Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2084/25
Провадження № 2/945/472/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря Швець Л.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості майна подружжя,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника адвоката Істоміну К.В. з позовом, сформованому в системі «Електронний суд» до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості майна подружжя.
Вказана цивільна справа згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена головуючому судді ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.11.2025 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено судове засідання.
Розпорядженням керівника апарату суду № 329 від 29.06.2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18.06.2026.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 головуючим суддею по даній справі визначено суддю Лопіну О.О.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.07.2026 року справу прийнято до свого провадження. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Відповідачем ОСОБА_2 до суду подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нерухомого майна, визнання кредитного договору спільним зобов`язанням подружжя та розподілення боргу за кредитним договором у рівних частках.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08.09.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Відповідачем ОСОБА_2 сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення зустрічного позову без руху.
Представником позивача подано заяву про проведення засідання без їх участі.
У матеріалах справа наявна заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову.
Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу.
Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що "згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково".
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмета спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.
Розглянувши зустрічний позов, суд приходить до висновку, що позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, тому зустрічний позов слід прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Крім того слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом вказує, що на момент подання цієї заяви у позивача за зустрічним позовом відсутній документ про визначення дійсної (ринкової) вартості зазначеної квартири, а також правовстановлюючі документи на квартиру. У зв`язку з цим точну ціну майнової вимоги на момент подання заяви достовірно встановити неможливо. Позивач не зазначає довільну або завідомо недостовірну вартість нерухомого майна. У зв`язку з неможливістю встановити точну ціну спірного нерухомого майна на момент подання заяви позивач просить суд застосувати передбачений процесуальним законом механізм попереднього визначення розміру судового збору з наступною доплатою недоплаченої суми або поверненням переплаченої суми відповідно до встановленої ціни позову.
Документ про здійснену сплату судового збору був поданий разом із первісною редакцією зустрічної позовної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 при подачі зустрічного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Разом з тим та приймаючи, що заявлена вимога стосується об`єкту нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі 15 140,00 грн.
Питання стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом буде вирішуватись при вирішенні справи.
Згідно з ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначених цим Кодексом строку підготовчого провадження, у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв`язку з прийняттям зустрічного позову до спільного розгляду, суд приходить до висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання з встановленням сторонам за зустрічним позовом строків для можливості подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечення, відповідно до вимог, встановлених ст. 178-180 ЦПК України.
Керуючись ст. 193,197,198 ЦПК України, суд
постановив:
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нерухомого майна, визнання кредитного договору спільним зобов`язанням подружжя та розподілення боргу за кредитним договором у рівних частках.
Вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.
Визначити попередньо розмір судового збору в сумі 15 140,00 грн з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Роз`яснивши право відповідачу за зустрічним позовом надати відзив відповідно до ст.178 ЦПК України та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.
У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу за зустрічним позовом десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відкласти підготовче засідання на 03 листопада 2026 року на 11 год. 30 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ЛОПІНА