ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/7095/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С. Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунтік» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунтік» (далі - ТзОВ «Лунтік», позивач) звернулося з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2026 №UA209000/2026/000884/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000976 від 28.05.2026.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару (автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ) 21.05.2026 декларант подав до Львівської митниці митну декларацію (далі - МД) №26UA209180036967U9, в якій загальна митна вартість товару визначена за основним методом. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення від 28.05.2026 №UA209000/2026/000884/2 про коригування митної вартості за резервним методом на рівні 6 550,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішеннями та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов, скасувавши рішення відповідача та, як наслідок, - картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказав, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували митні декларації від 11.05.2026 №26UА206020005818U1, де вартість подібного транспортного засобу становить 12 500 Євро.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
11.09.2025 між ТзОВ «Лунтік» (покупець) та підприємством KANETO Sp. z o. o. (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №01-25 (далі - Контракт).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортні, плаваючі, моторні засоби, будівельну, сільськогосподарську техніку спеціального призначення та іншу техніку в асортименті, а покупець - прийняти та сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Згідно з пунктами 3.1- 3.4 контракту ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах у грошових одиницях (євро або долар США); передача товару здійснюється на умовах DAP - Рівне, Дубно, Луцьк, Ковель, Ужгород, Мукачево, Львів, Стрий, Городок згідно з правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року; оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як передоплата та/або по факту; термін доставки товару - 120 днів з дати виставлення рахунка на оплату; страхування товару не здійснюється.
На виконання умов контракту згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) від 19.05.2026 № 30-05K позивач придбав у продавця товар - легковий автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2019, тип двигуна дизельний, робочий об`єм 1968 см?, потужність 85 кВт, тип кузова - легковий універсал, що використовувався, вартістю 6 550,00 євро.
21.05.2026 з метою митного оформлення імпортованого товару декларант ТзОВ «Лунтік» подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 26UA209180036967U9, відповідно до якої митну вартість товару було визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) на рівні 6 550,00 євро
Для підтвердження митної вартості разом із митною декларацією надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.09.2025 № 01-25 та додаткову угоду № 1 від 30.12.2025; інвойс (рахунок-фактуру) від 19.05.2026 № 30-05K; декларацію про походження товару від 19.05.2026 № 30-05K; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.07.2019 № НОМЕР_2 ; довідкове повідомлення експерта-автотоварознавця (судового експерта ОСОБА_1 , свідоцтво № 842 від 19.07.2007), складене спеціалізованою експертною організацією, від 21.05.2026 № 4086; документ, що підтверджує заявлену митну вартість (аукціонний документ BCA), від 21.05.2026; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам (ЄВРО-6) від 21.05.2026 № 210526028; фотографії транспортного засобу.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) пунктом 3.3 Контракту передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі як передоплата та/або по факту, тобто Контракт не встановлює єдиного порядку оплати, конкретні умови оплати не визначені жодним документом, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, до митного оформлення не надано (пункт 4 частини 2 статті 53 МК України); 2) за умовами поставки DAP Городок до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів; 3) декларантом не забезпечено подання експортної митної декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару. Згідно з пунктом б ч. 1 ст. 335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу такі документи та відомості, зокрема транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте жодних транспортно-перевізних документів до митного оформлення декларантом не надано; 3) декларантом не забезпечено подання експортної митної декларації країни відправлення, що у свою чергу не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості.
Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
На електронне повідомлення митниці позивачем не додано інших документів.
28.05.2026 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000884/2 та сформувала картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA209180/2026/000976.
Як зазначено у графі 33 рішення, використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби - МД №26UА206020005818U1 від 11.05.2026, де митна вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, тип двигуна: дизельний, 2019 рік) визнана митним органом на рівні 12 500 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №26UA209180039704U0.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Так, на підтвердження заявленої у МД №26UA209180036967U9 від 21.05.2026 митної вартості товару декларантом позивача подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.09.2025 № 01-25 та додаткову угоду № 1 від 30.12.2025; інвойс (рахунок-фактуру) від 19.05.2026 № 30-05K; декларацію про походження товару від 19.05.2026 № 30-05K; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.07.2019 № 411847284; довідкове повідомлення експерта-автотоварознавця (судового експерта ОСОБА_1 , свідоцтво № 842 від 19.07.2007), складене спеціалізованою експертною організацією, від 21.05.2026 № 4086; документ, що підтверджує заявлену митну вартість (аукціонний документ BCA), від 21.05.2026; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам (ЄВРО-6) від 21.05.2026 № 210526028; фотографії транспортного засобу.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар митними деклараціями та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Як уже було встановлено судом, 11.09.2025 між ТзОВ «Лунтік» (покупець) та підприємством KANETO Sp. z o. o. (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №01-25.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортні, плаваючі, моторні засоби, будівельну, сільськогосподарську техніку спеціального призначення та іншу техніку в асортименті, а покупець - прийняти та сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Згідно з пунктами 3.1- 3.4 контракту ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах у грошових одиницях (євро або долар США); передача товару здійснюється на умовах DAP - Рівне, Дубно, Луцьк, Ковель, Ужгород, Мукачево, Львів, Стрий, Городок згідно з правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року; оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як передоплата та/або по факту; термін доставки товару - 120 днів з дати виставлення рахунка на оплату; страхування товару не здійснюється.
Згідно з рахунком-фактурою № 30-05K від 19.05.2026 (у якому є посилання на контракт від 11.09.2025 №01-25) предметом продажу є легковий автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2019 року випуску, за ціною 6 550,00 євро.
Ціна товару в інвойсі (фактурі) № 30-05K від 19.05.2026 - 6 550,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №26UA209180036967U9 від 21.05.2026 - 6 550,00 євро (графа 22).
04.06.2026 ТзОВ «Лунтік» здійснив оплату за легковий автомобіль в розмірі 6 550,00 євро, що підтверджується платіжною інструкцією № 33 від 04.06.2026. Платіж здійснено на підставі контракту № 01-25 від 11.09.2025, а в призначенні платежу прямо зазначено інвойс № 30-05K від 19.05.2026, за яким поставлено оцінюваний транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN (VIN НОМЕР_1 на рахунок продавця, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів на не встановлення єдиного порядку оплати згідно контракту, суд зазначає, що пункт 3.3 контракту допускає оплату «по факту», а термін доставки товару становить 120 днів з дати виставлення рахунка. За таких умов відсутність банківських платіжних документів на момент митного оформлення є об`єктивною і не може свідчити про недостовірність або неповноту відомостей про митну вартість.
Також суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, за змістом якої фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.
Ціна товару (6 550,00 євро) узгоджена сторонами та підтверджена контрактом і інвойсом від 19.05.2026 № 30-05K, будь-яких розбіжностей між ціною, зазначеною в інвойсі, та умовами контракту відповідачем не виявлено. Відтак ненадання банківських платіжних документів не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості за основним методом.
Суд не бере до уваги твердження митного органу про необхідність подання транспортних (перевізних) і страхових документів за умовами поставки DAP, оскільки поставка товару здійснювалася на умовах DAP (Delivered at Place - «Поставка в місці призначення») згідно з правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, де витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до узгодженого пункту призначення в країні покупця (м. Городок), несе продавець. Відтак, вартість перевезення (фрахту) до пункту призначення вже включена продавцем у ціну товару і не є окремою складовою митної вартості, яку покупець (декларант) мав би додатково підтверджувати чи додавати до ціни договору відповідно до частини 10 статті 58 МК України. Оскільки за умовами DAP покупець не несе витрат на перевезення товару, у нього об`єктивно відсутні власні транспортні (перевізні) документи про вартість перевезення, а їх відсутність не впливає на числові значення складових митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 3.4 контракту передбачено, що страхування товару не здійснюється, а тому вимога митного органу щодо страхових документів та відомостей про вартість страхування також є безпідставною: за відсутності страхування відповідні витрати не входять до складу митної вартості.
Також суд вважає помилковими твердження митного органу про не подання декларантом експортної митної декларації країни відправлення для митного оформлення товару, оскільки експортна митна декларація країни відправлення була оформлена компетентним митним органом Республіки Польща - вивізний супровідний документ (MRN) №26PL402010001JTBB3 від 20.05.2026, у якому відправником (експортером) зазначено KANETO Sp. z o.o., одержувачем - LLC «LUNTIK» (ТзОВ «Лунтік»), умови поставки - DAP UA GORODOK, а серед товарів - легковий автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_1 , об`ємом 1968 см, дизельний, 2019 року виготовлення. Зазначена експортна декларація існувала на момент митного оформлення, оскільки була оформлена 20.05.2026, тобто до подання основної митної декларації (21.05.2026), і долучена до митного оформлення цього ж товару, що підтверджується її відображенням у графі 44 митної декларації № 26UA209180039704U0 (код документа 9610), а наведені у ній відомості - ідентичний ідентифікаційний номер транспортного засобу, умови поставки DAP UA Gorodok, відправник KANETO Sp. z o.o. та одержувач ТзОВ «Лунтік» - повністю узгоджуються з відомостями, заявленими декларантом, і підтверджують, а не спростовують, заявлену митну вартість та умови поставки.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
На переконання суду, відповідач не встановив наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 28.05.2026 №UA209000/2026/000884/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 03.06.2026 №89.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000884/2 від 28.05.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000976 від 28.05.2026.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунтік» судові витрати в загальному розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунтік» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48; код ЄДРПОУ 45757814);
Відповідач: Львівська митниця (79000; Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343).
Суддя С.Ф. Костюкевич