2026 року, та актами коригування:№Пра-К-0011346 від 03.09.2025 року, №Прав-К-0011824 від 03.10.2025 року, №Пра-К-0011957 від 06.10.2025 року, №Пра-К-0012419 від 04.11.2025 року, №Пра-К-0012893 від 04.12.2025 року, №Пра-К0013421 від 02.01.2026 року, №Пра-К-02.01.2026 року, №Прав-К-0013721 від 09.02.2026 року та №Пра-К-0013986 від 06.03.2026 рокую.
На виконання рішень у справах №926/1498/25 та №926/2809/25, АТ "Чернівціобленерго" сплачено заборгованість на загальну суму 73108391,46 грн за платіжними інструкціями: №AU/GV-9310 від 10.04.2026 року, №10734 від 09.10.2025 року, №10735 від 09.10.2025 року, №10829 від 15.10.2025 року, №11246 від 31.10.2025 року, №11370 від 06.11.2025 року, №11592 від 13.11.2025 року, №11656 від 17.11.2025 року, №11986 від 27.11.2025 року, №12515 від 12.12.2025 року, №12892 від 29.12.2025 року, №13084 від 08.01.2026 року, №13445 від 29.01.2029 року, №13969 від 26.02.2026 року, №14181 від 09.03.2026 року, №14203 від 11.03.2026 року та №14223 від 13.03.2026 року.
Згідно із ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними та об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, встановлені в рішеннях Господарського суду Чернівецької області у справах №926/1498/25 та №926/2809/25 щодо порушення АТ "Чернівціобленерго" умов договору №0517-02041-ПП від 01.01.2024 року про надання послуг з передачі електричної енергії та наявної заборгованості за період з січня по березень 2025 року та з квітня по червень 2025 року - є преюдиційними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають повторному доказуванню.
Що ж стосується нарахувань за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року, яка виникла за актами приймання-передачі а саме: №Пра-0012806 за вересень 2025 року, №Пра-0013446 за жовтень 2025 року, №Пра-0014126 за листопад 2025 року, №Пра-0014797 за грудень 2025 року, №Пра-0015482 за січень 2026 року, №Пра-0016257 за лютий 2026 року, та актами коригування:№Пра-К-0011346 від 03.09.2025 року, №Прав-К-0011824 від 03.10.2025 року, №Пра-К-0011957 від 06.10.2025 року, №Пра-К-0012419 від 04.11.2025 року, №Пра-К-0012893 від 04.12.2025 року, №Пра-К0013421 від 02.01.2026 року, №Пра-К-02.01.2026 року, №Прав-К-0013721 від 09.02.2026 року та №Пра-К-0013986 від 06.03.2026 року, слід зазначити таке.
У зв`язку з тим, що АТ "Чернівціобленерго" розрахувалось частково за надані послуги за договором за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року, позивач за вказаний період здійснив нарахування 3% річних в сумі 184854,75 грн та інфляційні в сумі 139439,99 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ "Чернівціобленерго" свою заборгованість, яка стягнута по рішенню суду у справах № 926/1498/25 та № 926/2809/25 погасило, що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних в розмірі 494397,54 грн за період з січня по червень 2025 року та інфляційних в розмірі 1010109,70 грн за аналогічний період, за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року 3% річних в сумі 184854,75 грн та інфляційні в сумі 139439,99 грн, та які просив суд стягнути.
Відповідач факту несвоєчасної оплати за отримані послуги з передачі електричної енергії не заперечує.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 57 752,83 грн інфляційних втрат.
Як було зазначено вище, апелянт вважає, що суд першої інстанції при розрахунку інфляційних втрат на суму боргу 8 168 716,44 грн за період прострочення відповідачем виконання зобов`язань з 16.01.2026 по 25.02.2026 - безпідставно не взяв до уваги індекс інфляції за січень 2026, а лише за лютий 2026.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Частиною 1 ст.614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19, на яку посилався і суд першої інстанції, і сторони у цій справі:
«Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
26.Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.»
Як слідує з матеріалів справи, 11.01.2026 року відповідач отримав Акт приймання-передачі за грудень 2025 року від 31 грудня 2025 року на суму 21 514 550,32 грн. Відповідно до акту та рахунку-фактури від 12.01.2026 року (отриманого відповідачем 12.01.2026 року), з врахуванням пунктів 6.4. та 6.6. Договору, відповідач повинен був здійснив оплату фактично наданих у грудні 2025 року послуг до 15.01.2026 року.
Надані згідно Акту від 30.09.2025 року у грудні 2025 року послуги передачі електричної енергії відповідач оплатив таким чином: 13 345 833,88 грн оплачено по планових платежах за грудень 2025 року (платіжні інструкції № 12892 від 29.12.2025 року, № 13084 від 08.01.2026 року), 26.02.2026 року на суму 8 168 716,44 грн. (платіжна інструкція № 13969), всього на суму 21 514 550,32 грн. Отже, прострочення зобов`язання виникло з 16.01.2026 року по 25.02.2026 року (41 день, сума заборгованості 8168 716,44 грн).
Вищевказані обставини ніким з сторін у цій справі не заперечуються.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2026 у справі № 910/2840/25 зазначив, що висновки, які викладені у наведеній вище постанові об`єднаної палати підлягають застосуванню в разі повного погашення боргу, що припадає на неповний місяць (з 1 до 15 числа відповідного місяця), а також у разі виникнення боргу в неповному місяці (якщо строк виконання грошового зобов`язання припадає з 16 до 31 числа відповідного місяця). За таких обставин інфляційна складова боргу не нараховується.
Водночас згідно з усталеними висновками Верховного Суду, у разі якщо у конкретному місяці сума боргу зменшується лише частково (на певну суму), і надалі борг продовжує існувати, підстави для ненарахування інфляції за цей місяць відсутні. Зворотне означало б, що боржник, який щомісяця з 1 до 15 числа формально сплачує кредитору частину боргу (яка може бути незначною порівняно із загальною сумою боргу), повністю звільняється від обов`язку сплати інфляційних втрат з їх виключенням зі складу грошового зобов`язання. Такого змісту висновки викладені у низці постанов Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/6802/21, від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, від 29.07.2020 у справі № 914/1470/19, від 03.07.2024 у справі № 910/7722/23, тощо.
Крім цього, у вищезазначеній постанові об`єднаної палати у абзацах 2-4 пункту 33 вказано: «…у грудні 2018 року прострочення відповідача тривало з 17-го по 31-й день календарного місяця грудня, тобто 15 календарних днів. Отже, за період з 17 по 31 грудня 2018 року прострочення склало менше пів місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про відмову в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за прострочення в оплаті продукції у грудні 2018 року.»
У даних правовідносинах строк виконання грошового зобов`язання за грудень 2025 року припав на 15 січня 2026 року, прострочення відповідача тривало з 16 січня 2026 року по 25 лютого 2026 року включно, тобто 16 (шістнадцять) днів січня та 25 (двадцять п`ять) днів лютого.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції при розрахунку інфляційних втрат на суму боргу 8 168 716,44 грн за період прострочення відповідачем виконання зобов`язань з 16.01.2026 по 25.02.2026 - помилково не врахував, що прострочення відповідача у січні 2026 році склало більше ніж пів місяця, тому слід врахувати інфляцію у цьому місяці. До того ж, борг відповідача і надалі існував та повністю відповідач погасив заборгованість перед позивачем за грудень 2025 року - 26.02.2026.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс інфляції у січні 2026 встановлено 100,7, а у лютому 2026 - 101,00. Отже, колегія суддів погоджується з розрахунком апелянта, відповідно до якого інфляційні втрати за період прострочення відповідачем виконання зобов`язання з 16.01.2026 по 25.02.2026 на суму боргу 8 168 716,44 грн складають 139 439,99 гривень.
Враховуючи викладене, доводи скаржника знайшли своє підтвердження та слугують підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 57 752,83 гривень інфляційних втрат.
Щодо задоволення у решті позовних вимог, то такі знаходяться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України, колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині задоволення у таких позовних вимогах, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 926/1469/26 частковому скасуванню.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений судовий збір ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню скаржнику за рахунок АТ "Чернівціобленерго".
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 21.07.2026 (вх. суду від 21.07.2026 № 01-05/2417/26) - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 926/1469/26 - скасувати в частині відмови у стягненні 57 752,83 гривень інфляційних втрат. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 викласти в такій редакції:
« 2. Стягнути з Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, б.23-А, код 00130760) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, б.25, код 00100227) 3% річних в сумі 679 252,29 грн, інфляційні втрати в сумі 1 574 549,99 грн та судовий збір в сумі 27 045,62 грн.»
В решті рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 926/1469/26 - залишити без змін.
3. Здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, б.23-А, код 00130760) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, б.25, код 00100227) 3 993,60 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
4. Господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Н.А. Галушко