Справа № 285/1014/26 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.
Категорія 40 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,
за участі: секретаря судового засідання Лугини О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Мозгового О. М. у місті Звягелі,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами
УСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
1.У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі також позивач, ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за чотирма кредитними договорами.
2.Позов обґрунтовано тим, що відповідач у 2021 році уклала в електронній формі кредитні договори з різними фінансовими установами, отримала кредитні кошти, однак належним чином свої зобов`язання з їх повернення та сплати передбачених договорами платежів не виконала.
3.Право вимоги за кожним із договорів у подальшому було відступлено попередніми кредиторами і за послідовним ланцюгом відступлення права вимоги перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
4.Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість за чотирма кредитними договорами- у розмірі 245 630,80 грн, яка складалася із заборгованості за основною сумою кредитів, процентами, комісіями, інфляційними втратами та трьома процентами річних, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5.Звягельський міськрайонний суд Житомирської області 16 червня 2026 року ухвалив рішення про часткове задоволення позову.
6.Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 4991400 від 23 вересня 2021 року в розмірі 3 372,36 грн; за договором про споживчий кредит № 3940943 від 23 серпня 2021 року - 27 545,38 грн; за договором про споживчий кредит № 102831675 від 28 серпня 2021 року - 29 463 грн; за договором позики № 75348394 від 10 серпня 2021 року - 48 092,05 грн, а всього 108 472,79 грн.
7.Також стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 1 301,65 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8.В іншій частині позовних вимог відмовив.
9.Суд першої інстанції виходив із доведеності фактів укладення договорів, отримання відповідачем грошових коштів, неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також переходу прав вимоги до позивача.
10.Щодо договорів про споживчий кредит № 3940943 та № 102831675 суд першої інстанції не погодився з усіма нарахованими кредитором процентами, однак визнав, що здійснені відповідачем платежі спричинили продовження строків кредитування, у зв`язку з чим визначив проценти з урахуванням відповідних періодів пролонгації.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
11.16 липня 2026 року ОСОБА_1 через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року.
12.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила: змінити рішення Звягельського міськрайоного суду від 16 червня 2026 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 4991400 від 23.09.2021 р. у розмірі 2 085,36 грн, за Договором № 3940943 від 23.08.2021 р. у розмірі 17 844,00 грн, за Договором № 102831675 у розмірі 21 540,00 грн, за Договором № 75348394 від 10.08.2021 р. у розмірі 12 569,57 грн. Стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
13.Апеляційна скарга мотивована, тим, що долучені позивачем Правила надання кредитів та позик не підписані відповідачем, а тому, на її думку, відсутні належні докази погодження нею умов щодо понадстрокового користування коштами, пролонгації та автопролонгації. Відповідач вказує, що за кожним із договорів було визначено конкретний строк кредитування, після закінчення якого кредитодавець не мав права продовжувати нарахування процентів як плати за користування кредитом.
14. ОСОБА_1 також зазначає, що нею здійснено часткове погашення заборгованості: за договором № 3940943 6 156 грн, за договором № 102831675 2 460 грн, за договором № 75348394 5 567,14 грн. На її переконання, здійснення таких платежів не свідчить про згоду на продовження строку кредитування чи погодження умов пролонгації.
15.Крім того, відповідач заперечує проти стягнення по 2 850 грн комісії за договорами № 3940943 і № 102831675, вважаючи відповідні умови нікчемними, а також просить зменшити присуджені позивачу витрати на професійну правничу допомогу з 6 000 грн до 2 000 грн.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
16.29 липня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Костіна Н. В. через підсистему «Електронний суд» подала до Житомирського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
17.У відзиві представник позивача просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року без змін.
18.Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ТОВ «Коллект Центр» посилалося на те, що спірні договори укладені відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, а тому їх умови є погодженими сторонами та обов`язковими для виконання. На думку позивача, умовами договорів було передбачено можливість продовження строку кредитування, у тому числі шляхом пролонгації чи автоматичного продовження, а тому нарахування процентів здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов та фактичного періоду користування грошовими коштами.
19.Позивач також заперечував проти доводів відповідача щодо неправильного визначення розміру заборгованості, вказуючи, що надані до суду розрахунки враховують рух коштів за кожним із договорів, здійснені відповідачем платежі та порядок їх зарахування. ТОВ «Коллект Центр» вважало, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності здійснених кредиторами розрахунків та висновків суду першої інстанції.
20.Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність нарахування процентів після закінчення первісно визначеного строку кредитування позивач зазначав, що відповідні нарахування здійснені не довільно, а на підставі умов договорів, якими було врегульовано порядок їх продовження та наслідки подальшого користування коштами після спливу первісного строку.
21.Крім того, ТОВ «Коллект Центр» не погоджувалося з доводами ОСОБА_1 щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх розмір документально підтвердженим, співмірним із обсягом наданої правничої допомоги та таким, що був належним чином оцінений судом першої інстанції.
22.За таких обставин представник позивача вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі доводи такими, що не спростовують установлених судом обставин та правильності висновків щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за спірними договорами.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
23.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 285/1014/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.
24.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.
25.Після проведення підготовчих дій ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року справу призначено до розгляду на 29 вересня 2026 року о 09 годині 30 хвилин.
Мотивувальна частина
Позиції учасників справи в апеляційному суді
26.Представник ТОВ «Коллект Центр» приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
27.Відповідач надіслала до Житомирського апеляційного суду заяву в якій вказала, що підтримую апеляційну скаргу та просила розглянути справи без участі відповідача.
28.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
29.23 вересня 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений кредитний договір № 4991400. Відповідач підписала договір за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора - В-639412. За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 2 000 грн строком на 15 днів, із визначеною договором датою повернення - 08 жовтня 2021 року, що підтверджується кредитним договором № 4991400 та паспортом споживчого кредиту (а. с. 91).
30.Паспортом споживчого кредиту за договор[приховано] передбачено загальні витрати за кредитом у розмірі 0,30 грн та загальну суму, яку споживач мав сплатити за кредитом 2 000,30 грн (т. 1 а.с. 19).
31.На виконання договору № 4991400 ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» 23 вересня 2021 року перерахувало ОСОБА_1 2 000 грн на банківську картку, зазначену нею при оформленні договору. Перерахування коштів підтверджується довідкою платіжного сервісу Fondy, а належність відповідної платіжної картки ОСОБА_1 та зарахування на неї 23 вересня 2021 року 2 000 грн відповіддю АТ «Універсал Банк».
32.29 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 29/11-1, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4991400.
33.10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр»» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за договором № 4991400.
34.Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором № 4991400 визначена у сумі 3 372,36 грн, з яких: 2 000 грн основна сума кредиту, 1 287,30 грн проценти, 70,76 грн інфляційні втрати, 14,30 грн три проценти річних.
35.23 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 3940943. Ідентифікація позичальника здійснювалася за допомогою одноразового ідентифікатора L77570, направленого на зазначений нею номер мобільного телефону.
36.За умовами договору № 3940943 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 15 000 грн строком на 30 днів, з кінцевим строком повернення 22 вересня 2021 року. За погодженим графіком платежів за первісний строк кредитування розмір процентів становив 9 000 грн, а одноразова комісія за надання кредиту - 2 850 грн. Загальна сума платежу за первісним графіком становила 26 850 грн, що підтверджується договором, додатком № 1 - графіком платежів та паспортом споживчого кредиту (т. 1 а.с. 171-175)
37.Договором та паспортом споживчого кредиту також передбачено можливість продовження строку кредитування та визначено розміри платежів, пов`язаних із таким продовженням. Зокрема, паспортом передбачені варіанти продовження строку на 3, 7 та 15 днів із відповідною комісією.
38.ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 за договором № 3940943 15 000 грн на її банківську картку. Факт перерахування підтверджується платіжним документом ТОВ «Мілоан», а належність картки відповідачу та зарахування на неї 23 серпня 2021 року 15 000 грн - відповіддю АТ «Універсал Банк».
39.Із відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала часткові платежі за цим договором. Загальний розмір сплачених нею коштів становив 6 156 грн. У бухгалтерському обліку кредитодавця частина цих коштів відображена як погашення основної суми кредиту та процентів, а частина як сплата комісії за пролонгацію.
40.У відомостях кредитодавця період з 23 вересня 2021 року до 06 жовтня 2021 року відображено як період пролонгації договору. Суд першої інстанції, оцінюючи ці відомості та здійснені відповідачем платежі, виходив із того, що строк користування кредитом був продовжений до 06 жовтня 2021 року.
41.15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, у тому числі за договором № 3940943.
42.Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 15/12-2021-22 станом на 15 грудня 2021 року за договором № 3940943 обліковувалася заборгованість у розмірі 45 791,74 грн, із яких 13 823 грн - основний борг, 29 118,74 грн - проценти, 2 850 грн - комісія.
43.За розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року загальна заборгованість за договором № 3940943 визначена у сумі 94 863,39 грн, з яких 13 823 грн - основна сума кредиту, 78 190,39 грн - проценти та 2 850 грн - комісія.
44.10 січня 2023 року на підставі договору № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договором № 3940943.
45.28 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 102831675. Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором F709280, направленим на її номер мобільного телефону (т.1 а.с 84-88).
46.За договором № 102831675 кредитодавець надав ОСОБА_1 15 000 грн строком на 30 днів, із визначеною датою повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів 27 вересня 2021 року.
47.Умовами договору визначено 9 000 грн процентів за первісний строк користування кредитом та одноразову комісію за надання кредиту в сумі 2 850 грн. Відповідні умови відображені в договорі, додатках до нього та паспорті споживчого кредиту.
48.ТОВ «Мілоан» перерахувало за договором № 1[телефон приховано] 000 грн на банківську картку ОСОБА_1 . Факт перерахування підтверджується платіжним документом, а належність картки відповідачу та зарахування на неї 28 серпня 2021 року 15 000 грн - відповіддю АТ «Універсал Банк».
49.02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 сплатила на виконання цього договору 2 460 грн. Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» кредитодавець зарахував із цієї суми 1 560 грн у рахунок процентів, 450 грн у рахунок основної суми кредиту та 450 грн як комісію за пролонгацію. У відомості кредитодавця період із 28 вересня 2021 року до 05 жовтня 2021 року відображено як пролонгацію договору. Суд першої інстанції, виходячи з цих відомостей, визначив строк користування кредитом з урахуванням продовження до 05 жовтня 2021 року.
50.17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17/12-2021-62, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором № 102831675.
51.Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 17/12-2021-62 станом на 17 грудня 2021 року за договором № 102831675 обліковувалася заборгованість у сумі 49 105,50 грн, з яких 14 550 грн - основний борг, 31 705,50 грн - проценти, 2 850 грн - комісія.
52.У наданому ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку станом на 10 січня 2023 року заборгованість за договором № 102831675 визначена в розмірі 99 303 грн, з яких 14 550 грн - основний борг, 81 903 грн - проценти та 2 850 грн - комісія.
53.10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договором № 102831675.
54.10 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 75348394 (т.1 а.с. 106).
55.За договором позикодавець зобов`язався передати ОСОБА_1 15 000 грн, а відповідачка повернути позику та сплатити проценти. Строк позики визначено тривалістю 30 днів.
56.Договором встановлено базову процентну ставку 1,99 % на день, а в матеріалах договору також зазначена знижена процентна ставка 0,70 %. Договір містить посилання на Правила надання грошових коштів у позику, розміщені на вебсайті кредитодавця.
57.Додатком № 1 до договору позики № 75348394 передбачено, що при сумі позики 15 000 грн розмір процентів за визначений у додатку період становить 3 134,25 грн, а загальна сума до повернення 18 134,25 грн. Договір та додаток № 1 містять електронний підпис відповідачки одноразовим ідентифікатором.
58.10 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало ОСОБА_1 15 000 грн на зазначену нею платіжну картку. Факт перерахування підтверджується платіжним документом, а належність картки відповідачці та зарахування коштів - відповіддю АТ КБ «ПриватБанк».
59.Із матеріалів справи встановлено, що на виконання договору № 75348394 ОСОБА_1 здійснила платежі на загальну суму 5 567,14 грн. У розрахунках первісного кредитора зазначені кошти відображені як погашення процентів.
60.Станом на 22 лютого 2022 року первісним кредитором за договором № 75348394 обліковувалася заборгованість у сумі 48 089,59 грн, із яких 15 000 грн - неповернута сума позики та 33 089,59 грн - проценти.
61.22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором позики № 75348394.
62.10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору № 10-01/2023 відступило право вимоги за договором № 75348394 ТОВ «Коллект Центр».
63.Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75348394 у сумі 48 092,05 грн, з яких 15 000 грн - основна сума позики, 33 089,59 грн - проценти, 2,46 грн - три проценти річних.
Позиція апеляційного суду
64.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
65.Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині визначеного розміру заборгованості та розподілу судових витрат.
Оцінка висновків суду першої інстанції
66.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом (частини 1-5 статті 263 ЦПК України).
67.Апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення суду не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.
68.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами , а саме своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.
69.Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
70.За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
71.Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
72.Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
73.Разом із тим проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, за своєю правовою природою є платою за правомірне користування наданими коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.
74.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.
75.У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду підтвердила сталість наведеного підходу та зазначила, що у разі порушення зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умовами договору передбачено нарахування процентів поза межами строку кредитування, суду необхідно шляхом тлумачення умов договору встановити, чи мали сторони на увазі такі проценти як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, чи як плату за правомірне користування кредитом. У разі сумніву застосовується принцип contra proferentem.
76.Отже, саме по собі неповернення позичальником коштів у визначений договором строк не означає продовження періоду правомірного користування кредитом і не надає кредитодавцеві права безстроково нараховувати проценти за статтею 1048 ЦК України.
77.Окремої оцінки потребує порядок урахування платежів, фактично здійснених ОСОБА_1 на виконання договорів.
78.Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності здійсненого споживачем платежу для повного виконання зобов`язання такий платіж погашає вимоги кредитодавця у визначеній законом черговості: у першу чергу - прострочену суму кредиту і прострочені проценти, у другу - суму кредиту та проценти за користування кредитом і лише у третю - неустойку та інші платежі за договором.
79.Наведена норма має імперативний характер, тому кредитодавець не вправі спрямовувати здійснений споживачем платіж на комісію чи інший платіж третьої черги за наявності непогашених вимог попередніх черг.
80.У зв`язку з цим сам факт відображення кредитодавцем частини внесених відповідачем коштів як «комісії за пролонгацію» не свідчить, що сплачені позичальником кошти є оплатою комісії за пролонгацію, а також того, що внаслідок цього автоматично настав передбачений кредитодавцем наслідок у вигляді продовження строку кредитування.
81.Кошти, які всупереч установленій законом черговості були віднесені кредитодавцем на погашення комісії за пролонгацію, мають бути враховані при визначенні залишку основного боргу за договором.
82.Також апеляційний суд, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо заявлених позовних вимог та їх обґрунтованості враховує правову позицію Верховного Суду сформульовану у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23. У цій постанові Верховний Суд вказав, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Щодо договору № 4991400 від 23 вересня 2021 року
83.За договором № 4991400 ОСОБА_1 отримала 2 000 грн строком на 15 днів, із визначеною датою повернення - 08 жовтня 2021 року. Паспортом споживчого кредиту визначено загальні витрати за кредитом у розмірі 0,30 грн та загальну суму до повернення 2 000,30 грн.
84.Матеріали справи не містять доказів здійснення ОСОБА_1 платежу чи вчинення нею іншої дії, яка б беззаперечно підтверджувала погодження продовження 15-денного строку кредитування на інших умовах та надання їй права надалі правомірно користуватися кредитними коштами.
85.Умови пункту 1.7 та 1.8 договору, які визначають продовження строку надання кредиту після спливу основного строку (строк А) та передбачають настання строку Б, строку В та строку Г, а також зміну умов кредитування з настання одного з вказаних строків суд апеляційної інстанції вважає нечіткими та двозначними і їх потрібно тлумачити на користь споживача відповідно до частини восьма статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
86.Тому після 08 жовтня 2021 року - спливу строку А, кредитодавець не мав підстав продовжувати нараховувати передбачені договором проценти як плату за правомірне користування кредитом.
87.Отже, за цим договором заборгованість складають 2 000 грн основного боргу та 0,30 грн процентів, визначених умовами договору щодо первісного строку кредитування.
88.Заявлені позивачем 70,76 грн інфляційних втрат та 14,30 грн трьох процентів річних є наслідками прострочення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України та відповідачем окремо не спростовані.
89.Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим розміром заборгованості за договором № 4991400 є 2 085,36 грн ( 2 000 грн + 0,30 грн + 70,76 грн + 14,30 грн ).
90.Висновок суду першої інстанції про стягнення за цим договором 1 287,30 грн процентів та, відповідно, загальної суми 3 372,36 грн є помилковим.
Щодо договору про споживчий кредит № 3940943 від 23 серпня 2021 року
91.За договором № 3940943 ОСОБА_1 отримала 15 000 грн строком на 30 днів із кінцевим строком повернення 22 вересня 2021 року. За первісний строк кредитування сторонами визначено 9 000 грн процентів та 2 850 грн одноразової комісії за надання кредиту.
92.На виконання зазначеного договору ОСОБА_1 сплатила загалом 6 156 грн. У відомості кредитодавця частину зазначених коштів зараховано на погашення процентів та основного боргу, а частину - як комісію за пролонгацію.
93.З матеріалів справи встановлено, що 22 вересня 2021 року кредитодавець відніс із внесеного відповідачкою платежу 750 грн на сплату комісії за пролонгацію, а 03 жовтня 2021 року ще 427 грн на таку комісію. Всього як комісію за пролонгацію було враховано 1 177 грн.
94.Водночас на момент здійснення зазначених платежів основна сума кредиту і проценти за користування кредитом не були погашені у повному обсязі.
95.За таких обставин 1 177 грн не могли бути спрямовані на погашення платежу третьої черги комісії за пролонгацію раніше за суму кредиту та проценти.
96.Тому колегія суддів ураховує зазначені 1 177 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.
97.Кредитодавцем було зараховано безпосередньо на погашення тіла кредиту 1 177 грн. З урахуванням ще 1 177 грн, необґрунтовано віднесених на комісію за пролонгацію, загальна сума, яка підлягає зарахуванню на погашення основного боргу, становить 2 354 грн.
98.Отже, залишок основної суми кредиту становить: 15 000 грн - 2 354 грн = 12 646 грн.
99.Із погоджених сторонами за первісний 30-денний строк 9 000 грн процентів кредитодавець зарахував із платежів відповідача 3 802 грн у рахунок їх погашення.
100.Залишок процентів за погоджений сторонами строк кредитування становить: 9 000 грн - 3 802 грн = 5 198 грн.
101.Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про продовження строку кредитування до 06 жовтня 2021 року лише у зв`язку з відображенням частини здійснених відповідачем платежів як комісії за пролонгацію.
102.Кошти, які відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» мали бути спрямовані на погашення вимог попередньої черги, не можуть одночасно вважатися належно сплаченою комісією, з якою кредитодавець пов`язує виникнення нового періоду правомірного користування кредитом.
103.У зв`язку з цим підстави для нарахування звичайних договірних процентів після 22 вересня 2021 року відсутні.
104.Водночас суд апеляційної інстанції не погоджується з доводом апеляційної скарги про необхідність виключення з розрахунку одноразової комісії за надання кредиту у сумі 2 850 грн.
105.Умову про таку комісію безпосередньо передбачено договором та враховано у загальних витратах за кредитом. Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 зазначив, що встановлена договором одноразова комісія за операцію з видачі кредиту не є нікчемною лише з огляду на сам факт її встановлення, якщо вона передбачена договором, укладеним після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування».
106.Тому за договором № 3940943 підлягає стягненню: 12 646 грн основного боргу + 5 198 грн процентів + 2 850 грн одноразової комісії = 20 694 грн.
Щодо договору про споживчий кредит № 102831675 від 28 серпня 2021 року
107.За договором № 102831675 ОСОБА_1 отримала 15 000 грн строком на 30 днів із кінцевим строком повернення 27 вересня 2021 року. За первісний строк договором передбачено 9 000 грн процентів та 2 850 грн одноразової комісії за надання кредиту.
108.02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 сплатила 2 460 грн, із яких кредитодавець зарахував 1 560 грн на проценти, 450 грн на основну суму кредиту та 450 грн як комісію за пролонгацію.
109.На час внесення цього платежу погоджений сторонами строк кредитування вже сплив, а основна сума кредиту та проценти не були погашені.
110.Тому 450 грн не могли бути зараховані на комісію за пролонгацію раніше за вимоги попередніх черг, установлених статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування».
111.Зазначені 450 грн підлягають урахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту.
112.Отже, у погашення тіла кредиту слід зарахувати 900 грн: 450 грн, які кредитодавець уже відніс на основний борг, та 450 грн, необґрунтовано зараховані як комісія за пролонгацію.
113.Залишок основного боргу становить: 15 000 грн - 900 грн = 14 100 грн.
114.Із погоджених сторонами 9 000 грн процентів кредитодавець зарахував 1 560 грн, тому залишок процентів становить: 9 000 грн - 1 560 грн = 7 440 грн.
115.Сам факт здійснення 02 жовтня 2021 року часткового платежу після спливу первісного строку кредитування не означає укладення сторонами нової домовленості про продовження строку кредитування.
116.З огляду на те, що 450 грн, які кредитодавець назвав комісією за пролонгацію, за законом мали спрямовуватися на погашення вимог попередньої черги, підстави вважати виконаною умову договору про оплатне продовження строку кредитування відсутні.
117.Отже, після 27 вересня 2021 року кредитодавець не мав права продовжувати нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України як плати за правомірне користування кредитними коштами.
118.Одноразова комісія за надання кредиту в розмірі 2 850 грн з наведених вище мотивів підлягає врахуванню у складі заборгованості.
119.Тому за договором № 102831675 підлягає стягненню: 14 100 грн основного боргу + 7 440 грн процентів + 2 850 грн комісії, що в загальному розмірі становить 24 390 грн.
Щодо договору позики № 75348394 від 10 серпня 2021 року
120.За договором позики № 75348394 ОСОБА_1 отримала 15 000 грн строком на 30 днів.
121.Додатком № 1 до договору, який разом із договором підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, визначено суму процентів 3 134,25 грн та загальну суму до повернення 18 134,25 грн. Водночас позивач обґрунтовує право на стягнення 33 089,59 грн процентів положеннями Правил щодо понадстрокового користування позикою.
122.07 вересня 2026 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові у справі № 552/672/23 розмежувала випадки зміни чи оспорювання умов договору та тлумачення його змісту.
123.Об`єднана палата зазначила, що суд без відповідної позовної вимоги споживача не вправі самостійно визнавати умову договору несправедливою або зменшувати чітко погоджений сторонами розмір процентів. Водночас, якщо умови договору є нечіткими чи двозначними та допускають декілька варіантів тлумачення розміру процентів, така неоднозначність відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає тлумаченню на користь споживача.
124.У цій справі підписаними ОСОБА_1 договором та додатком безпосередньо визначено конкретну суму процентів - 3 134,25 грн, тоді як право на значно більшу суму 33 089,59 грн позивач обґрунтовує посиланнями на Правила надання грошових коштів у позику, які відповідачем не підписані та є одностороннім документом позивача, що не виключає можливість його зміни після укладення договору позики.
125.За таких обставин апеляційний суд не визнає відповідні умови договору недійсними та не зменшує процентну ставку з мотивів її надмірності, а встановлює дійсний зміст погодженого сторонами грошового зобов`язання.
126.З огляду на наведений висновок Об`єднаної палати КЦС ВС неоднозначність щодо обсягу процентного обов`язку підлягає тлумаченню на користь споживача, а тому до розрахунку слід включити визначені у підписаному сторонами додатку 3 134,25 грн процентів.
127.Крім того, після спливу погодженого 30-денного строку користування позикою відсутні підстави для продовження нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України як плати за правомірне користування коштами, якщо належно не встановлено погодження сторонами іншої правової природи таких нарахувань.
128.Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору позики ОСОБА_1 сплатила загалом 5 567,14 грн, які первісний кредитор повністю зарахував на погашення процентів.
129.Оскільки погоджена сума процентів, яка підлягає стягненню, становить 3 134,25 грн, зазначені проценти є повністю сплаченими відповідачем.
130.Залишок сплачених відповідачем коштів становить2 432,89 грн. (5 567,14 грн - 3 134,25 грн).
131.Ці кошти не можуть залишатися зарахованими в рахунок процентів, обов`язок зі сплати яких понад 3 134,25 грн судом не встановлено, тому 2 432,89 грн підлягають зарахуванню на погашення основної суми позики.
132.Залишок основного боргу становить 12 567,11 грн (15 000 грн - 2 432,89 грн).
133.З урахуванням заявлених позивачем та не спростованих відповідачем 2,46 грн трьох процентів річних розмір заборгованості за договором позики № 75348394 становить 2 569,57 грн (12 567,11 грн + 2,46 грн ).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
134.Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом першої інстанції періодів нарахування процентів та неврахування належним чином здійснених відповідачкою платежів частково знайшли своє підтвердження.
135.За результатами апеляційного перегляду з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню: за договором № 4991400 - 2 085,36 грн; за договором про споживчий кредит № 3940943 - 20 694 грн; за договором про споживчий кредит № 102831675 - 24 390 грн; за договором позики № 75348394 - 12 569,57 грн.
136.Загальна сума заборгованості становить 59 738,93 грн (2 085,36 грн + 20 694 грн + 24 390 грн + 12 569,57 грн).
137.Тому визначена судом першої інстанції загальна сума заборгованості 108 472,79 грн підлягає зменшенню до 59 738,93 грн.
138.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.
139.Підставами для зміни судового рішення відповідно до статті 376 ЦПК України є, зокрема, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
140.Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
141.Ціна позову становила 245 630,80 грн, а за наслідками апеляційного перегляду обґрунтованими визнано позовні вимоги у сумі 59 738,93 грн, що становить 24,3206 % заявлених вимог.
142.Судовий збір за подання позову у сумі 2 947,57 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог становить: 2 947,57 грн ? 24,3206 % = 716,87 грн.
143.Тому рішення суду першої інстанції у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 1 301,65 грн судового збору необхідно змінити, зменшивши цю суму до 716,87 грн.
144.Щодо витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд ураховує, що позивач заявляв до відшкодування 25 000 грн, а суд першої інстанції з огляду на критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат зменшив їх до 6 000 грн. Відповідач в апеляційній скарзі просить зменшити їх до 2 000 грн.
145.З урахуванням остаточного співвідношення задоволених позовних вимог пропорційна частина від заявлених позивачем 25 000 грн становить 6 080,15 грн, тобто не є меншою за визначені судом першої інстанції 6 000 грн.
146.Зважаючи також на наявність у справі чотирьох окремих договорів, різних первісних кредиторів, договорів відступлення права вимоги та необхідність проведення окремих розрахунків заборгованості, апеляційний суд не встановив підстав для додаткового зменшення визначених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.
147.Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу потрібно залишити без змін.
148. ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 3 993,60 грн.
149.Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач просила зменшити загальний розмір стягнутої з неї заборгованості зі 108 472,79 грн до 54 038,93 грн, тобто оспорювала 54 433,86 грн.
150.За наслідками апеляційного перегляду розмір заборгованості зменшено до 59 738,93 грн, тобто на 48 733,86 грн. Тобто апеляційну скаргу задоволено на 89,53 % від оспорюваної суми.
151.Отже, з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений нею за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги у розмірі 3 575,41 грн (3 993,60 грн ? 89,53 %).
152.Керуючись статтями 141, 259, 263, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та в частині розподілу судового збору.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі 59 738 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 93 копійок.
4. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року в частині розподілу судового збору змінити, зменшивши суму судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» з 1 301 грн 65 коп. до 716 грн 87 коп.
5. В іншій частині рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року залишити без змін.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 3 575 грн 41 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді
О. О. Бондар (суддя -доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька
Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.