ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2026 р. Справа № 920/426/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивачки: не з`явився
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. Колективного підприємства "Торговий дім";
2. ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 (повне рішення складено та підписано 14.07.2026) (суддя Короленко В.Л.)
у справі № 920/426/26 Господарського суду Сумської області
за позовом ОСОБА_1
до Колективного підприємства "Торговий дім"
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Колективного підприємства "Торговий дім" (далі - КП "Торговий дім", підприємство, відповідач), в якому просила суд зобов`язати КП "Торговий дім" (код ЄДРПОУ 14007359) надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії:
- усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу;
- усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік;
- повної фінансової звітності (з розшифровкою статей витрат) за період з 2020 по 2023 рік.
Позовні вимоги мотивовано безпідставними відмовами відповідача у наданні позивачці як засновнику КП "Торговий дім" документів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 позов задоволено частково та зобов`язано КП "Торговий дім" надати засновнику ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії фінансової звітності за період з 2020 по 2023 рік (з розшифровкою статей витрат). В іншому відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про надання копій усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу, суд виходив із того, що ні адвокат, ні позивачка із запитом щодо отримання таких документів до відповідача не звертались, відтак порушення прав позивачки на отримання відповідної інформації зі сторони відповідача відсутнє.
Також суд дійшов висновку про відсутність факту порушення прав позивачки в частині позовних вимог про зобов`язання КП "Торговий дім" надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень представника позивачки на отримання інформації з обмеженим доступом, а також доказів особистого звернення позивачки до відповідача із запитом про надання відповідної інформації. Відтак суд погодився з доводами відповідача, що КП "Торговий дім" не зобов`язане було надавати адвокату запитувані копії договорів оренди, які містять інформацію з обмеженим доступом, враховуючи відсутність документів, з яких вбачається, що позивачка надала адвокату право на отримання відповідної інформації.
Задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) повну фінансову звітність (з розшифровкою статей витрат) за період 2020 по 2023 рік, суд виходив із того, що в матеріалах справи містяться докази надсилання представнику позивачки фінансової звітності КП "Торговий дім" за 2020-2025 роки за змістом і формою фінансової звітності малого підприємства, разом із цим у матеріалах справи відсутні докази, що зазначена звітність має офіційний статус та дійсно надсилалась до органів податкової служби.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26, ОСОБА_1 подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі та зобов`язати відповідача надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, які належали та належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік (за необхідності - з ретушуванням/приховуванням виключно персональних даних фізичних осіб, якщо такі наявні) та усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу за період з 2020 по 2024 роки.
Скаржниця вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування режиму "комерційної таємниці" та "конфіденційної інформації" у вертикальних відносинах між власником (засновником) підприємства та його виконавчим органом (директором); відмовляючи в наданні договорів оренди нерухомого майна, суд першої інстанції проігнорував імперативні положення ч. 1 та 3 ст. 96-1 та п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які гарантують невід`ємне право учасника (засновника) на отримання інформації про діяльність товариства; засновник підприємства є співвласником його майна та носієм вищої корпоративної влади, тому він за своєю правовою природою не є зовнішньою "третьою особою"; оскільки ОСОБА_1 є співвласником підприємства і має безумовне право на доступ до всіх його документів, відмова адвокату з формальних підстав не скасовує факту порушення права власності засновника, який і звернувся із цим позовом; адвокат виступав як представник засновника, який має безумовне корпоративне право на отримання будь-якої інформації про діяльність підприємства, а не як самостійний суб`єкт запиту; відмовляючи адвокату з формальних підстав, суд фактично позбавив самого засновника можливості реалізувати своє право через представника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги КП "Торговий дім" та узагальнення її доводів
КП "Торговий дім" також не погодилось із рішенням Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 та звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити повністю; в іншій частині рішення суду (щодо відмови в задоволенні позовних вимог) залишити без змін.
Скаржник, зокрема, вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд вийшов за межі предмета доказування, поклавши в основу задоволення позову обставину щодо "офіційного статусу" звітності чи факту її подання до податкової служби, про що позивачка не заявляла; суд застосував до вимоги про фінансову звітність інший стандарт, ніж до тотожних за правовою природою вимог про протоколи зборів, хоча фактичні підстави обох вимог є ідентичними; рішенням суду на підприємство покладено обов`язок надати документи, які до звернення до суду від нього ніколи не вимагалися; суд неправильно застосував Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, оскільки вказані законодавчі акти не передбачають такого виду документа як "фінансова звітність з розшифровкою статей витрат"; суд не надав належної оцінки тому, що під час розгляду справи відповідач уже надав представнику позивачки фінансову звітність за відповідні роки та за відповідною формою, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про необхідність повторного покладення на відповідача відповідного обов`язку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання КП "Торговий дім" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Торговий дім" на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26; зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.09.2026 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та КП "Торговий дім" на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 08.09.2026 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на дану апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.09.2026.
Позиції учасників справи
Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу відповідача проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відхилити в повному обсязі, а рішення суду в оскаржуваній відповідачем частині залишити без змін, зазначаючи, зокрема, що доводи відповідача є юридично необґрунтованими, маніпулятивними та такими, що прямо суперечать нормам матеріального права і сталій практиці Верховного Суду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивачки проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній позивачкою частині - без змін, зазначаючи, зокрема, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, ухваленим за результатами повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи на підставі належної оцінки наявних доказів і правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги позивачки не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та підлягають відхиленню.
Позивачка, своєю чергою, подала до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 08.09.2026 позивачка або її представник та представник відповідача не з`явились.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.
Разом із тим, суд враховує заяву КП "Торговий дім", яка надійшла до Північного апеляційного господарського суду 07.09.2026, про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник просить суд розглянути справу без участі відповідача та його представників.
Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання позивачки або її представника та представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційних скарг і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їхньої участі в судовому засіданні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до посвідчення № 330 від 15.01.1995, виданого КП "Торговий дім", станом на 01.01.1995 частка ОСОБА_2 в майні КП "Торговий дім" склала 8 656 200,00 карбованців.
Згідно зі свідоцтвом про одруження від 07.06.2003 серії НОМЕР_1 громадянка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одружилась з громадянином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), отримавши прізвище після одруження - " ОСОБА_2 ".
Таким чином, у зв`язку з одруженням, з 07.06.2003 громадянка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 .
14.05.2010 протоколом загальних зборів засновників КП "Торговий дім" затверджено статут КП "Торговий дім" (далі - Статут).
Відповідно до п. 5.2 Статуту вищим органом правління підприємством є загальні збори учасників.
У пункті 8.2. Статуту визначено, що підприємство щорічно подає засновникам звіт про результати своєї діяльності за минулий період.
Представник позивачки направив КП "Торговий дім" адвокатський запит № 167-1 від 13.08.2024, в якому просив відповідача надати: копію "Положення про дольовий фонд"; інформацію про роки, в які підприємство подавало ОСОБА_1 звіт про результати діяльності КП "Торговий дім", та докази про такі подання; копії звітів про результати діяльності КП "Торговий дім" за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
У відповідь на вказаний адвокатський запит відповідач надіслав представнику позивачки лист № 25 від 16.08.2024, в якому зауважив, що ОСОБА_2 є засновником КП "Торговий дім", але на підприємстві вона ніколи не працювала і не є членом трудового колективу; "Положення про дольовий фонд" на підприємстві не має; про результати діяльності підприємства директор звітується на загальних зборах засновників, на яких присутні всі бажаючі засновники, особисто звіт директора нікому не надсилається; у зв`язку з епідемією коронавірусу загальні збори в 2020-2021 роках не проводилися; у зв`язку з оголошенням в Україні військового стану в 2022-2023 роках загальні збори не проводилися.
20.09.2024 представник позивачки подав відповідачу адвокатські запити, а саме:
- за запитом № 167-3 від 20.09.2024 представник позивачки просив надати такі відомості: чи надавалися об`єкти нерухомого майна, що належать КП "Торговий дім", в оренду; копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- за запитом № 167-4 від 20.09.2024 представник позивачки просив надати такі відомості: яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП та діяльності КП була в 2020 році, 2021 році, 2022 та 2023 роках; надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
26.09.2024 відповідач листами № 27 та № 28 повідомив представника позивачки, що на адвокатські запити № 167-3 та № 167-4 від 20.09.2024 КП "Торговий дім" інформації не може надати, оскільки копії документів та витребувані відомості містять конфіденційну (комерційну) інформацію, що не підлягає розголосу.
30.03.2026 представник позивачки подав відповідачу адвокатські запити, а саме:
- за запитом № 096 від 30.03.2026 представник позивачки просив повідомити, чи надавалися в оренду об`єкти нерухомого майна, що належать КП "Торговий дім", та надати копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2025, 2026 роки;
- за запитом № 097 від 30.03.2026 представник позивачки просив надати інформацію, яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП "Торговий дім" та діяльності КП "Торговий дім" була в 2025, 2026 роках, і надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2024, 2025, 2026 роки.
Листом № 11 від 06.04.2026 відповідач на адвокатський запит представника позивачки № 096 від 30.03.2026 повідомив, що КП "Торговий дім" не зобов`язане та не вправі надавати представнику позивачки запитувані копії договорів оренди, оскільки вони містять інформацію з обмеженим доступом.
Листом № 12 від 06.04.2026 відповідач на адвокатський запит представника позивачки № 097 від 30.03.2026 надіслав фінансову звітність мікропідприємства КП "Торговий дім" за 2020-2024 роки, яку, як зазначив відповідач, зі змісту запитів № 167-1 від 13.08.2024 та № 167-4 від 20.09.2024 можна здогадатись, представник позивачки просив надати.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка зазначила, що відмова директора Деревської В.В. у наданні копій протоколів, договорів оренди та фінансових документів (відповіді № 167-3, № 167-4) є грубим порушенням корпоративних прав позивачки, кваліфікація фінансової звітності як "комерційної таємниці" є прямим порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є протиправною, позивачка вважає, що її порушене право на інформацію та управління підприємством підлягає захисту шляхом примусового зобов`язання відповідача надати відповідні копії документів.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що в контексті правовідносин, які виникли між сторонами, КП "Торговий дім" не вчинило неправомірних дій/бездіяльності щодо ненадання витребуваних учасником підприємства документів, які б призвели до порушення корпоративних прав позивачки як учасника підприємства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юрисдикція господарських судів визначена у ст. 20 ГПК України, за змістом п. 3 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
За ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.
Статтею 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).
Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 ЦК України).
Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачка неодноразово зверталась до відповідача із запитами щодо надання їй інформації.
Так, представником позивачки було направлено КП "Торговий дім" адвокатський запит № 167-1 від 13.08.2024, відповідно до він просив відповідача надати: копію "Положення про дольовий фонд"; інформацію про роки, в які підприємство подавало ОСОБА_1 звіт про результати діяльності КП "Торговий дім", та докази про такі подання; копії звітів про результати діяльності КП "Торговий дім" за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
Відповідач у відповідь на вказаний адвокатський запит у листі № 25 від 16.08.2024 повідомив, що ОСОБА_2 є засновником КП "Торговий дім", але на підприємстві дана особа ніколи не працювала і не є членом трудового колективу; "Положення про дольовий фонд" на підприємстві не має; про результати діяльності підприємства директор звітується на загальних зборах засновників, на яких присутні всі бажаючі засновники, особисто звіт директора нікому не надсилається; у зв`язку з епідемією коронавірусу загальні збори в 2020-2021 роках не проводилися; у зв`язку з оголошенням в Україні військового стану в 2022-2023 роках загальні збори не проводилися.
У подальшому представник позивачки звернувся до відповідача з адвокатськими запитами від 20.09.2024 № 167-3 та № 167-4, в яких просив надати такі відомості: чи надавалися об`єкти нерухомого майна, що належать КП "Торговий дім", в оренду; копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП та діяльності КП була в 2020 році, 2021 році, 2022 та 2023 роках; надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
Відповідач листами від 26.09.2024 № 27 та № 28 у відповідь на адвокатські запити від 20.09.2024 № 167-3 та № 167-4 повідомив представнику позивачки про неможливість надати запитувану в них інформацію, позаяк копії документів та витребувані відомості містять конфіденційну інформацію, що не підлягає розголосу.
30.03.2026 представник позивачки звернувся до відповідача з адвокатськими запитами № 096 та № 097, в яких просив повідомити, чи надавалися в оренду об`єкти нерухомого майна, що належать КП "Торговий дім", та копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2025, 2026 роки; яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП "Торговий дім" та діяльності КП "Торговий дім" була в 2025, 2026 роках, і надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2024, 2025, 2026 роки.
Листом № 11 від 06.04.2026 відповідач на адвокатський запит представника позивачки № 096 від 30.03.2026 повідомив, що КП "Торговий дім" не зобов`язане та не вправі надавати представнику позивачки запитувані копії договорів оренди, оскільки дані документи містять інформацію з обмеженим доступом.
Листом № 12 від 06.04.2026 відповідач на адвокатський запит представника позивачки № 097 від 30.03.2026 надав фінансову звітність мікропідприємства КП "Торговий дім" за 2020-2024 роки.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.
Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, від 29.08.2024 у справі № 922/169/24, від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, від 09.07.2025 у справі № 927/400/24 та в справі № 927/401/24.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що передумовою для надання інформації/копій документів (запитуваних документів) є дія учасника товариства у вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів, оскільки вказані дії не передбачені приписами ЦК України, а Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який передбачає обов`язковість письмової вимоги учасника товариства, регулює правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.
Натомість організаційно-правовою формою відповідача - Колективного підприємства "Торговий дім" не є ні товариство з обмеженою відповідальністю, ні товариство з додатковою відповідальністю.
Отже, вказаний Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а відтак наведені судом першої інстанції правові позиції, з огляду на суб`єктний склад даної справи, не є релевантними до даних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині надання копій усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу, посилаючись на те, що ні адвокат, ні позивачка із запитом про отримання таких документів не звертались.
З даних підстав підлягають відхиленню і доводи скаржника КП "Торговий дім", що оскаржуваним рішенням на підприємство покладено обов`язок надати документи, які до звернення до суду від нього ніколи не вимагалися.
Згідно з приписами ст. 15, 16 ЦК України права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов`язку - надання відповідної інформації.
Відтак позовні вимоги про надання усіх копій протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про надання копій усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених відповідачем щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу, з 2020 року по 2024 рік, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до абз. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги.
Отже, оскільки адвокат діє від імені особи, яку він представляє, відтак він наділений її процесуальними правами та обов`язками, у зв`язку із чим суд вважає обґрунтованими доводи скаржниці ОСОБА_1 , що звертаючись до відповідача з відповідними запитами на інформацію, адвокат виступав не як самостійний суб`єкт запиту, а як представник засновника, який має безумовне корпоративне право на отримання будь-якої інформації про діяльність підприємства.
За приписами абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства. Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19 ).
Разом із тим, Законом України "Про захист персональних даних" визначено, що цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
У ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" зазначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
Згідно із ч. 4-6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім`я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З огляду на зазначене, при наданні доступу до документів КП "Торговий дім", які містять персональні дані фізичних осіб, суб`єктам виконання необхідно дотримуватися вимог Закону України "Про захист персональних даних" з ретушуванням/приховуванням персональних даних фізичних осіб.
Також, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних, у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків про те, що КП "Торговий дім" не зобов`язане було надавати адвокату запитувані копії договорів оренди, які містять інформацію з обмеженим доступом, посилаючись на те, що така інформація не може надаватись за запитом адвоката, та відсутність документів, з яких вбачається, що позивачка надала адвокату право на отримання відповідної інформації з обмеженим доступом.
Отже, копії усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених відповідачем щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу, з 2020 року по 2024 рік, підлягають наданню позивачці з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Таким чином, оскільки надання визначених позивачкою як учасником КП "Торговий дім" документів є обов`язком відповідача згідно з приписами ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" і, відповідно, ненадання відповідачем запитуваної його учасником інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси такого учасника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії всіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу та усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Перевіряючи доводи скаржника КП "Торговий дім" щодо неправильного застосування судом першої інстанції Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1, оскільки вказані законодавчі акти не передбачають такого виду документа як "фінансова звітність з розшифровкою статей витрат", колегія суддів зазначає таке.
Фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV)).
Пунктом 4 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі - П(С)БО-І), визначено, що метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (пункт 1 розділу ІІ П(С)БО-І).
За змістом статті 11 Закону № 996-XIV підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та /або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств (пункт 4 розділу ІІІ П(С)БО-І).
Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником КП "Торговий дім" в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять доказів надсилання представнику позивачки саме тієї фінансової звітності КП "Торговий дім" за 2020-2025 роки, яка надсилалась до органів податкової служби.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції враховує, що КП "Торговий дім" має прямий законодавчий обов`язок, відповідно до приписів ЦК України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту, надавати своїм учасникам інформацію про діяльність підприємства, а засновник підприємства, відповідно, має право отримувати таку інформацію щодо його діяльності в повному обсязі, відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) повну фінансову звітність (з розшифровкою статей витрат) за період з 2020 по 2023 рік є правомірною.
Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника КП "Торговий дім" щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли підтвердження під час апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 у частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії всіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу та усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.
Натомість підстави для задоволення апеляційної скарги КП "Торговий дім" відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За загальним правилом, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Відтак, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Торговий дім" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 у частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії всіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу та усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству, з 2020 року по 2024 рік - скасувати.
4. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Зобов`язати Колективне підприємство "Торговий дім" (вул. Соборна, буд. 14, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код ЄДРПОУ 14007359) надати засновнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії:
- усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу Колективного підприємства "Торговий дім";
- усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених Колективним підприємством "Торговий дім" щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать Колективному підприємству "Торговий дім", з 2020 року по 2024 рік.
6. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 залишити без змін.
7. Судові витрати Колективного підприємства "Торговий дім" покласти на відповідача.
8. Стягнути з Колективного підприємства "Торговий дім" (вул. Соборна, буд. 14, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код ЄДРПОУ 14007359) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору за подання позовної заяви та 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
9. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
10. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2026 у справі № 920/426/26 в частині, яка не була скасована.
11. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
12. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.09.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська