УХВАЛА
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 159/5226/25
провадження № 61-10724ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 01 травня 2026 року, яку залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду, 15 липня 2026 року провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2021 року справа №159/4146/17 було постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме між позивачем та відповідачем з вимогами визнання недійсною додаткову угоду до кредитного договору.
12 серпня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 липня 2026 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Окрім того, заявник зазначає, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції застосували пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі №170/499/23,
від 05 грудня 2019 року у справі № 826/3678/16 (пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник зазначає, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 01 травня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду
від 15 липня 2026 року.
Витребувати з Ковельського міськрайонного суду Волинської області матеріали справи № 159/5226/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська