ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 274/1581/15-ц
провадження № 61-4336св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особі: Бердичівська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» до ОСОБА_1 , треті особи: Бердичівська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
за касаційною скаргою адвоката Гуменюка Олександра Володимировича як представника ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 березня 2026 року у складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Шевчук А. М., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» (далі - ТОВ «Кей Колект») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором від 01 червня 2007 року № 11163016000 в сумі 734 417,07 грн шляхом визнання права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 ; зобов`язати реєстраційну службу внести запис про реєстрацію права власності ТОВ «Кей Колект» на це нерухоме майно.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 01 червня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір на суму 30 000,00 дол. США. На забезпечення виконання договору позичальник передав банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань за договором споживчого кредиту належним чином не виконувала і мала заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями боржника, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 09 жовтня 2017 року відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що строк дії договору - до 01 червня 2010 року, саме з цього часу для позивача почався строк вимоги за договором. Водночас із позовом ТОВ «Кей Колект» звернулося у квітні 2015 року, тобто із пропуском встановленого частиною третьою статті 1281 ЦК України річного строку для пред`явлення вимоги. Позивач відповідно до частини четвертої статті 1281 ЦК України позбавляється права вимоги до спадкоємців, щодо стягнення кредитної заборгованості померлої особи.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Апеляційний суд Житомирської області постановою від 02 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей Колект» задовольнив частково. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 734 417,00 грн звернув стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 216 940,00 грн, власником якого значиться ОСОБА_3 , шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей Колект». В задоволенні решти вимог відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована можливістю звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки такий спосіб передбачений договором іпотеки.
Вимоги позивача щодо зобов`язання внести до державного реєстру запис про реєстрацію права на спірне нерухоме майно є безпідставними, адже позивач не довів, що у внесенні такого запису було відмовлено, а юридична особа, до якої заявлено відповідні вимоги, має статус третьої особи у справі.
У лютому 2026 року адвокат Гуменюк О. В. як представник ОСОБА_2 як особи, яка не брала участі у справі, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2018 року у цій справі.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Гуменюка О. В. як представника ОСОБА_2 повернув особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована порушенням скаржником встановленого законом порядку оскарження судового рішення, адже оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року та постанови Апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2018 року має відбуватись на підставі пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК до суду касаційної інстанції.
Рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ТОВ «Кей Колект» не зачіпаються права особи, що звернулась з апеляційною скаргою.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Гуменюк О. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 березня 2026 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 922/5241/21. Проте посилання на цю постанову не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення, оскільки вона оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень після ухвалення оскаржуваної ухвали Житомирського апеляційного суду від 09 березня 2026 року.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
ОСОБА_2 оскаржувала рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині. Закон дозволяє оскаржувати рішення суду, якщо його мотивувальна частина порушує права та свободи заявника.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку статті 370 ЦПК України.
Житловий будинок, який є предметом спору, був спадковим майном ОСОБА_5 який був учасником справи і помер у серпні 2015 року, а тому ОСОБА_6 (донька ОСОБА_5 ) мала бути залучена до участі у справі як процесуальний правонаступник.
В апеляційний скарзі ОСОБА_2 вказувала на факт незалучення її до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Водночас в ухвалі апеляційного суду зазначено, що рішенням суду першої інстанції не зачіпаються права особи, що звернулась з апеляційною скаргою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
01 травня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
У цій справі ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернулась з апеляційною скаргою, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року та постанову суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року.
Водночас рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року уже скасоване у повному обсязі апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Кей Колект».
Оскільки рішення суду першої інстанції, яке на момент подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, вже скасоване постановою апеляційного суду, таке рішення не може бути предметом апеляційного оскарження, адже воно втратило чинність.
Разом із тим, якщо ОСОБА_2 вважає, що постановою апеляційного суду безпосередньо вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, таке судове рішення відповідно до статті 389 ЦПК України підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції в порядку та з підстав, визначених статтею 389 ЦПК України.
За змістом пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 , адже скаржник порушила встановлений законом порядок оскарження судового рішення, а також оскаржила судове рішення, яке на момент її звернення з апеляційною скаргою було скасоване.
Доводи касаційної скарги про можливість розгляду її апеляційної скарги на постанову апеляційного суду в порядку статті 370 ЦПК України на увагу не заслуговують, адже визначений статтею 370 ЦПК України порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного перегляду, не стосується особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права, інтереси та/або обов`язки.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112, постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 712/7938/19.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Гуменюка Олександра Володимировича як представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
І. А. Воробйова
Є. В. Коротенко