ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/3443/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом Одеської міської ради
до відповідача - Приватного підприємства "МЕДІКАМІР"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради
про стягнення 1330241,59грн
До суду надійшла позовна заява Одеської міської ради до Приватного підприємства "МЕДІКАМІР" про стягнення 1330241,59грн заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 20.12.2003, з яких - 1068205,13грн основного боргу, 175112,65 грн інфляційних, 48420,48грн 3% річних та 38503,30 грн пені.
Ухвалою від 24.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив. Крім того, залучено третю особу - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради.
Також суд звернув увагу відповідача на необхідність зареєструвати електронний кабінет.
Ухвалою від 24.08.2026 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Третя особа отримала ухвалу 28.08.2026 в електронному кабінеті.
Третя особа подала письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги.
Ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана судом на адресу відповідача, зазначену в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - м. Одеса, вул. Балківська 77/79, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній".
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
20.12.2003 між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Росія» (назва якого 17.06.2020 змінена на Приватне підприємство «МЕДІКАМІР» (далі - ПП «МЕДІКАМІР») укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, загальною площею 1 262,00 кв.м (далі - Договір).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М. 20.12.2003 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1511.
Відповідно до п. 1.2 розділу 1 Договору земельна ділянка загальною площею 1 262,00 кв.м надається у володіння та користування орендаря, а саме:
- земельна ділянка площею 1 069,00 кв.м для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону і гостьової автостоянки (терміном на 25 років) (у тому числі, на період будівництва терміном на 2 роки);
- земельна ділянка площею 193,00 кв.м. для організації будівництва та благоустрою прилеглої території (терміном на 2 роки).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.11.2024 р. НВ-9955122642024 датою державної реєстрації земельної ділянки площею 1 069,00 кв.м є 02.02.2004 р.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2026 р. № 478518711, право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю медичного центру площею 370,9 кв.м зареєстровано 30.11.2017 за ПП «МЕДІКАМІР» на підставі технічного паспорту від 28.11.2017 р., виданого фізичною особою-підприємцем Топаловою С.О. (далі - ФОП Топалова С.О.); висновку щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 28.11.2017 р. № 22, виданого ФОП Топаловою С.О.; свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю автосалону від 19.11.2008 р. серії САС № 193389, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради (РНОНМ: 1428882551101).
Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:16:014:0001, загальною площею 1 069,00 кв.м, власником якої є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, у ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно з п. 2.5 розділу 2 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема, право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Вказане також кореспондується з п.п. 3.1.2 п. 3.1 розділу 3 Договору, в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) обставини, які встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв`язку з неналежним виконанням ПП «МЕДІКАМІР» умов укладеного між сторонами Договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати Одеська міська рада вже зверталась до Господарського суду Одеської області з позовом в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. у справі № 916/1009/23. Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2023 р. провадження закрито у зв`язку з погашення ПП «МЕДІКАМІР» заборгованості за Договором, тобто за відсутності предмету спору.
Однак, з січня 2023 року ПП «МЕДІКАМІР» продовжує не виконувати обов`язки за Договором щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості в сумі 1068205,13грн.
Так, внаслідок неналежного виконання Орендарем обов`язку зі сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (правонаступник - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) на адресу відповідача - ПП «МЕДІКАМІР» направлено претензію від 16.07.2024 р. № 01-13/1135 щодо необхідності сплати заборгованості за Договором.
Втім, заборгованість залишається непогашеною.
Таким чином, у період з 01.01.2023 р. по 31.03.2026 р. ПП «МЕДІКАМІР» не виконало належним чином обов`язок за Договором щодо сплати орендної плати, що прямо суперечить вищенаведеним положенням законодавства, Договору та зумовило звернення Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області з даним позовом.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди .
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Крім того, згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з п. 2.2 договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця.
Відповідно до п. 1.4 розділу 1 Договору грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складала 295 762,32 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. у справі № 916/3993/14 (набрало законної сили 23.12.2014 р.) внесено зміни до Договору та викладено п. 1.4 останнього у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону і гостьової автостоянки площею 1 069,00 кв. м становить 3 104 461,52 грн згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.04.2013 р. № 47/П, складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області».
Також згідно з вказаним рішенням суду викладено п. 2.2 Договору у наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону і гостьової автостоянки площею 1 069,00 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 155 223,08 грн на рік».
Таким чином, Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (далі - Департамент) здійснено розрахунок заборгованості ПП «МЕДІКАМІР» зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
На підставі рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. № 6761-VI «Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 р. № 756-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 1 січня 2017 року.
Відповідно до положень ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.10.2020 р. № 1640, складеним Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1 069,00 кв.м становить 4 762 801,18 грн.
Разом з тим, з 01.01.2017 р. до теперішнього часу нормативна грошова оцінка земель м. Одеси не змінювалась, а тому при розрахунку розміру заборгованості Одеською міською радою правомірно використано відомості, які містяться у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.10.2020 р. № 1640.
Як вже зазначено вище, згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2020 р. № 1640 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:014:0001 складає 4 762 801,18 грн.
Орендна плата за землю за 2020 рік розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 238 140,06 грн.
Згідно з ст. 289 ПК України нормативно-грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на рівень інфляції, що публікується Держгеокадастром України:
238 140,06 грн * 1,1 (інд 2021 р.) * 1,15 (інд 2022 р.) = 301 247,17 грн (орендна плата 2023 р.);
301 247,17 грн / 12 міс. = 25 103,93 грн (щомісячно);
301 247,17 грн * 1,051 (інд 2023 р.) = 316 610,78 грн (орендна плата 2024 р.);
316 610,78 грн / 12 міс. = 26 384,23 грн (щомісячно);
316 610,78 грн * 1,12 = 354 604,07 грн (орендна плата 2025 р.);
354 604,07 грн / 12 міс. = 29 550,34 грн (щомісячно);
354 604,07 грн * 1,08 = 382 972,40 грн (орендна плата 2026 р.);
382 972,40 грн / 12 міс. = 31 914,37 грн (щомісячно).
З урахуванням викладеного Департаментом розрахована заборгованість ПП «МЕДІКАМІР» за Договором у період з 01.01.2023 р. по 31.03.2026 р. у розмірі 1 068 205,13грн. Відповідний розрахунок заборгованості додано до позову.
Відповідач не подав до суду доказів сплати, тому позовні вимоги про стягнення 1 068 205,13грн основного боргу підлягають задоволенню.
Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 30.01.2019 р. у справі № 922/175/18 визначено, що за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також, беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
У зв`язку з простроченням відповідачем оплати орендної плати, позивач нарахував 175112,65 грн інфляційних, 48420,48грн 3% річних станом на 30.04.2026.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно і вимоги в цій частині теж підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 38503,30 грн пені, нарахованої станом на 30.04.2026.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України, чинного на момент укладання Договору) передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно із ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойка (пеня) штраф, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.
Положеннями п. 5.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої п. 2 договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Судом перевірено правильність розрахунку пені, наданого позивачем, і встановлено, що вимоги про стягнення 38503,30грн пені є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Суд враховує, що позивач надав докази сплати 22533,87грн судового збору.
Але, враховуючи подання позову через Електронний суд, позивач відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен був сплатити 15962,90грн судового збору.
Отже, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 15962,90грн покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Витрати позивача зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову не відшкодовуються, оскільки суд відмовив в задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства "МЕДІКАМІР" (код 32184649, м. Одеса, вул. Балківська, 77/79) на користь Одеської міської ради (код 26597691, м. Одеса площа Думська 1) 1068205,13грн основного боргу, 175112,65 грн інфляційних, 48420,48грн 3% річних та 38503,30 грн пені.
3. Стягнути з Приватного підприємства "МЕДІКАМІР" (код 32184649, м. Одеса, вул. Балківська, 77/79) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, будинок 1, код ЄДРПОУ 26597691) на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, р/р [рахунок приховано], в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 15962,90грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 р.
Суддя В.В. Литвинова