ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа №160/15252/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 НГУ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 08.06.2026 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/15252/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в самостійні провадження.
В провадженні №160/15252/26 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 29.11.2024 до 23.07.2025 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2024 до 23.07.2025 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ з 29.11.2024 до 23.07.2025. Позивач зазначає, що у період проходження військової служби йому не нарахована та не виплачена, або виплачена в неналежному розмірі індексація грошового забезпечення всупереч нормам Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). На відповідне звернення про усунення порушення та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до вимог законодавства, відповідач відмовив. Позивач наголошує, що відповідач, нараховуючи позивачу індексацію грошового забезпечення врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Втім, ВЧ НОМЕР_1 НГУ у межах спірних правовідносин не застосовано норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018). Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну, в якому ВЧ НОМЕР_1 НГУ проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). При цьому слід враховувати, що відповідно до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Згідно зі статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індекс у споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Разом з тим, відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індекс у споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 не нараховується. Відповідно до інформації, яку містить статистичний збірник Державної служби статистики України, що розміщено на офіційному Веб-сайті Державної служби статистики України індекси споживчих цін протягом 2024 року становили: січень 2024 року - 100,4; лютий 2024 року - 100,3; березень 2024 року - 100,5; квітень 2024 року - 100,2; травень 2024 року - 100,6; червень 2024 року - 102,2; липень 2024 року - 100,0; серпень 2024 року - 100,6; вересень 2024 року - 101,5; жовтень 2024 року - 101,8; листопад 2024 року - 101,9; грудень 2024 року - 101,4. Таким чином, поріг індексації в розмірі 103 відсотка (100,4 (січень)+100,3 (лютий)+100,5 (березень)+100,2 (квітень)+100,6 (травень)+102,2 (червень) = 104,2 відсотка) було перевищено в червні 2024, та, враховуючи опублікування 12.07.2024 (у липні 2024) в офіційному періодичному виданні (газета «Урядовий кур`єр» - офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) індексу споживчих цін за червень 2024, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією було здійснено з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих, тобто з 1 серпня 2024. В подальшому, протягом 2025 року індекси споживчих цін, враховуючи інформацію, яку розміщено на офіційному Веб-сайті Державної служби статистики України індекси споживчих цін протягом січня-липня 2025 року становили: січень 2025 року - 101,2, але, враховуючи норми ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків; лютий 2025 року - 100,8; березень 2025 року - 101,5; квітень 2025 року - 100,7; травень 2025 року - 101,3. Таким чином, поріг індексації в розмірі 103 відсотка (100,0 (січень)+100,8 (лютий)+101,5 (березень)+100,7 (квітень)+101,3 (травень) = 104,3 відсотка) було перевищено в травні 2025, та, враховуючи опублікування 12.06.2025 (у червні 2025) в офіційному періодичному виданні (газета «Урядовий кур`єр» - офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) індексу споживчих цін за травень 2025, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією було здійснено з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих, тобто з 1 липня 2025. ОСОБА_1 зарахований до ВЧ НОМЕР_1 НГУ та всі види забезпечення 29.11.2024, що підтверджується витягом з наказу командира відповідача від 29.11.2024 № 228мтд, тобто після взяття в 2024 році Державною службою статистики України на облік відповідача, відповідно створення нових посад. У відповідності та з дотриманням вимог законодавства України, відповідачем було проведено індексацію грошового забезпечення позивача у 2024 році під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 НГУ (виплачено поточну індексацію, внаслідок перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотка), що підтверджується розрахунковим листом позивача за грудень 2024 рок, який містить суму нарахованої індексації у розмірі: листопад 2024 (11/24) - 8,68 грн.; грудень 2024 - 254,35 грн. Крім того, у відповідності та з дотриманням вимог законодавства України, відповідачем було проведено індексацію грошового забезпечення позивача у липні 2025 (виплачено поточну індексацію, внаслідок перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотка у травні 2025), що підтверджується розрахунковим листом Позивача за серпень 2025, який містить суму нарахованої індексації у розмірі: липень 2025 (07/25) - 98,85 грн. З урахуванням норм абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. При цьому зміна грошового забезпечення військовослужбовця в березні 2018 не завжди перевищувала розміру можливої індексації. Посадовий оклад позивача, який був призваний 14.03.2022 на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у межах спірного періоду (з 29.11.2024 року по 23.07.2025) внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704). Постановою № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. На момент набрання чинності наведеною Постановою № 704 позивач не проходив військову службу та не отримував дохід, зокрема, у ВЧ НОМЕР_1 , а враховуючи Форму ОК-7, видану Пенсійним фондом України, яку додано до позовної заяви, страхувальником був - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ). Набрання чинності Постановою № 704 не вплинуло та не могло вплинути на розмір грошового забезпечення позивача в контексті його зменшення або збільшення по відношенню до розміру грошового забезпечення у попередньому місяці, оскільки по-перше, позивач станом на березень 2018 року не проходив військову службу, по-друге, на момент початку військової служби позивача (2022 рік) Постанова № 704 вже була чинною та підлягала застосуванню до Позивача, підвищення посадового окладу у межах спірного періоду (з 29.11.2024 по 23.07.2025) підчас проходження військової служби у нього не відбулось. Враховуючи викладене вище позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Разом з відзивом відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу грошового забезпечення в належному розмірі.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження та звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Водночас нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Законом України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Також, суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат; частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних виплат втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.
Суд звертає увагу, що в межах спірних правовідносин не підлягає застосуванню частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки наказом ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 22.07.2025 №190 мтд позивача не було звільнено з військової служби, а виключено зі списків особового складу військової частини для подальшого направлення до ВЧ НОМЕР_3 НГУ. З записів військового квитка позивача випливає, що станом на час звернення до суду з цим позовом позивач продовжує проходити військову службу в іншій військовій частині.
Таким чином, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, суд приходить до висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом, внаслідок чого у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд відмовляє.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під мобілізації з 15.03.2022.
ОСОБА_1 зарахований до ВЧ НОМЕР_1 НГУ та всі види забезпечення 29.11.2024, що підтверджується витягом з наказу командира відповідача від 29.11.2024 № 228мтд.
Наказом ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 22.07.2025 №190 мтд позивача виключено зі списків особового складу військової частини з 23.07.2025 для подальшого направлення до ВЧ НОМЕР_3 НГУ.
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період індексація грошового забезпечення нараховувалась позивачу: у грудні 2024 рок за: листопад 2024 (11/24) - 8,68 грн.; грудень 2024 - 254,35 грн; у липні 2025 за липень 2025 (07/25) - 98,85 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2024 до 23.07.2025, із застосуванням базового місяця - березень 2018, ) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, внаслідок чого позивачем недоотримано грошове забезпечення у належному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Так, спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII).
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно із частиною 1 та 2 статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. (абз.5 п.4 Порядку № 1078).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
В постановах від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 року у справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 п.5 Порядку № 1078 дають підстави дійти висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.
Суд зазначає, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Такий розмір можливої індексації грошового забезпечення 4463,15грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та такий підтверджується постановою Верховного Суду 28 травня 2024 року по справі № 160/14683/23.
Суд встановив, що відповідно до довідки ОК-7, позивач до березня 2022 року військову службу не проходив.
За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.
Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача, який був прийнятий на військову службу у березні 2022 року, а у ВЧ НОМЕР_1 НГУ проходив службу з 29.11.2024 до 23.07.2025, внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього на посаду.
Отже, у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078.
Зазначений висновок суду узгоджується із висновком Верховного суду, що наведений у постанові від 04 квітня 2024 року у справі №160/2481/23.
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період індексація грошового забезпечення нараховувалась позивачу: у грудні 2024 рок за: листопад 2024 (11/24) - 8,68 грн.; грудень 2024 - 254,35 грн; у липні 2025 за липень 2025 (07/25) - 98,85 грн.
Відповідно до інформації, яку містить статистичний збірник Державної служби статистики України, що розміщено на офіційному Веб-сайті Державної служби статистики України індекси споживчих цін протягом 2024 року становили: січень 2024 року - 100,4; лютий 2024 року - 100,3; березень 2024 року - 100,5; квітень 2024 року - 100,2; травень 2024 року - 100,6; червень 2024 року - 102,2; липень 2024 року - 100,0; серпень 2024 року - 100,6; вересень 2024 року - 101,5; жовтень 2024 року - 101,8; листопад 2024 року - 101,9; грудень 2024 року - 101,4.
Таким чином, поріг індексації в розмірі 103 відсотка (100,4 (січень)+100,3 (лютий)+100,5 (березень)+100,2 (квітень)+100,6 (травень)+102,2 (червень) = 104,2 відсотка) було перевищено в червні 2024, та, враховуючи опублікування 12.07.2024 (у липні 2024) в офіційному періодичному виданні (газета «Урядовий кур`єр» - офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) індексу споживчих цін за червень 2024, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією було здійснено з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих, тобто з 1 серпня 2024.
В подальшому, протягом 2025 року індекси споживчих цін, враховуючи інформацію, яку розміщено на офіційному Веб-сайті Державної служби статистики України індекси споживчих цін протягом січня-липня 2025 року становили: січень 2025 року - 101,2, але, враховуючи норми ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків; лютий 2025 року - 100,8; березень 2025 року - 101,5; квітень 2025 року - 100,7; травень 2025 року - 101,3.
Таким чином, поріг індексації в розмірі 103 відсотка (100,0 (січень)+100,8 (лютий)+101,5 (березень)+100,7 (квітень)+101,3 (травень) = 104,3 відсотка) було перевищено в травні 2025, та, враховуючи опублікування 12.06.2025 (у червні 2025) в офіційному періодичному виданні (газета «Урядовий кур`єр» - офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) індексу споживчих цін за травень 2025, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією було здійснено з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих, тобто з 1 липня 2025.
За наведених обставин, суд не вбачає порушень в діях відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу індексації в спірний період.
На підставі частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відсутні підставі для задоволення позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар