ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/5762/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
11 серпня 2026 року ОСОБА_2 через систему Електронний Суд звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, яким просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ненадсилання ОСОБА_2 до його електронного кабінету в ЄСІТС постанови про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 у порядку та строк, установлені статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
- Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області ІваноФранківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 постанову про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 до його електронного кабінету в ЄСІТС у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незабезпечення протягом тривалого часу належного нормативного, організаційного та технічного функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження в частині, необхідній для ідентифікації стягувачів - фізичних осіб та забезпечення електронного надсилання їм документів виконавчого провадження до електронних кабінетів ЄСІТС відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
- Зобов`язати Міністерство юстиції України в межах наданих йому повноважень вжити необхідних нормативних, організаційних та технічних заходів для забезпечення належної ідентифікації стягувачів - фізичних осіб в Автоматизованій системі виконавчого провадження та забезпечення можливості надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів таких осіб у ЄСІТС відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незабезпечення належних організаційних та технічних умов для реєстрації та використання державними виконавцями індивідуальних електронних кабінетів ЄСІТС відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства та з урахуванням окремої ухвали Верховного Суду від 30.07.2025 у справі №299/8199/23.
- Зобов`язати Міністерство юстиції України в межах його компетенції вжити необхідних заходів для забезпечення можливості реєстрації та належного використання кожним державним виконавцем індивідуального електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Стягнути на користь Позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у порядку, визначеному КАС України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є стягувачем у виконавчому провадженні АСВП №79901013, відкритому з примусового виконання виконавчого листа №260/5035/25, виданого 30.12.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом.
Виконавчим документом Виноградівську міську раду Закарпатської області було зобов`язано оприлюднити на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015. Ці обставини безпосередньо зазначені у постанові державного виконавця у ВП №79901013.
30 липня 2026 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярошем Сергієм Івановичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №79901013. Постанову винесено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У її резолютивній частині державний виконавець постановив закінчити виконавче провадження та прямо зазначив: «Копію постанови направити сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ». У цій же постанові зазначено, що вона може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Однак постанова від 30.07.2026 не була надіслана позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС. Таким чином, державний виконавець прийняв процесуальне рішення, яким припинив примусове виконання судового рішення, однак не забезпечив доведення цього рішення до відома стягувача у встановлений законом спосіб.
Системний характер проблеми підтверджується листом ДП «Національні інформаційні системи». ДП «НАІС» пояснило, що перевірка факту наявності електронного кабінету в ЄСІТС здійснюється лише щодо тих сторін виконавчого провадження, щодо яких в АСВП міститься відмітка про попередню ідентифікацію. Ідентифікація фізичної особи в АСВП передбачає верифікацію інформації, зокрема щодо РНОКПП.
Однак ДП «НАІС» прямо зазначило: станом на дату відповіді в АСВП були відсутні засоби підтвердження інформації щодо РНОКПП стягувача - фізичної особи через відсутність необхідної електронної взаємодії з Державною податковою службою України. Крім того, ДП «НАІС» вказало, що вирішити проблему шляхом перевірки фізичної особи через ЄДР неможливо, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відповідних відомостей щодо звичайних фізичних осіб. Отже, матеріалами справи документально підтверджується технічна нездатність АСВП належно здійснювати ідентифікацію стягувача - фізичної особи, необхідну для подальшого автоматичного визначення його електронного кабінету ЄСІТС.
ДП «НАІС» прямо повідомило, що листом від 04.06.2024 Міністерство юстиції України вже було поінформовано про недостатність доступних виконавцям засобів для належної перевірки даних щодо стягувача - фізичної особи. У листі ДП «НАІС» від 18.11.2024 також зазначалося, що Міністерством юстиції лише вживаються заходи щодо доопрацювання нормативно-правових актів для створення правових підстав відповідної верифікації, після чого планувалося доопрацювання програмного забезпечення АСВП. Таким чином, Міністерству юстиції було відомо про технічну та нормативну проблему щонайменше з 2024 року. Однак станом на липень 2026 року наслідки цієї проблеми продовжують безпосередньо впливати на права позивача. Сам орган ДВС у 2026 році знову повідомив, що АСВП не змогла ідентифікувати позивача.
Отже, йдеться не про одиничний короткочасний технічний збій, а про тривалу системну проблему, яка протягом років не була належним чином усунута Міністерством юстиції України.
Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено повноваження у сфері організації примусового виконання судових рішень. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014, прямо відносить до повноважень Міністерства забезпечення функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження. Механізм функціонування АСВП визначається Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим Міністерством юстиції. Тому відповідач 1 не є стороннім органом стосовно технічної проблеми, яка виникла. Саме на Міністерство покладено відповідні нормативні, організаційні та управлінські повноваження щодо забезпечення належного функціонування системи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року позов було залишено без руху.
17 серпня 2026 року позивач подав заяву та усунув недоліки.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року роз`єднано позовні вимоги у справі №260/5762/26 та виділити у самостійне провадження вимоги:
Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ненадсилання ОСОБА_2 до його електронного кабінету в ЄСІТС постанови про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 у порядку та строк, установлені статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
- Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 постанову про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 до його електронного кабінету в ЄСІТС у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
08 вересня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Міністерство юстиції України з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено протиправної бездіяльності Міністерства, невиконання ним конкретного обов`язку, встановленого законом, а також причинного зв`язку між діяльністю (бездіяльністю) Міністерства та порушенням прав позивача.
Посилання позивача на лист ДП «НАІС» від 04.06.2024 №2661/04.1-11 як на підтвердження протиправної бездіяльності Міністерства юстиції України станом на 30.07.2026 є безпідставним, оскільки зазначений лист відображав стан нормативного та технічного забезпечення, який існував у 2024 році, та не враховує заходів, вжитих Міністерством юстиції України після його отримання. Таким чином, відсутні підстави вважати, що станом на час виникнення спірних правовідносин Міністерство юстиції України не забезпечило належного нормативного та організаційного підґрунтя для ідентифікації стягувачів - фізичних осіб та подальшого надсилання їм документів виконавчого провадження до електронних кабінетів ЄСІТС.
Посилання позивача на відсутність у державного виконавця індивідуального електронного кабінету в ЄСІТС як на підставу неможливості або неправомірності надсилання документів виконавчого провадження є безпідставним, оскільки ґрунтується на ототожненні різних за своїм функціональним призначенням механізмів - використанням державним виконавцем електронного кабінету в ЄСІТС для взаємодії з судом та учасниками судового процесу та інформаційної взаємодії АСВП з ЄСІТС, в рамках якої здійснюється надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів сторін виконавчого провадження.
Згідно даних АСВП у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває, наприклад, виконавче провадження №81863548, стягувачем по якому є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зазначені відомості стягувача відображені у Системі на вкладці «Сторони ВД» - «Стягувач» - «Фізична особа», у якій також наявна інформація про те, що «Суб`єкта ідентифіковано» та відмітка про наявність зареєстрованого у стягувача Електронного кабінету ЄСІТС.
Зазначене підтверджує достатність вжитих Міністерством юстиції України заходів для можливості верифікації інформації про стягувачів - фізичних осіб, та подальшого направлення їм документів виконавчого провадження до електронного кабінету в ЄСІТС. Крім того, зазначене підтверджує відсутність взаємозв`язку між реєстрацією державними виконавцями електронного кабінету в ЄСІТС та інформаційною взаємодією АСВП з ЄСІТС, в рамках якої здійснюється надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів сторін виконавчого провадження.
Обставини встановлені судом.
ДП «Національні інформаційні системи» надіслало на адресу Міністерство Юстиції України лист №2661/04.1-11 від 04.06.2024 року, у якому зазначило наступне:
« Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - Підприємство, ДП «НАІС») висловлює свою повагу, та в межах компетенції адміністратора Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП, Система) зазначає наступне.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Станом на сьогодні Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує інформаційну взаємодію з більшістю реєстрів та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника, а також в частині направлення документів виконавчого провадження особам, у яких наявний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі.
Головною умовою та запорукою успішності в отриманні виконавцями відповідей на свої запити про особу-боржника, в тому числі, в рамках будь якою інформаційної взаємодії, є коректно вказані виконавцем відомості такої особи у запиті, які дозволяють її однозначно ідентифікувати.
Ураховуючи вказане, вважаємо, що наразі залишається дуже актуальним питання забезпечення належного рівня ідентифікації даних сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій, що в свою чергу, може сприяти примусовому виконанню рішення.
Згідно з своїми повноваженнями Державна податкова служба України (далі - ДПС) та на підставі положень Порядку проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб-платників податків на запити суб`єктів електронної взаємодії, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 №1007 (далі - Порядок), на запити суб`єктів електронної взаємодії здійснює підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) шляхом надання відповідей на такі запити в рамках електронної взаємодії.
Суб`єктами електронної взаємодії відповідно до цього Порядку є ДПС та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, які мають право на подання запитів щодо проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичних осіб даним Державного реєстру.
ДПС забезпечує перевірку на відповідність даним Державного реєстру таких даних фізичної особи, що містяться у запиті суб`єкта електронної взаємодії:
•реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
•прізвища, імені, по батькові (за наявності) фізичної особи;
•дати народження (за наявності) фізичної особи.
Для прикладу хотілось би звернути увагу, що на сьогодні відповідна електронна взаємодія вже успішно побудована та працює в процесі підтвердження відомостей про фізичну особу під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі Порядку електронної взаємодії інформаційних систем Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України щодо підтвердження відомостей про фізичну особу під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 31 січня 2022 року № 280/5/41, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2022 року за № 124/37460.
Отже, пропонуємо розглянути можливість запровадження вказаної вище електронної взаємодії між Системою та інформаційними ресурсами ДПС з метою удосконалення механізмів ідентифікації фізичних осіб під час примусового виконання рішень.
Крім того, в разі прийняття рішення щодо можливості та необхідності реалізації в АСВП згаданої вище інформаційної взаємодії, заздалегідь повідомляємо про готовність Підприємства бути долученим до участі у відповідних заходах з обговорення перспектив та переваг побудови такої електронної взаємодії.».
Судом досліджено лист ДП «НАІС» від 18.11.2024 № 5541/04.1-12, який адресовано Начальнику Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександру Валевському, у якому, серед іншого, зазначено: «ДП «НАІС» в порядку офіційного листування, листом від 04.06.2024 № 2661/04.1-11 було поінформовано Міністерство юстиції України щодо недостатності засобів, доступних наразі для здійснення виконавцями належної перевірки даних щодо стягувача - фізичної особи, оскільки інформаційний обмін з Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 21.07.2020 «2483/5/436) передбачає лише перевірку інформації щодо боржника, а також викладено бачення Підприємства щодо можливих шляхів вирішення даного питання. На сьогодні Міністерством юстиції України вживаються заходи щодо доопрацювання нормативно-правових актів, а саме щодо забезпечення наявності правових підстав для запровадження можливості здійснювати верифікацію стягувача - фізичної особи в рамках інформаційної взаємодії з Державною податковою службою України.»
Вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - система, АСВП) порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
На виконання зазначеної норми наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256, затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - Положення), яким визначено механізм функціонування АСВП.
Згідно з пунктом 2 розділу I Положення держателем Системи є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Системи та забезпечує її функціонування.
Разом з тим, адміністратором Системи є державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС»), яке уповноважене відповідно до законодавства забезпечувати здійснення заходів із створення та технологічного супроводження програмного забезпечення Системи, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, а також виконувати інші функції, передбачені Положенням.
Водночас частиною другою статті 28 Закону визначено, що документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС), в електронній формі.
Міністерством юстиції України задля визначення особливостей надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС вжито заходів щодо видачі наказу від 16.10.2023 № 3642/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 16.10.2023 за №3642/5, яким внесено зміни до: Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція), яку, зокрема, доповнено новим розділом XХ «Особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС»; Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (далі - Положення), яке доповнено новим розділом XVI «Надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів в ЄСІТС».
Пунктом 1 розділу ХХ Інструкції встановлено, що документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів у порядку, визначеному розділом XVI Положення.
Відповідно до пункту 1 розділу XVI Положення перевірка наявності або відсутності електронного кабінету в ЄСІТС та надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів в ЄСІТС здійснюється за допомогою Системи у порядку електронної інформаційної взаємодії з ЄСІТС.
При цьому абзацом третім пункту 2 розділу XVI Положення передбачено, що обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної взаємодії, визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 606, або відповідними спільними рішеннями Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, які оформлюються окремими протоколами.
На виконання зазначених положень відповідний договір про інформаційну взаємодію між Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України укладено 29.04.2024 за № 14/35/04-24/7.
ДП «НАІС» в листі від 14.05.2024 № 2315/04.1-11 повідомило, що на виконання вимог статті 28 Закону доопрацьовано функціонал АСВП в частині забезпечення можливості направлення документів (постанов) виконавчого провадження особам, у яких наявний електронний кабінет в ЄСІТС та надано окрему інструкцію щодо специфіки роботи користувачів з даним функціоналом, яку, на прохання ДП «НАІС, листом Департаменту від 21.05.2024 № 75756/86004-11-24/20.3.2 надіслано до управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України для подальшого доведення її до відома усіх працівників органів державної виконавчої служби.
Позивач з листом ДП «НАІС» від 04.06.2024 № 2661/04.1-11 пов`язує той факт, що Міністерство юстиції України було поінформовано про недостатність доступних виконавцям засобів належної перевірки даних стягувача - фізичної особи, однак через два роки Міністерством юстиції України не вжито відповідних заходів реагування.
Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України надходив лист ДП «НАІС» від 04.06.2024 № 2661/04.1-11, яким повідомлено, що наразі залишається дуже актуальним питання забезпечення належного рівня ідентифікації даних сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій, що в свою чергу, може сприяти примусовому виконанню рішення. У зв`язку з цим, ДП «НАІС» запропоновано розглянути можливість запровадження електронної взаємодії між АСВП та інформаційними ресурсами Державна податкова служба України (далі - ДПС України) з метою удосконалення механізмів ідентифікації фізичних осіб під час примусового виконання рішень.
Після надходження зазначеного листа Мін`юстом на адресу Директорату правосуддя та кримінальної юстиції скеровано службову записку від 13.06.2024 № 2200-20.3.2-24 стосовно вжиття заходів щодо розробки проєкту нормативно-правого акту, який визначатиме порядок такої інформації взаємодії в електронному вигляді між органами державної виконавчої служби/приватними виконавцями та органами ДПС України.
В подальшому Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції було вжито заходів щодо розробки відповідного нормативно-правового акта та за результатами його узгодження із відповідними органами, в тому числі ДП «НАІС», 12.11.2024 Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України видано наказ № 3257/5/578 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 № 2483/5/436»
Зазначеним наказом внесено зміни до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 за № 2483/5/436, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2020 за № 690/34973, та передбачено, зокрема можливість подання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями запитів та надання ДПС України на такі запити відповідей з інформацією про реєстраційні номери облікових карток платників податків - сторін виконавчого провадження - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта сторін виконавчого провадження - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті (до внесення змін - таку інформацію можливу було отримувати лише відносно боржників).
ДП «НАІС», як адміністратором Системи, уповноваженим відповідно до законодавства забезпечувати здійснення заходів із створення та технологічного супроводження програмного забезпечення Системи, листом від 28.08.2025 № 4409/04.1-11 повідомлено Міністерство юстиції України про чергове оновлення програмного забезпечення АСВП з наданням переліку відповідних змін, в якому, серед іншого, зазначено: « 6) Для можливості верифікації інформації про стягувачів - фізичних осіб, та подальшого направлення їм документів виконавчого провадження до електронного кабінету в ЄСІТС (за наявності) реалізовано можливість формування запиту до Державної податкової служби України «Про РНОКПП або серію (за наявності) та номер паспорту». Для цього у блок «Стягувач» вкладки «Сторони ВП» додано блок «Запити».».
Зазначений перелік змін листом Мін`юсту від 01.09.2025 № 125298/149583-11- 25/20.3.2 надіслано до управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України для подальшого доведення їх до відома усіх працівників органів державної виконавчої служби.
На підставі наведеного вбачаєтьбся, що з боку Міністерства юстиції України було вжито достатніх нормативних та організаційних заходів для можливості верифікації інформації про стягувачів - фізичних осіб, та подальшого направлення їм документів виконавчого провадження до електронного кабінету в ЄСІТС.
Посилання позивача на лист ДП «НАІС» від 04.06.2024 № 2661/04.1-11 як на підтвердження протиправної бездіяльності Міністерства юстиції України станом на 30.07.2026 є безпідставним, оскільки зазначений лист відображав стан нормативного та технічного забезпечення, який існував у 2024 році, та не враховує заходів, вжитих Міністерством юстиції України після його отримання.
Отже, у відсутні підстави вважати, що станом на час виникнення спірних правовідносин Міністерство юстиції України не забезпечило належного нормативного та організаційного підґрунтя для ідентифікації стягувачів - фізичних осіб та подальшого надсилання їм документів виконавчого провадження до електронних кабінетів ЄСІТС.
Щодо дотримання Мін`юстом забезпечення належних нормативних та організаційних умов необхідних для реєстрації та використання державними виконавцями кабінетів ЄСІТС, суд зазначає наступне.
У зв`язку з необхідністю забезпечення виконання окремої ухвали Верховного Суду від 30.07.2025 у справі № 299/8199/23 Департаментом ще до надходження відповідної окремої ухвали до Міністерства юстиції України було підготовлено та надіслано до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) лист від 01.10.2025 № 142425/20.3.2/18-25, з проханням реалізувати в ЄСІТС окремий кабінет державного та приватного виконавця, як осіб, уповноважених державою на здійснення діяльності з примусового виконання рішення у порядку, встановленому законом та запропоновано обговорити деталі впровадження під час спільної робочої зустрічі. Цей лист було надіслано з огляду на таке.
Відповідно до вимог Закону України № 3424-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», яким внесено зміни до статті 14 Цивільно процесуального кодексу України, статті 6 Господарсько процесуального кодексу України та статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), державні та приватні виконавці зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" визначено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення1).
Пунктом 4 розділу І Положення1 передбачено, що власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі ДСА України. ЄСІТС працює на базі основного та резервного (резервних) центрів обробки даних. Організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС здійснює ДСА України, яка несе відповідальність за їх належне функціонування та забезпечення захисту інформації.
Адміністратором ЄСІТС є визначене ДСА України державне підприємство, що належить до сфери її управління (підпункт 5.1 пункту 5 розділу І Положення1).
Так, наказом ДСА України від 22.09.2022 № 333 адміністратором ЄСІТС визначено державне підприємство «Інформаційні судові системи» (далі - ДП «ІСС»).
Відповідно до абзацу третього пункту 9 розділу ІІІ Положення1 наказом ДП «ІСС» від 29.12.2023 № 230/ОД затверджено Інструкцію з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС, положеннями якої передбачено функціонування лише чотирьох видів кабінетів: фізичної особи, юридичної особи, адвоката та судді. Окремого кабінету для державного чи приватного виконавця технічно не реалізовано.
Судом встановлено, що ДП «ІСС» від 17.04.2026 № 2211/4/11-30-26, зокрема, повідомлено Мін`юст, що на сьогодні реалізація функціоналу електронного кабінету державного виконавця є одним із пріоритетних напрямів розвитку системи. Зазначене завдання опрацьовується у комплексі з іншими першочерговими ініціативами. Враховуючи комплексність зазначених робіт, а також обмеженість ресурсів при одночасній реалізації кількох стратегічних ініціатив, на даний час відсутня можливість визначення чітких строків впровадження відповідного функціоналу. Про результати опрацювання та можливі строки реалізації буде повідомлено додатково.
Наведеним листом ДП «ІСС» фактично підтверджено необхідність створення та реалізації функціоналу електронного кабінету державного/приватного виконавця.
Враховуючи наведене, на виконання окремої ухвали Верховного Суду від 30.07.2025 №299/8199/23, Міністерством юстиції України забезпечено належні організаційні умови для реєстрації та використання державними виконавцями індивідуальних електронних кабінетів у ЄСІТС. Водночас реалізація державними виконавцями можливості реєстрації та використання таких електронних кабінетів наразі є неможливою у зв`язку з відсутністю відповідного функціоналу в ЄСІТС.
При цьому технічна реалізація зазначених можливостей належить до повноважень власника та адміністратора відповідної інформаційної системи, тобто ДСА України та ДП «ІСС», а відтак в повній мірі не залежить від вжиття організаційних та технічних заходів лише зі сторони Міністерства юстиції України.
При цьому, як зазначено вище, особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету в ЄСІТС визначені розділом XX Інструкції.
Пунктом 1 розділу XX Інструкції, зокрема, передбачено, що документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів у порядку, визначеному розділом XVI Положення.
Так, відповідно до пункту 1 розділу XVI Положення перевірка наявності або відсутності електронного кабінету в ЄСІТС та надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів в ЄСІТС здійснюється за допомогою Системи у порядку електронної інформаційної взаємодії з ЄСІТС.
Договором про інформаційну взаємодію між Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України від 29.04.2026 за № 14/35/04-24/7 визначено загальний порядок інформаційної взаємодії між електронними інформаційними ресурсами Мін`юсту та ДСА України в межах функціонування та експлуатації системи «Трембіта», якими є АСВП та ЄСІТС відповідно.
Отже, саме АСВП є інструментом, за допомогою якого здійснюється як перевірка наявності або відсутності електронного кабінету, так і подальше надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів сторін виконавчого провадження.
При цьому наявність або відсутність у державного виконавця індивідуального електронного кабінету в ЄСІТС не є передумовою для здійснення АСВП перевірки наявності електронного кабінету у сторони виконавчого провадження та надсилання відповідних документів до такого електронного кабінету.
Іншими словами, положення розділу XX Інструкції та розділу XVI Положення регламентують саме порядок електронної інформаційної взаємодії АСВП з ЄСІТС щодо документів виконавчого провадження та не ставлять можливість такої взаємодії у залежність від наявності у державного виконавця окремого індивідуального електронного кабінету в ЄСІТС.
Документи виконавчого провадження саме з АСВП надсилаються до електронних кабінетів сторін виконавчого провадження, а не з електронних кабінетів виконавців.
Крім того, відповідно до підпункту 5.41 пункту 5 розділу І Положення1 передбачено, що електронний кабінет - персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Зазначене підтверджує достатність вжитих Міністерством юстиції України заходів для можливості верифікації інформації про стягувачів - фізичних осіб, та подальшого направлення їм документів виконавчого провадження до електронного кабінету в ЄСІТС. Крім того, зазначене підтверджує відсутність взаємозв`язку між реєстрацією державними виконавцями електронного кабінету в ЄСІТС та інформаційною взаємодією АСВП з ЄСІТС, в рамках якої здійснюється надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів сторін виконавчого провадження.
Крім того , процесуальні заходи щодо виконання окремої ухвали Верховного Суду від 30.07.2025 у справі № 299/8199/23 та відповідні заяви зацікавлених сторін підлягають розгляду саме в межах справі № 299/8199/23 .
На переконання суду, у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, вимоги позову не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 242 -246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів .
Суддя З.Б.Плеханова