Справа №:755/19841/24
Провадження №: 2/755/11495/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючої судді Коваленко І.В., за участю секретаря судового засідання Грищенко С.В., розглянувши у приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі - ТОВ «Новобудова», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є юридичною особою, яка відповідно до статуту надає житлово-комунальні послуги, здійснює експлуатацію та обслуговування житлового фонду і внутрішньобудинкових мереж. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06.12.2002.
Позивач зазначає, що у зазначеному будинку, зокрема й у квартирі відповідача, безперебійно надавалися та надаються житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком та з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ). Проте відповідач належну плату за спожиті послуги не вносить, внаслідок чого за період з 01.06.2023 по 01.10.2024 утворилася заборгованість.
Щодо підстав надання послуг позивач посилається на те, що згідно з рішеннями зборів співвласників будинку від 14.06.2016 та 18.12.2019, ТОВ «Новобудова» визначено управителем цього багатоквартирного будинку, затверджено умови договору про надання послуг з управління, обрано уповноважених осіб та уповноважено управителя на укладення договору про надання послуг з управління побутовими відходами з підрядною організацією. Протокол зборів від 29.06.2016 передано на зберігання до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, а його результативну частину розміщено на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва.
02.01.2020 між ТОВ «Новобудова» та уповноваженими представниками співвласників укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який відповідає Типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712. Відповідно до ч. 11 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII) та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), такий договір є обов`язковим для виконання всіма співвласниками незалежно від наявності особистого підпису під ним.
Строк дії договору пролонговано на підставі додаткової угоди № 1 від 30.12.2020. У зв`язку зі зміною складових собівартості послуги (збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, тарифів на електроенергію, вартості обслуговування ліфтів та матеріалів) та на підставі пунктів 39, 42 договору, ціна послуги з управління змінювалася й становила: у період з 01.06.2023 по 01.01.2024 - 8,67 грн за 1 кв. м на місяць (що для квартири відповідача площею 108,2 кв. м складає 938,09 грн на місяць), а з 01.01.2024 по 01.10.2024 - 10,26 грн за 1 кв. м на місяць (що складає 1 110,13 грн на місяць).
Послуга з управління побутовими відходами надається на підставі договорів, укладених із ТОВ «Селтік ТБО», відповідно до норм надання послуг, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 551 від 04.04.2018 та Київської міської військової адміністрації № 59 від 31.01.2023, виходячи з кількості трьох зареєстрованих у квартирі осіб. При цьому тариф за вказану послугу становив 150,00 грн за 1 куб. м, а щомісячне нарахування на одну особу - 27,38 грн.
Обґрунтовуючи правові підстави позову, позивач посилається на статті 319, 322, 360 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 151 Житлового кодексу Української РСР, статтю 7 Закону № 417-VIII та статтю 7 Закону № 2189-VIII, та зазначає, що відповідач як власник майна зобов`язаний утримувати його, дбати про його збереження, а також своєчасно та в повному обсязі сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
За твердженням позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за період з 01.06.2023 по 01.10.2024 становить 23 724,35 грн, з яких: основний борг за надані послуги - 17 872,04 грн; 3% річних - 1 517,24 грн; інфляційні втрати - 4 335,07 грн, нараховані за період з 01.01.2024 по 01.10.2024.
Щодо застосування положень про відповідальність за порушення зобов`язання позивач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 на території м. Києва скасовано обмеження щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які діяли під час воєнного стану. Крім того, позивач наголошує, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних за своєю правовою природою є компенсацією правоволодільця від знецінення грошових коштів, мають компенсаційний характер і не є штрафними санкціями (неустойкою).
На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі: стягнути з відповідача суму основного боргу, інфляційні втрати, 3% річних, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
24.02.2025 (вх. № 10564) через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , у якому останній, серед іншого, просив розглядати цю справу в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У поданому відзиві відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на таке.
Стосовно процесуальних питань та природи послуг відповідач зазначив, що ухвалу про відкриття провадження він отримав лише 06.02.2025 у відділенні АТ «Укрпошта», що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням. Позивач у позові іменує себе «управителем», проте перелік послуг, за які вимагається оплата (утримання прибудинкової території, управління побутовими відходами тощо), фактично зводиться до звичайних житлово-комунальних послуг. На думку відповідача, позивач не надав доказів та обґрунтувань того, у чому саме полягає діяльність з управління будинком.
Щодо відсутності доказів та непрозорості розрахунків (бюджету управління) відповідач, посилаючись на статті 382, 1029 ЦК України, наголосив, що він є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, а тому має право вимагати, щоб позивач враховував усі доходи від управління об`єктами (орендна плата за нежитлові приміщення, доходи від розміщення реклами, використання внутрішньобудинкових систем провайдерами інтернету та телебачення тощо) під час формування розрахунків. У позовній заяві повністю відсутній загальний бюджет управління (доходи та витрати).
Відповідач вказав, що позивачем не надано технічного паспорта будинку для підтвердження площі об`єкта управління, а також документальних підтверджень площі прибудинкової території та її належності співвласникам будинку, а не територіальній громаді. Посилаючись на стандарти доказування (стаття 81 ЦПК України) та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.05.2019 у справі № 642/8210/16-ц, відповідач зауважив, що позивач зобов`язаний довести факт управління, склад і площу об`єкта, надати загальний бюджет будинку з урахуванням доходів від оренди, а також обґрунтувати тариф і надати акти виконаних робіт, чого зроблено не було.
Щодо неправомірності зміни тарифів та помилок у нарахуваннях, на думку відповідача, позивач не має права самостійно підвищувати вартість послуг. До матеріалів справи долучено лише акти про розміщення оголошень про нові тарифи (без підписів усіх власників), тоді як підписи уповноважених осіб наявні лише щодо тарифів за 2020 рік.
Крім того, відповідач звернув увагу суду, що в кошторисі відсутні детальні розрахунки за такими складовими:
Прибирання прибудинкової території: відсутні плани меж прибудинкової території та документи про її належність співвласникам;
Витрати на електроенергію: у будинку встановлені окремі лічильники (на ліфти, місця загального користування, ІТП), проте позивач безпідставно розподіляє витрати на квадратний метр наперед, приховуючи реальні показники приладів обліку;
Управління побутовими відходами: нарахування по квартирі АДРЕСА_2 здійснено на 3 особи, хоча в ній зареєстрована лише 1 особа.
Щодо похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідач зазначив, що оскільки основна сума заборгованості є безпідставною та необґрунтованою, ці вимоги також не підлягають задоволенню. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (зареєстроване судом 04.04.2025 за вх. № 19155).
Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року у задоволенні вказаного клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів було відмовлено.
Відповідно до статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за наявними у справі матеріалами, а суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, доходить такого висновку.
Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком та управління побутовими відходами.
Відповідно до статті 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:
- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком (яка включає утримання спільного майна, зокрема прибирання прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для функціонування спільного майна; поточний ремонт спільного майна);
- комунальні послуги - зокрема послуги з управління побутовими відходами.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору та в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини другої цієї ж статті, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 06.12.2002.
Відповідно до положень статті 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням правління АТ ХК «Київміськбуд» від 16.04.2004 № 142 та авізо від 01.11.2004 № 202 житловий будинок АДРЕСА_3 було передано ТОВ «Новобудова» для експлуатації та обслуговування.
Надалі, 02.01.2020 між позивачем ТОВ «Новобудова» як управителем, в особі генерального директора Гончаренка А.І., та співвласниками багатоквартирного будинку в особі їх уповноважених представників - Коцюбальської О.М. (власника кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (власника кв. АДРЕСА_5 ) та безпосередньо відповідача ОСОБА_1 (власника кв. АДРЕСА_2 ), які діяли на підставі протоколів зборів співвласників від 14.06.2016 та від 18.12.2019, було укладено Договір № 6-Б про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
За умовами вказаного договору управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , а співвласники зобов`язалися оплачувати цю послугу згідно з вимогами законодавства та умовами договору. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 як уповноваженою особою співвласників особисто.
Послуга з управління полягає в забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників та мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Відповідно до пункту 3 Договору № 6-Б про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02.01.2020 (далі - Договір № 6-Б), вказана послуга включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім випадків укладення індивідуальних договорів, за якими обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі змістом пункту 10 Договору № 6-Б, ціна послуги з управління на момент його укладення становила 7,42 грн (у тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включала в себе: витрати на утримання будинку, прибудинкової території та поточний ремонт спільного майна в розмірі 6,34 грн відповідно до кошторису (додаток 5 до договору), а також винагороду управителю в розмірі 1,08 грн на місяць.
Строк дії Договору № 6-Б пролонговано на підставі додаткової угоди № 1 від 30.12.2020. Відповідно до умов цієї додаткової угоди ціна послуги з управління змінювалася й становила: у період з 01.06.2023 по 01.01.2024 - 8,67 грн за 1 кв. м на місяць, а з 01.01.2024 по 01.10.2024 - 10,26 грн на місяць за 1 кв. м загальної площі приміщення у будинку.
На підтвердження надання комунальної послуги з управління побутовими відходами позивачем надано Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 0109-16/10 від 01.09.2016, укладений між ТОВ «Селтік ТБО» (виконавець) та ТОВ «Новобудова» (замовник), за змістом якого виконавець зобов`язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а замовник - своєчасно оплачувати їх за встановленими тарифами.
Вказана послуга надається відповідно до норм, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 551 від 04.04.2018 та Київської міської військової адміністрації № 59 від 31.01.2023, виходячи з кількості зареєстрованих осіб. Тариф на вивезення побутових відходів становив 150,00 грн за 1 куб. м на місяць, а розмір нарахування на одну особу - 27,38 грн на місяць.
Крім того, 01.05.2018 між ТОВ «Селтік ТБО» (виконавець) та ТОВ «Новобудова» (замовник) було укладено Договір про надання послуг з вивезення роздільно-зібраних твердих побутових відходів.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2189-VIII, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом статей 626, 627 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами та набирає чинності з моменту його укладення.
За положеннями частини другої статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщений у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 417-VIII, витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів спільного майна; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна; винагороду управителю. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток як співвласників, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
При цьому часткою співвласника є частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 10 Закону № 2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Щодо правової природи формування вартості послуг, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2020 у справі № 802/2021/16-а, згідно з яким формування тарифів та їх затвердження є різними за своїм змістом поняттями. Формування тарифів здійснюється підприємством, що надає послуги, тоді як встановлення (затвердження) регульованих тарифів на комунальні послуги є компетенцією органів місцевого самоврядування у визначений законом спосіб.
У спірних правовідносинах вартість комунальної послуги з управління побутовими відходами, яка надається підрядною організацією ТОВ «Селтік ТБО», є регульованим тарифом, оскільки розрахована відповідно до норм та тарифів (150,00 грн за 1 куб. м), затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 551 від 04.04.2018 та Київської міської військової адміністрації № 59 від 31.01.2023, що в перерахунку становить 27,38 грн на місяць за одну особу.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2023 по 01.10.2024, розмір основного боргу відповідача ОСОБА_1 становить 17 872,04 грн.
Розглядаючи доводи відповідача про безпідставність нарахування плати за послугу з управління побутовими відходами виходячи з розрахунку на трьох осіб, тоді як у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована лише одна особа, суд зазначає таке.
Згідно з наданим розрахунком вартості послуг та розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.01.2023 № 59, вартість послуги з вивезення побутових відходів на одну особу на місяць становить 27,38 грн.
Відповідно до положень статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У спірних правовідносинах обов`язок довести обґрунтованість заявлених до стягнення сум покладається саме на позивача.
Позивач на підтвердження кількості зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 не надав суду належних та допустимих доказів (зокрема, довідки про реєстрацію місця проживання осіб або витягу з реєстру територіальної громади станом на спірний період). Натомість матеріали справи містять обґрунтовані заперечення відповідача щодо безпідставного нарахування вказаної послуги на трьох осіб замість однієї.
Через недоведення позивачем правильності нарахувань у розрахунку на трьох осіб, суд здійснює перерахунок заборгованості за послугу з управління побутовими відходами, виходячи з однієї зареєстрованої особи.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 438,08 грн (з розрахунку: 27,38 грн ? 1 особа ? 16 місяців спірного періоду з 01.06.2023 по 01.10.2024).
Водночас вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: за період з 01.06.2023 по 01.01.2024 за ціною 8,67 грн/кв. м (на суму 6 566,63 грн) та за період з 01.01.2024 по 01.10.2024 за ціною 10,26 грн/кв. м (на суму 9 991,17 грн), виходячи із загальної площі квартири відповідача (108,2 кв. м), яка належить йому на праві власності. Загальна вартість послуги з управління за весь спірний період становить 16 557,80 грн.
Таким чином, загальна сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 16 995,88 грн (16 557,80 грн за послугу з управління + 438,08 грн за послугу з вивезення побутових відходів).
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин, які є грошовими зобов`язаннями, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Правовий висновок щодо застосування статті 625 ЦК України у правовідносинах із надання житлово-комунальних послуг висловлений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.
Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин кореспондується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних є підставою для видачі судового наказу.
Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 на території м. Києва скасовано обмеження (мораторій) щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які діяли з початкову введення воєнного стану.
Водночас, дослідивши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 01.10.2024, суд ставиться до них критично. В порушення вимог статті 625 ЦК України та меж заявленого позову (спірний період визначено з 01.06.2023 по 01.10.2024), позивач безпідставно включив до бази нарахування загальну накопичувальну суму заборгованості минулих (попередніх) періодів, яка виникла поза межами вказаного строку.
Оскільки судом зменшено розмір основного боргу за спірний період (шляхом виключення надлишково нарахованих сум за послугу з управління побутовими відходами на трьох осіб замість однієї), а також зважаючи на безпідставність застосування позивачем загальної накопичувальної суми боргу минулих років, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають самостійному перерахунку судом виключно на суму реально підтвердженого основного боргу, що виник у період з 01.06.2023 по 01.10.2024.
Здійснивши самостійний помісячний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму реально підтвердженого основного боргу відповідача, що виник у спірний період, суд встановив, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, є інфляційні втрати в розмірі 855,75 грн та 3% річних у розмірі 279,70 грн.
На підставі вищевикладеного, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Новобудова», який підлягає стягненню в судовому порядку, становить: 16 995,88 грн - основний борг за житлово-комунальні послуги; 855,75 грн - інфляційні втрати; 279,70 грн - 3% річних, що разом складає 18 131,33 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн за вимогу майнового характеру. Оскільки заявлені позовні вимоги (23 724,35 грн) задоволено частково (на суму 18 131,33 грн), що становить 76,42% від загального розміру позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно задоволеній частині, а саме 2 314,00 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2023 по 01.10.2024 в розмірі 16 995,88 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 88 копійок), інфляційні втрати в розмірі 855,75 грн (вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 75 копійок) та 3% річних у розмірі 279,70 грн (двісті сімдесят дев`ять гривень 70 копійок), що разом становить 18 131,33 грн (вісімнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 33 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 314,00 грн (дві тисячі триста чотирнадцять гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України)
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, код ЄДРПОУ 32917247);
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ).
Повний текст рішення суду складений 30.09.2026 року.
Суддя І.В.Коваленко