УХВАЛА
18 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 308/14808/19
провадження № 61-11365ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, індексацію грошових доходів, стягнення компенсації із урахуванням індексу інфляції втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати,
постановив ухвалу про таке:
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачки) звернувся до суду з позовом до Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» (далі - відповідач), у березні 2022 року подав суду позов в кінцевій редакції з відповідними додатками, за яким просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти, що належать до заробітної плати в сумі 142 794, 95 грн, що складає:
- суму заборгованість по заробітні платі 10 127,00 грн;
- суму компенсації за основну невикористану відпустку 15 960, 00 грн;
- суму індексації грошових доходів населенню 32 437,61 грн;
- суму компенсації з урахуванням індексу інфляції втрати частини заробітної плати за порушення строків виплати 84 270, 34 грн.
2. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2022 року позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь грошових коштів, що належать до заробітної плати в сумі 142 794, 95 грн відмовлено.
3. Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року суд стягнув з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 19 350,00 грн.
4. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2026 року вказані рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. 28 серпня 2026 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі № 308/14808/19.
6. В касаційній скарзі позивач вказав ціну позову 142 794, 95 грн.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
8. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
10. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
11. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
12. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
13. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення».
14. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
16. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).
17. Ціна позову у даній справі становить 142 794, 95 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
19. У касаційній скарзі позивач не посилаєтьсяна випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
20. Позивач мав можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
21. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
22. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
23. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, вони за загальним правилом не підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі № 308/14808/19.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков