УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 752/20458/24
провадження № 61-7120св26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Ситнік О. М., Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі за заявою позивача за зустрічним позовом про зміну предмета позову та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, за зустрічним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики.
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просила визнати фіктивним та недійсним договір позики від 24 травня 2023 року та визнати недійсним договір безвідсоткової позики від 24 травня 2023 року.
29 вересня 2025 року від представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Старовойтової Д. А. надійшла письмова заява про зміну предмета зустрічного позову, у якій вона просила залучити приватного нотаріуса київського міського нотаріального округу Тарасову Юлію Петрівну як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року відмовлено у прийнятті цієї заяви.
18 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
26 травня 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Старовойтова Д. А., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва матеріали справи № 752/20458/24.
04 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Ігнатенка В. М., Ситнік О. М., Фаловської І. М.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що відкриття касаційного провадження у цій справі є необґрунтованим, оскаржувана ухвала не входить до вичерпного переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України, а касаційна скарга подана із посиланням на явно нерелевантні постанови Верховного Суду, що є очевидним зловживанням процесуальними правами з метою штучного затягування судового процесу.
З огляду на вказане, у заявника виникають сумніви в неупередженості та об`єктивності колегії суддів Ігнатенка В. М., Ситнік О. М., Фаловської І. М., які здійснюють розгляд цієї касаційної скарги.
30 вересня 2026 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Ігнатенка В. М., Ситнік О. М., Фаловськиї І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 в цій справі визнав необґрунтованою та передав для вирішення зазначеного питання іншому судді.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України 30 вересня 2026 року вказану заяву передано судді Верховного Суду Краснощокову Є. В.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ найважливішим є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві. Наявність безсторонності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб`єктивним, тобто з огляду на особисте переконання або поведінку конкретного судді у конкретній справі, і об`єктивним, тобто з урахуванням того, чи надає суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. Belukha v. Ukraine, № 33949/02, від 09 листопада 2006 року, §§ 49, 50, 52).
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
У кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, № 22399/93, ЄСПЛ, від 10 червня 1996 року, § 38).
Доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів Верховного Суду, а зводяться виключно до незгоди з ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі, що не є підставою для відводу суддів.
Тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Ситнік О. М., Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 752/20458/24 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков