ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 754/4980/23
провадження № 61-14358св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за клопотанням ОСОБА_3 про визнання та надання дозволу на виконання в Україні судового наказу Вищого суду правосуддя Онтаріо від 16 січня 2023 року, боржник - ОСОБА_2 ,
за касаційною скаргою адвоката Губіна Олександра Тимофійовича як представника ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року у складі судді Буша Н. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України остаточного наказу Вищого суду правосуддя Онтаріо у справі № FS-19-00[телефон приховано] від 16 січня 2023 року в Україні щодо такого: дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошується громадянкою Канади та має постійне місце проживання у Торонто, Канада. Суди Канади мають юрисдикцію над дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно усіх питань, які стосуються батьківської відповідальності та її благополуччя;
відповідач, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірно перемістила дитину, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Онтаріо, Канада;
відповідно до параграфа 18 Наказу Її Честі Судді Наконечни від 10 червня 2022 року, відповідач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинна повернути малолітню дитину, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Області Великого Торонто, Онтаріо, Канада, яка є місцем постійного проживання малолітньої дитини;
якщо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовляється повернути малолітню дитину, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Області Великого Торонто, Онтаріо, Канада, тоді малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинна бути передана на піклування Батька-Заявника, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасовій основі без шкоди для забезпечення повернення малолітньої дитини до Області Великого Торонто, Онтаріо, Канада.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 указував, що він і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 в Онтаріо, Канада, у них народилась донька ОСОБА_10 . Сторони разом із дитиною постійно проживали на території Канади до 21 липня 2022 року.
10 червня 2022 року канадський суд ухвалив остаточний наказ, у справі, що стосується батьківських прав, яким, зокрема, встановлено заборону батькам вивозити дитину за межі Канади без дозволу іншого з батьків. Однак у подальшому ОСОБА_2 незаконно, без дозволу батька перемістила дитину в Україну.
16 січня 2023 року за заявою ОСОБА_11 . Вищий суд правосуддя Онтаріо ухвалив рішення зокрема щодо повернення дитини до Онтаріо. Канадський судовий наказ від 16 січня 2023 року є таким, що набрав повної юридичної сили в день ухвалення, і з цього моменту підлягає виконанню на території Канади.
У тексті цього наказу вказано про те, що відповідно до місцевого канадського законодавства боржник була належним чином повідомлена про це провадження.
Крім того, є два афідевіти, якими повідомлено представника боржника в Канаді. ОСОБА_2 була повідомлена про це провадження, і їй було вручено всі відповідні матеріали для розгляду цього клопотання через її адвоката.
Судовий наказ від 16 січня 2023 року визнається і виконується на території України вперше.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Деснянський районний суд м. Києва ухвалою від 13 січня 2025 року клопотання залишив без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доказів належного повідомлення боржника ОСОБА_2 про розгляд 16 січня 2023 року справи № FS-19-00[телефон приховано] немає, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_12 - ОСОБА_13 залишив без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю ухвали суду першої інстанції.
В матеріалах справи немає доказів як належного направлення, так і отримання ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи № FS-19-00[телефон приховано] Вищим судом правосуддя Онтаріо.
Той факт, що Вищий суд правосуддя Онтаріо в наказі від 21 грудня 2023 року підтвердив, що пан А. Сем Заславськи був адвокатом ОСОБА_17 у справі № FS-19-00[телефон приховано] з 25 серпня 2020 року до 21 грудня 2023 року, не свідчить про те, що безпосередньо ОСОБА_7 була обізнана про судовий розгляд, призначений на 16 січня 2023 року.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Губін О. Т. як представник ОСОБА_12 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року й ухвалити нове рішення, яким клопотання ОСОБА_12 задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказано неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди необґрунтовано і незаконно відмовили у задоволенні клопотання.
Подана стороною боржника копія відповіді на запит Сема Заславськи від 22 листопада 2023 року є документом, який був виконаний на території Канади. Такий документ мав би бути легалізований або апостильований.
Заявник надав докази того, що боржник з огляду на положення місцевого законодавства була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи.
Пан Заславськи офіційно був зареєстрований у справі як адвокат боржника. Згідно з місцевими правилами адвокат має подати до місцевого суду відповідну заяву або клопотання, якщо він більше не уповноважений представляти інтереси свого клієнта. Оскільки пан Заславськи цього не зробив, то на момент ухвалення наказу суду він був офіційним представником боржника, і повідомлення боржника про судове засідання, здійснене на адресу адвоката, є належним повідомленням.
Канадський суд за заявою ОСОБА_12 підтвердив, що Сем Заславськи був офіційним представником боржника з 25 серпня до 21 грудня 2023 року.
У січні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката ОСОБА_13 як представника ОСОБА_2 , мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень.
Забезпеченням права на суд є належне повідомлення саме сторони. В матеріалах справи немає доказів направлення та отримання ОСОБА_2 повідомлення про судовий розгляд справи Вищим судом правосуддя Онтаріо.
Адвокат Сем Заславськи повідомив, що не має повноважень, оскільки ОСОБА_2 не виходила з ним на зв`язок.
Амфідевіти складені зацікавленою стороною заявника.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 грудня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 червня 2022 року канадський суд ухвалив остаточний наказ у справі № FS-19-00[телефон приховано]. Цим наказом були вирішені питання, які стосуються батьківських прав (відповідальності) сторін, зокрема:
- дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основне місце проживання якої визначено з матір`ю, ОСОБА_17 ;
- після погодження з ОСОБА_18 , ОСОБА_7 матиме основні повноваження щодо прийняття рішень стосовно дитини;
- батькам дозволяється подорожувати з дитиною всередині Канади без необхідності отримувати дозвіл іншого з батьків;
- батькам забороняється вивозити дитину за межі Канади, без дозволу іншого з батьків;
- батькові дозволяється отримувати важливу інформацію щодо дитини від третіх осіб (вчителі, лікарі тощо);
- батькові надається такий порядок побачень з дитиною:
a) починаючи з 26 червня 2022 року щонеділі з 10:00 ранку до моменту ранкового приходу до школи у понеділок (або 10:00 ранку), щовівторка з моменту забрання зі школи/ табору (або 15:00) до 20:00 і щочетверга з моменту забрання зі школи/табору (або 15:00) до ранкового приходу до школи в п`ятницю (або 10:00 ранку).
b) починаючи з 01 листопада 2022 року:
Тиждень 1: У понеділок з моменту забрання зі школи (або 15:00) до ранкового приходу до школи у вівторок (або 10:00), у п`ятницю з моменту забрання зі школи (або 15:00) до ранкового приходу до школи у понеділок (або 10:00).
Тиждень 2: У четвер забирає зі школи (або о 15:00) до ранкового приходу до школи у п`ятницю (або о 10:00).
У разі довгих вихідних батьківський час батька триватиме до вівторка, до ранкового приходу до школи.
Якщо передача дитини відбувається не в школі чи таборі, вона має відбуватися в магазині Tim Horton's, розташованому на перехресті вулиць Батерст та Резерфорд.
- між сторонами був також встановлений порядок проживання дитини або побачень з дитиною протягом свят, літніх та зимових канікул;
- ОСОБА_1 виплачує ОСОБА_19 аліменти у розмірі 910 доларів на місяць на утримання ОСОБА_20 .
У затвердженні від 10 червня 2022 року, яке за своєю суттю є мировою угодою між сторонами, сторони домовилися врегулювати усі питання у справі, в тому числі узгодили, що ОСОБА_19 не дозволяється виїжджати за межі Канади із ОСОБА_6 без згоди ОСОБА_9 , при цьому не можна необґрунтовано відмовити у згоді.
16 січня 2023 року за заявою стягувача ОСОБА_3 суд правосуддя Онтаріо ухвалив остаточний наказ у справі №FS-19-00[телефон приховано], яким визнав та встановив таке:
- дитина ОСОБА_5 оголошується громадянкою Канади і має постійне місце проживання у Торонто, Канада. Суди Канади мають юрисдикцію над дитиною стосовно усіх питань, які стосуються батьківської відповідальності та її благополуччя;
-відповідач ОСОБА_7 неправомірно перемістила дитину з Онтаріо , Канада;
- ОСОБА_7 повинна повернути малолітню дитину до Області Великого Торонто, Онтаріо, Канада , яка є місцем постійного проживання малолітньої дитини;
-якщо ОСОБА_7 відмовляється повернути малолітню дитину, тоді дитина повинна бути передана на піклування батька-заявника ОСОБА_9 на тимчасовій основі без шкоди для забезпечення повернення малолітньої дитини до Області Великого Торонто, Онтаріо, Канада.
У вказаному наказі у справі № FS-19-00[телефон приховано] від 16 січня 2023 року зазначено, що зі сторони відповідача ніхто не з`явився.
Відповідно до афідевіту ОСОБА_23 від 11 січня 2023 року у справі № FS-19-00[телефон приховано] 11 січня 2023 року о 22:45 вона вручила ОСОБА_24 Заславськи з фірми А.Заславськи, Професійна Корпорація, адвокатам відповідача, ОСОБА_25 такий(і) документ(и) у цій справі: Форма 14 Повідомлення про клопотання; Форма 14А ОСОБА_26 . Документ вручено за допомогою електронної пошти.
Згідно з афідевітом Деніз Драгані від 14 лютого 2023 року у справі №FS-19-00[телефон приховано] вона 14 лютого 2023 року о 15:36 вручила А.Сему Заславськи з фірми А. Заславськи, Професійна Корпорація, адвокатам Відповідача, ОСОБА_17 наступний(і) документ(и) у цій справі: затвердження; Остаточний наказ; затвердження (щодо судових витрат); Остаточний Наказ (щодо судових витрат)…. Документ вручено через електронну пошту.
З ухвали Вищого суду правосуддя Онтаріо від 17 листопада 2022 року відомо, що від імені відповідача з`явився офіційний законний представник і повідомив, що він не підтримував зв`язку з відповідачем протягом декількох тижнів і не має інструкцій. Відповідач виїхала з Канади з донькою сторін та в`їхала в Україну у липні 2022 року.
У листі від 21 листопада 2023 року на запит адвоката Слівченко Ю. В. адвокат А. Сем Заславський підтвердив, що він був представником ОСОБА_27 з 25 серпня 2020 року до липня 2022 року. Правовідносини між ним та клієнтом були визначені договором про надання правової допомоги від 25 серпня 2020 року, яким кінцевий термін дії не був визначений, однак адвокати можуть представляти клієнта виключно у випадку отримання інструкцій від клієнта. У разі припинення комунікації між адвокатом та клієнтом або за відсутності інструкцій від клієнта адвокат не може продовжувати надавати представницькі послуги.
Починаючи з 25 серпня 2022 року ОСОБА_28 відвідує ДНЗ № 6 «Теремок» (довідка відділу освіти Трускавецької міської ради від 14 грудня 2022 року).
05 грудня 2022 року ОСОБА_2 зверталась до психолога з проханням надати інформаційну довідку про психоемоційний стан і ставлення її доньки, ОСОБА_29 до неї і до батька дитини ОСОБА_3 , у зв`язку з нестабільною сімейною ситуацією (копія Інформаційної довідки про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_30 від 22 грудня 2022 року № 148).
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до змісту статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Частиною першою статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України (стаття 82 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
У частині першій статті 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Між Україною і Канадою не укладено договору про правову допомогу, тому рішення суду Канади визнається в Україні за принципом взаємності.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.
Рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (стаття 463 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені статтею 468 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 468 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи.
Під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін
«правом на суд».
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 523/10192/23.
Встановивши, що ОСОБА_2 не була присутня під час розгляду справи № FS-19-00[телефон приховано] 16 січня 2023 року, і в матеріалах справи немає доказів належного як направлення, так і отримання нею повідомлення про розгляд 16 січня 2023 року цієї справи Вищим судом правосуддя Онтаріо, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо визнання і надання дозволу на виконання в Україні судового наказу Вищого суду правосуддя Онтаріо від 16 січня 2023 року відповідно до пункту 2 частини другої статті 468 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд справи через її представника - адвоката Сема Заславськи, до уваги взяті бути не можуть. За встановлених у цій справі обставин відповідні повідомлення були здійснені шляхом подання афідевітів Деніз Драгані, а не судом, а саме по собі їх вручення адвокату не дає достатніх підстав уважати, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи. При цьому 17 листопада 2022 року Сем Заславськи повідомив суд, що тривалий час не підтримував зв`язку з ОСОБА_2 і не мав від неї інструкцій. За відсутності доказів того, що ОСОБА_2 особисто отримала повідомлення, а Сем Заславськи був її представником саме у провадженні за заявою ОСОБА_12 або що він мав повноваження приймати повідомлення від її імені, вручення документів адвокату не може саме по собі вважатися належним повідомленням боржника і не підтверджує, що їй було забезпечено реальну можливість взяти участь у розгляді заяви.
Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин справи, що перебуває поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Губіна Олександра Тимофійовича як представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун